Рига – Із 1 по 9 травня в Латвії триває «Європейський тиждень», присвячений 5-річчю членства країни в ЄС. В рамках святкування ювілею проходять різноманітні заходи, у перебігу яких латвійців інформують про Євросоюз та діяльність у ньому Латвії. Для багатьох латвійців це також час зробити висновки про здобутки та втрачені можливості для Латвії за час її перебування в Євросоюзі.
Думки експертів та пересічних латвійців сходяться у тому, що членство Латвії в ЄС збільшило почуття безпеки та стабільності, відкрило європейський ринок праці, а також надало додаткові можливості залучати фінансові ресурси для розвитку латвійської економіки. Зокрема, за період 2004-06 років Латвія отримала з бюджету ЄС 1,6 мільярда євро, а у 2007-13 роках планує отримати ще 6,6 мільярда євро.
Політики відзначають, що після вступу до ЄС у Латвії з’явилися нові можливості для збільшення свого політичного впливу на формування зовнішньої політики Євросоюзу, змінилася роль Латвії у відносинах із її сусідами, зокрема розширилися двосторонні відносини з Україною.
Водночас факти свідчать, що за п’ять років членства в ЄС у Латвії збільшилась кількість європесимістів – сьогодні тільки 27% латвійців позитивно оцінюють перебування Латвії в Євросоюзі.
Причина європесимізму – непрофесійні дії місцевих політиків
Серед причин зростання європесимізму в Латвії експерти називають глибоку економічну кризу в країні, незначну інформацію про Євросоюз та непрофесійні дії місцевих політиків. Зокрема, при впровадженні директив ЄС у законодавчі акти Латвії, частіше за все, застосовували більш жорсткі заходи, ніж цього вимагалося.
«Посадовці і політики грішать, здійснюючи важливі рішення, також і непопулярні, і кажучи, що цього вимагає Брюссель. Від нас нічого не вимагають», – говорить міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
Однак, такі дії призвели до того, що Латвія практично залишилася без цукрової галузі. Директор Латвійської агенції інвестиції та розвитку Андріс Озолс вважає, що, до певної міри цьому сприяла політика компенсацій ЄС. Латвійські виробники вирішили, що краще отримати європейські кошти, ніж боротися за свої права – і закрили цукрові заводи.
«Це міф, що Європа примусила нас це зробити. Через людську жадібність заводи були ліквідовані. Те саме відбувалось із рибною галуззю. Винна наша власна пасивність», – зазначає політолог Філіп Раєвський
Важливо лобіювати власні інтереси в ЄС
Експерти наголошують, що напередодні вступу до ЄС у Латвії не була сформульована чітка довготермінова програма розвитку і не визначені приоритетні галузі, тому більша частина європейських коштів використана нераціонально. Місцеві політики та обрані від Латвії євродепутати досить невміло лобіювали інтереси країни в ЄС.
«У нас ще досить неякісна політична освіта для того, щоб ми могли, як старі крани ЄС, відстоювати власні інтереси, ми мало знаємо та вміємо в ЄС. Ми не мали значного лобі і не вміємо його створювати для власних інтересів», – вважає політолог Карліс Даукштіс.
За п’ять років перебування в ЄС Латвія так і не змогла грамотно скористатися усіма перевагами членства в ЄС та реагувати на виклики, як це зробили інші нові країни-члени Євросоюзу.
Банківський експерт Андріс Вілкс, як приклад, наводить Словаччину: «Зокрема зростання цін, яке в Латвії стало неконтрольованим, а уряд нічого не робив для його обмеження. Для порівняння, у Словаччині після вступу до ЄС зростання цін було мінімальним через зростання конкуренції, а також через достатньо прагматичний підхід до життя. Зараз ця країна запровадила євро»
Фахівці визнають, що сьогодні для Латвії важливо зробити вірні висновки перебування в ЄС, вивести економіку з кризи, а головне – зрозуміти, що Євросоюз – це не благодійне товариство, а співдружність сильних держав, де важливими є дієвість, компетентність та вміння відстоювати свої права.
(Рига – Прага – Київ)
Політики відзначають, що після вступу до ЄС у Латвії з’явилися нові можливості для збільшення свого політичного впливу на формування зовнішньої політики Євросоюзу, змінилася роль Латвії у відносинах із її сусідами, зокрема розширилися двосторонні відносини з Україною.
Водночас факти свідчать, що за п’ять років членства в ЄС у Латвії збільшилась кількість європесимістів – сьогодні тільки 27% латвійців позитивно оцінюють перебування Латвії в Євросоюзі.
Причина європесимізму – непрофесійні дії місцевих політиків
Серед причин зростання європесимізму в Латвії експерти називають глибоку економічну кризу в країні, незначну інформацію про Євросоюз та непрофесійні дії місцевих політиків. Зокрема, при впровадженні директив ЄС у законодавчі акти Латвії, частіше за все, застосовували більш жорсткі заходи, ніж цього вимагалося.
«Посадовці і політики грішать, здійснюючи важливі рішення, також і непопулярні, і кажучи, що цього вимагає Брюссель. Від нас нічого не вимагають», – говорить міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
Однак, такі дії призвели до того, що Латвія практично залишилася без цукрової галузі. Директор Латвійської агенції інвестиції та розвитку Андріс Озолс вважає, що, до певної міри цьому сприяла політика компенсацій ЄС. Латвійські виробники вирішили, що краще отримати європейські кошти, ніж боротися за свої права – і закрили цукрові заводи.
«Це міф, що Європа примусила нас це зробити. Через людську жадібність заводи були ліквідовані. Те саме відбувалось із рибною галуззю. Винна наша власна пасивність», – зазначає політолог Філіп Раєвський
Важливо лобіювати власні інтереси в ЄС
Експерти наголошують, що напередодні вступу до ЄС у Латвії не була сформульована чітка довготермінова програма розвитку і не визначені приоритетні галузі, тому більша частина європейських коштів використана нераціонально. Місцеві політики та обрані від Латвії євродепутати досить невміло лобіювали інтереси країни в ЄС.
«У нас ще досить неякісна політична освіта для того, щоб ми могли, як старі крани ЄС, відстоювати власні інтереси, ми мало знаємо та вміємо в ЄС. Ми не мали значного лобі і не вміємо його створювати для власних інтересів», – вважає політолог Карліс Даукштіс.
За п’ять років перебування в ЄС Латвія так і не змогла грамотно скористатися усіма перевагами членства в ЄС та реагувати на виклики, як це зробили інші нові країни-члени Євросоюзу.
Банківський експерт Андріс Вілкс, як приклад, наводить Словаччину: «Зокрема зростання цін, яке в Латвії стало неконтрольованим, а уряд нічого не робив для його обмеження. Для порівняння, у Словаччині після вступу до ЄС зростання цін було мінімальним через зростання конкуренції, а також через достатньо прагматичний підхід до життя. Зараз ця країна запровадила євро»
Фахівці визнають, що сьогодні для Латвії важливо зробити вірні висновки перебування в ЄС, вивести економіку з кризи, а головне – зрозуміти, що Євросоюз – це не благодійне товариство, а співдружність сильних держав, де важливими є дієвість, компетентність та вміння відстоювати свої права.
(Рига – Прага – Київ)