Прага – Найкращим шансом на відновлення добрих стосунків між Сполученими Штатами та Росією, так званим «перезавантаженням», експерти називають можливість підписання нової угоди про скорочення ядерних озброєнь. Минулого місяця під час зустрічі президентів США і Росії Барака Обами і Дмитра Медведєва сторони погодилися, що укладання нової угоди, замість тієї, термін дії якої спиває у грудні, становить взаємний інтерес.
Протягом цього і до кінця наступного тижня Підготовчий комітет із підписання нової угоди працюватиме у штаб-квартирі ООН в Нью Йорку. Його метою є підготовка глобальної угоди, в основу якої буде покладено нерозповсюдження, роззброєння та мирне використання ядерної енергії.
Виступаючи у Празі, 5 квітня, президент США Барак Обама змалював своє бачення ядерного роззброєння, яке, на його думку мало би повністю позбавити світ ядерної загрози. А голова делегації США на переговорах Роуз Ґоттемоллер прояснила деякі подробиці американської позиції. В інтерв'ю російському агентству «Інтерфакс» вона сказала, що США готові продемонструвати більшу гнучкість, зокрема, Ґоттемоллер зазначила, що Вашингтон готовий включити до обговорення не лише самі боєголовки, але і ракети-носії, що раніше було моментом розбіжностей у позиціях сторін.
Виступаючи перед журналістами в Нью Йорку, вона також наголосила, що не слід очікувати негайного припинення вироблення ядерного озброєння. Бо цей процес має бути поступовий і такий, що забезпечить максимальну безпеку зберігання ядерного потенціалу.
Також Роуз Ґоттемоллер зазначила, що США виступатимуть за жорстке дотримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї у світі та посилення цього режиму. Йдеться про підписання угоди про повну заборону ядерних випробувань та про підготовку угоди, що буде забороняти виготовлення ядерних матеріалів.
«Ми ніколи не робили таємниці...»
За словами голови американської делегації на переговорах з ядерного роззброєння, США виступають за те, щоб країни, які офіційно не є ядерними державами, долучилися до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї.
«Ми ніколи не робили таємниці з того, що США підтримують універсальність угоди. Ми підтримуємо і заохочуємо членство у ній Індії, та повернення до неї Ізраїлю, Пакистану та Північної Кореї», – зауважила Ґоттемоллер. Вона наголосила, що хоча Індія і не висловлює великого бажання долучатися до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї, Делі натякає на те, що він готовий до співпраці у питаннях заборони виробництво ядерних матеріалів, заборони випробувань та покращення контролю за експортом радіоактивних матеріалів.
Говорячи про Іран, вона зазначила, що всі 191 країна-підписанти угоди мають дотримуватися її положень: «Коли вони підписують угоду, вони відповідають за дотримання її положень. Тож у посланні Обами є чітке посилання на те, що потрібно дотримуватися правил, і це стосується також і Ірану», – зазначила Роуз Ґоттемоллер.
Із 2003 року ядерні програми Ірану перебувають під міжнародною перевіркою. Тегеран стверджує, що йдеться про суто мирні програми, Тоді як Вашингтон заявляє, що Іран використовує їх для прикриття військових розробок.
Чи почує Москва Вашингтон?
Експерти по-різному оцінюють перспективи майбутніх переговорів, що мають розпочатися 18 травня у Москві і завершитися підписанням угоди під час поїздки Барака Обами до Москви у липні.
Колишній посол США в Україні, нині аналітик Інституту Брукінза Стівен Пайфер в інтерв’ю агентству «Рейтер» зауважив, що нова адміністрація демонструє цілком новий підхід до переговорів, який має бути близький і зрозумілий для росіян.
Натомість аналітик із американської Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан в інтерв’ю тому ж агентству висловив сумнів, що у Москві зараз готові почути заохочувальні сигнали з Вашингтона.
«У часи економічної скрути лідери мають тенденцію розігрувати популістську карту. У випадку Росії популістська карта переважно означає роздування антиамериканських настроїв», – зазначив Чарльз Купчан.
(Прага – Київ)
Виступаючи у Празі, 5 квітня, президент США Барак Обама змалював своє бачення ядерного роззброєння, яке, на його думку мало би повністю позбавити світ ядерної загрози. А голова делегації США на переговорах Роуз Ґоттемоллер прояснила деякі подробиці американської позиції. В інтерв'ю російському агентству «Інтерфакс» вона сказала, що США готові продемонструвати більшу гнучкість, зокрема, Ґоттемоллер зазначила, що Вашингтон готовий включити до обговорення не лише самі боєголовки, але і ракети-носії, що раніше було моментом розбіжностей у позиціях сторін.
Виступаючи перед журналістами в Нью Йорку, вона також наголосила, що не слід очікувати негайного припинення вироблення ядерного озброєння. Бо цей процес має бути поступовий і такий, що забезпечить максимальну безпеку зберігання ядерного потенціалу.
Також Роуз Ґоттемоллер зазначила, що США виступатимуть за жорстке дотримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї у світі та посилення цього режиму. Йдеться про підписання угоди про повну заборону ядерних випробувань та про підготовку угоди, що буде забороняти виготовлення ядерних матеріалів.
«Ми ніколи не робили таємниці...»
За словами голови американської делегації на переговорах з ядерного роззброєння, США виступають за те, щоб країни, які офіційно не є ядерними державами, долучилися до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї.
«Ми ніколи не робили таємниці з того, що США підтримують універсальність угоди. Ми підтримуємо і заохочуємо членство у ній Індії, та повернення до неї Ізраїлю, Пакистану та Північної Кореї», – зауважила Ґоттемоллер. Вона наголосила, що хоча Індія і не висловлює великого бажання долучатися до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї, Делі натякає на те, що він готовий до співпраці у питаннях заборони виробництво ядерних матеріалів, заборони випробувань та покращення контролю за експортом радіоактивних матеріалів.
Говорячи про Іран, вона зазначила, що всі 191 країна-підписанти угоди мають дотримуватися її положень: «Коли вони підписують угоду, вони відповідають за дотримання її положень. Тож у посланні Обами є чітке посилання на те, що потрібно дотримуватися правил, і це стосується також і Ірану», – зазначила Роуз Ґоттемоллер.
Із 2003 року ядерні програми Ірану перебувають під міжнародною перевіркою. Тегеран стверджує, що йдеться про суто мирні програми, Тоді як Вашингтон заявляє, що Іран використовує їх для прикриття військових розробок.
Чи почує Москва Вашингтон?
Експерти по-різному оцінюють перспективи майбутніх переговорів, що мають розпочатися 18 травня у Москві і завершитися підписанням угоди під час поїздки Барака Обами до Москви у липні.
Колишній посол США в Україні, нині аналітик Інституту Брукінза Стівен Пайфер в інтерв’ю агентству «Рейтер» зауважив, що нова адміністрація демонструє цілком новий підхід до переговорів, який має бути близький і зрозумілий для росіян.
Натомість аналітик із американської Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан в інтерв’ю тому ж агентству висловив сумнів, що у Москві зараз готові почути заохочувальні сигнали з Вашингтона.
«У часи економічної скрути лідери мають тенденцію розігрувати популістську карту. У випадку Росії популістська карта переважно означає роздування антиамериканських настроїв», – зазначив Чарльз Купчан.
(Прага – Київ)