Брюссель – Захоплене піратами судно «Аріана» з екіпажем, у складі якого 24 українці, кинуло якір біля берегів Сомалі. Поки що від нападників не надходило ніяких вимог, проте відомо, що моряки почуваються нормально. За останні місяці напади сомалійських піратів стали постійною частиною щоденних інформаційних зведень. Не надто впливають на ситуацію навіть постійні патрулювання у районі Аденської затоки військових кораблів європейської місії «Аталанта», країн НАТО та частини морських країн. Що спонукає піратів на нові напади і як, власне, їм вдається успішно проводити свої зухвалі операції? Деякі пояснення в інтерв’ю Радіо Свобода дав Луї ле Арді де Больйо, бельгійський професор міжнародного морського права, що давно займається проблемою піратства.
– У більшості випадків для атак на кораблі у відкритому морі пірати використовують раніше викрадені судна, якими транспортують свої легкі швидкісні катери. Це їм дозволяє віддалятися від берегів на сотні й тисячі кілометрів. Наблизившись до комерційного судна чи приватної яхти, вони відчеплюють свої невеликі катери і йдуть на абордаж. Озброєні гранатометами та автоматичною зброєю типу «Калашников», вони за лічені хвилини беруть під контроль весь екіпаж. Це не аматори. (Пірати) часто мають спільників у портах регіону, що постачають їм дані, коли і де нападники можуть знайти своїх жертв.
– Як Ви думаєте, на що використовують пірати отримані викупи, адже мова йде про мільйони доларів та десятки, ба, навіть сотні захоплених кораблів?
– Є декілька гіпотез. Існує чимало сомалійських політиків, що стверджують, ніби за піратами стоїть «Аль-Каїда» і що частина викупів іде на фінансування ісламістського повстанського угруповання «Шебаб» – сомалійського аналога «Талібану» (що діє в Афганістані). Проте, я не дуже вірю цій гіпотезі. Ймовірніше, частина грошей використовується для закупівель нових човнів, зброї, пального, оплати інформаторів та спільників. Іншу частину віддають сомалійським кланам, які контролюють піратство і на сьогодні вже повністю ідентифіковані. Мова йде про клани північного Сомалі, які, очевидно, на ці гроші купують дорогі вілли, як у самій країні, так і за кордоном, – в арабських державах, місті Дубаї чи Омані.
– Наразі у регіоні патрулюють військові кораблі місії «Аталанта», країн НАТО та окремих зацікавлених країн. Проте навіть попри таку широку військову присутність пірати все ж із успіхом продовжують свої напади. З іншого боку, не спрацьовують і заходи з озброєння торговельних суден чи, скажімо, підведення напруги до зовнішніх бортів корабля, щоб перешкодити проникненню піратів на судно. У чому причина?
– Після моїх розмов із капітаном пакистанського судна, що тривалий час був заручником, я зробив висновок, що такі заходи можуть тільки призвести до ескалації насилля. Сомалі перебуває у стані багаторічної війни. Користуватися зброєю, вбивати чи ризикувати – це їхнє повсякденне життя. Тому у кризових ситуаціях вони не вагатимуться використовувати зброю. Наприклад, згаданий капітан при нападі скерував своє судно на катер піратів і пошкодив його. У той же час пірати з іншого катера відкрили стрілянину, що спричинило небезпеку для життя моряків. Зрештою захоплення таки здійснилося. Тому, це проблема, яку слід вирішити глобальним підходом, бо анархія у Сомалі тільки провокує нові піратські напади.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Як Ви думаєте, на що використовують пірати отримані викупи, адже мова йде про мільйони доларів та десятки, ба, навіть сотні захоплених кораблів?
– Є декілька гіпотез. Існує чимало сомалійських політиків, що стверджують, ніби за піратами стоїть «Аль-Каїда» і що частина викупів іде на фінансування ісламістського повстанського угруповання «Шебаб» – сомалійського аналога «Талібану» (що діє в Афганістані). Проте, я не дуже вірю цій гіпотезі. Ймовірніше, частина грошей використовується для закупівель нових човнів, зброї, пального, оплати інформаторів та спільників. Іншу частину віддають сомалійським кланам, які контролюють піратство і на сьогодні вже повністю ідентифіковані. Мова йде про клани північного Сомалі, які, очевидно, на ці гроші купують дорогі вілли, як у самій країні, так і за кордоном, – в арабських державах, місті Дубаї чи Омані.
– Наразі у регіоні патрулюють військові кораблі місії «Аталанта», країн НАТО та окремих зацікавлених країн. Проте навіть попри таку широку військову присутність пірати все ж із успіхом продовжують свої напади. З іншого боку, не спрацьовують і заходи з озброєння торговельних суден чи, скажімо, підведення напруги до зовнішніх бортів корабля, щоб перешкодити проникненню піратів на судно. У чому причина?
– Після моїх розмов із капітаном пакистанського судна, що тривалий час був заручником, я зробив висновок, що такі заходи можуть тільки призвести до ескалації насилля. Сомалі перебуває у стані багаторічної війни. Користуватися зброєю, вбивати чи ризикувати – це їхнє повсякденне життя. Тому у кризових ситуаціях вони не вагатимуться використовувати зброю. Наприклад, згаданий капітан при нападі скерував своє судно на катер піратів і пошкодив його. У той же час пірати з іншого катера відкрили стрілянину, що спричинило небезпеку для життя моряків. Зрештою захоплення таки здійснилося. Тому, це проблема, яку слід вирішити глобальним підходом, бо анархія у Сомалі тільки провокує нові піратські напади.
(Брюссель – Прага – Київ)