«Тест-контроль»: як підготувалися цього року до зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів?

Під час незалежного тестування з історії України в середній загальноосвітній школі N5 міста Харкова, 6 травня 2009 року.

У випускників шкіл розпочався «місячник» тестування. 6 травня (сьогодні) учасники зовнішнього незалежного оцінювання знань складали тест з історії України. Майже 196 тисяч учнів виявили бажання перевірити свої знання з цього предмету, торік тест з історії України писали вдвічі менше школярів, говорять в Українському центрі оцінювання якості освіти. Як цього року освітяни підготувалися до оцінювання знань випускників? Які «прогалини» у процесі підготовки до незалежного оцінювання знань випускників, що існували протягом попередніх років, цього року вдалося ліквідувати? Що, на думку. випускників краще - традиційні іспити чи незалежне тестування? наскільки реально у такий спосіб оцінити рівень знань учнів?
За тестуванням у Львові та області стежать громадські спостерігачі

На Львівщині сьогодні тестування з історії України складали близько 9 тисяч молодих людей у 102 пунктах тестувань. Більше тисячі міліціонерів охороняли громадський порядок під час зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників. Львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук побувала у 27 школі міста і спостерігала за підготовкою до тестування.

На шкільному подвір’ї о 10 годині ранку багатолюдно: хтось спілкується, хтось доїдає канапку чи допиває воду, а хтось навіть палив цигарку. Кожен з папочкою необхідних документів.

«Я не дуже хвилююсь, бо добре готувалась до тестів.
Вірю, що все буде добре, бо готувалась.
Тести потрібні, бо це дає можливість молодим людям, чиї батьки не мають грошей вступити у вуз.
Моя сестра вступила і вчиться на державному.
Моя знайома за тестами вступила в університет».


Батьків біля пункту тестування було небагато, було помітно, що матері хвилюються. «Дуже нервую, але вірю. Думаю, що ці тести таки дадуть можливість вступити дитині, але тепер в Україні інституту не для дітей, які хочуть знати, а чиї батьки мають гроші, для багатих людей».

Торік у Львові виник скандал щодо вступу у Львівський медичний університет, де спостерігався масовий наплив абітурієнтів з довідками про інвалідність, які стали студентами завдяки пільг, а не знань. Було у чотири рази більше молодих людей - інвалідів та із села, аніж у 2007 році. Через так званих пільговиків чимало молодих людей з високим балом тестування не вступили у ті вузи, в які бажали.

Цього року пільги відмінені, але які додаткові правила прийому вигадали вузи невдовзі покаже час.

В Одесі найбільше дітей обрали тестування з історії України

Тестування з історії України відбувається і у 8 середніх школах Одеси. У міському управлінні освіти запевняють, що до незалежного оцінювання знань учнів підготувалися ретельно. Тему продовжить одеських кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.

Зовнішнє незалежне тестування в Одесі сьогодні, до тестування готове все необхідне.

«Минулого року у нас не було жодних скарг на процес проведення тестування. Сподіваюсь, що так буде і цього року. Тести складені за шкільною програмою і якщо випускник ретельно готувався – я не думаю що поставлені перед ним завдання будуть надзвичайно складними», говорить начальник міського управління освіти Наталя Савельєва.

Ранком 6 травня вона перевірила хід підготовки до тестування у міській середній школі №62. «Всі інструктори на місці. Щойно проведено жеребкування. Все триває за планом. Всі працюють. Школи повністю готові. На кожному пункті тестування є відповідальні керівники закладів освіти. Є контролюючі органи, громадські спостерігачі. Бачимо, що і діти збираються. Ми їм бажаємо успіхів».

За перебігом зовнішнього незалежного тестування спостерігають обласна організація «Комітету виборців України» та працівники засобів масової інформації. В цілому, на проходження оцінювання знань цього року в Одеській області подано 22, 5 тисячі заяви школярів.

Тим часом, батьки учнів переживають за результати перебігу тестування.
«Все перероблено. Щодня історію самі пишуть. А тут будуть питати і про сьогоднішню і про минулу історію», розповідає одесит Сергій Петрович.

А ось Ганна Андріївна, яка привела свою дитину на тестування вперше, вірить, що її донька переможе. «Схвильовані. Думаю, що ідея тестування гарна. Якщо діточки знають предмет – пройдуть. Побачимо...», каже вона.

Начальник міського управління освіти Наталя Савельєва запевнила, що в Одесі зроблено все необхідне для того щоби незалежне тестування пройшло спокійно і без проблем. За її словами, з 4-х тисяч школярів міста зовнішнє незалежне тестування на тему історії України обрали найбільше дітей.

Тестування з історії України відбулося

Наразі говорити про результати цьогорічного тестування поки зарано, говорить директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Однак вже можна сказати - тестування відбулося. «За оперативними даними, близько 93% бажаючих взяли участь у тестуванні з історії України, минулого року – 85%. Тобто наша система особистої участі й відповідальності спрацювала. На цю хвилину мені невідомо фактів витоку інформації про зміст тестів. Не маю й інформації про надзвичайні події в пунктах тестувань».

Минулого року депутати-регіонали спробували скасувати тестування, вважаючи його безглуздим і неефективним. Вони звернулися до уряду з відповідною вимогою,щоправда їхні спроби тоді успіху так і не мали. Як зазначає Ігор Ліукарчук, за соціологічними опитуваннями, більшість українців – «за» незалежне тестування. «55- 72% підтримують запровадження зовнішнього тестування, за минулорічними даними незалежних соціологічних компаній».

Учням дозволили брати з собою тестові зошити

Цього року після завершення тестування учням дозволили брати з собою тестові зошити. Як вважає юрист Павло Об’єдков, ця новація допоможе встановити справедливість, якщо учень вважатиме, що його неправильно оцінили. Хоча дійти до суду суперечка навряд чи зможе. «В юриспруденції, окрім юридичних статей закону, пунктів та інструкцій, колосальну роль відіграє психологія. Я гадаю, що на психіку екзаменаторів написане впливає більше, а також є предметом правил та нормативних актів в системі освіти, але це ніяк не юридична чи судова галузь».

Процедуру тестування необхідно весь час вдосконалювати

Тестування - це ефективний спосіб перевірки знань, вважає екс-міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко. І на сьогоднішньому етапі воно допомагає долати корупцію при вступі до вищих навчальних закладів. Проте, як вважає колишній міністр, процедуру тестування необхідно весь час вдосконалювати. «Ми правильно з 2005 року розпочали зовнішнє оцінювання, нарощуючи його чисельність. В 2008 році воно було поширено майже на всю Україну. Але весь час потрібно вдосконалювати цю процедуру: потрібно враховувати середній бал аттестату, потрібно подивитися на ситуацію із заочниками, потрібно дозволити вступати за старими методами тим, хто закінчив школу 10-15 років тому. Сьогодні закривається дефіцит людських ресурсі у вузи і це потрібно враховувати».

Поповнити студентські лави забажали нинішнього року майже півмільйона юнаків та дівчат, повідомив Інформаційний центр незалежного оцінювання. Торік тести писали близько 500 тисяч учнів. Тестування триватиме до 5 червня, наступне загальне тестування учнів - з української мови та літератури призначене на 19 травня.


Що краще: екзамени традиційні чи незалежне тестування? Чому?
Дарина, студентка: Тестування – це набагато зручніше. Адже мені було дуже важко було складати вступні іспити відразу в 3 вищі навчальні заклади, які я обрала.
Борислав, студент: Я проходив незалежне тестування і воно мені більше сподобалось, ніж звичайні екзамени. Оскільки в тестах вже є відповіді й тобі потрібно лише вибрати правильну.
Тетяна, школярка: Мені більше подобаються тести, так вступати в інститут зручніше. В мене вже було пробне тестування в школі.
Вадим Миколайович, член профспілки: Краще складати іспити, бо там є більше можливості розширеної відповіді. А тестування – це перевірка загального рівня знань.
Леся, вчителька: Через екзамени, які складали раніше, можна було перевірити справжні знання учнів, а тестування, яке проходить зараз – «на удачу».