Рівне – Справжнім святом для рівнян та гостей міста стали перші травневі дні. У Рівненському зоопарку відкрився літній сезон – тепер можна побачити усіх його мешканців, серед яких чимало екзотичних видів тварин.
Криза не повинна позначитись на становищі рівненського зоопарку, вважають його працівники, котрі ось уже більше чверть століття вирощують тут своїх вихованців. Свідченням того – сьогоднішній день, коли чи не всі рівненські родини з дітьми прямували в один бік – до зоопарку. Роксолана Шидловська, одна з відвідувачок каже, що щороку приїжджає до цього зоопарку, і щоразу бачить нових звірів: «Цього року побачила ведмедиків, лемурів, кенгуру, різноманітних пташок, яких раніше ніколи не бачила, чорних лебедів – сфотографувала їх усіх…У зоопарку нас навчають поводитися з ними і берегти тварин.
Від тутешніх мешканців – до екзотичних прибульців
Рівнянам пощастило – свого часу місцеве товариство охорони природи домоглося, щоб спочатку для зоокуточка на виїзді з міста виділили землю з горбистим рельєфом. Розташували тут спочатку поліських тварин: лисиць, вовків, плямистих оленів, борсуків… Нині ж тут можна побачити верблюдів і лам, рожевих пеліканів і африканських сурикатів, південноамериканських носух, єнотів, верблюдів, дикобразів, макак і пум – близько двохсот видів тварин. Щороку поповнюється колекція риб і місцевого тераріуму. Задоволення побачити стільки тварин у просторих вольєрах не мають ні львів’яни, ні сусіди-волиняни, котрі з задоволенням приїжджають до Рівного заради відвідин зоопарку, розповідає науковий співробітник зоопарку Ірина Оліферук.
«Звичайно, зараз ми будуємо такі вольєри, де б теплолюбивих тварин могли спостерігати і взимку – такий будиночок з оглядовими вікнами мають кенгуру, з обігрівачем, їм тепло, а відвідувачі все бачать, нові такі вольєри ми робимо для сервалів, носух і сурікатів, але, скажімо, не можна побачити взимку деяких мавпочок. А початок літнього сезону – це всі тварини на експозиції. Цього року в нас з’явився новий вид – котячі лемури. В Україні вони є тільки в Миколаївському зоопарку. А рудий кенгуру – один з найбільших представників свого виду – є тільки в Рівненському зоопарку», – зазначила Ірина Оліферук.
Який зоопарк без малюків?
У ці дні вперше відвідувачі зоопарку змогли познайомитися з січневим уродженцем Рівненського зоопарку – гімалайцем Мишком. За останні роки тут народилися олені, дикобрази, в’єтнамські поросята і камерунські вівці, дикобрази й левенята… Рівненські біологи обмінюються тваринами з зоопарками України, Росії та Польщі.
Місцева рада не жалкує коштів на утримання тварин у зимовий період, а літній зоопарк повністю самоокупний. Директор установи Олег Павлюк переконаний – зоопарк народився під щасливою зіркою. Власне, дивиною є сам факт його народження – нині в жодному місті для утримання тварин не виділили б таку величезну територію. Нині ж, зауважує Ірина Оліферук, окремі рівняни утримують екзотичних тварин удома. За консультаціями часто йдуть до зоопарку – тут нікому не відмовляють. Гірше, коли люди розуміють, що не в змозі доглядати за своїм вихованцем. Тоді вони приносять тваринок до зоопарку назавжди: «Купили морську свинку чи кролика – не справляються… Побавилися – і приносять нам. Ми беремо, бо нам шкода, адже ж викинуть. Але так негоже робити».
Втім, рівненські зоологи радіють тому, що більшість їхніх земляків вчаться поводитися з природою саме в цьому мальовничому куточку міста. І мріють про те, що колись за кілька років не поступатимуться експозицією та умовами утримання тварин навіть київському чи празькому зоопаркам.
(Рівне – Київ –Прага)
Від тутешніх мешканців – до екзотичних прибульців
Рівнянам пощастило – свого часу місцеве товариство охорони природи домоглося, щоб спочатку для зоокуточка на виїзді з міста виділили землю з горбистим рельєфом. Розташували тут спочатку поліських тварин: лисиць, вовків, плямистих оленів, борсуків… Нині ж тут можна побачити верблюдів і лам, рожевих пеліканів і африканських сурикатів, південноамериканських носух, єнотів, верблюдів, дикобразів, макак і пум – близько двохсот видів тварин. Щороку поповнюється колекція риб і місцевого тераріуму. Задоволення побачити стільки тварин у просторих вольєрах не мають ні львів’яни, ні сусіди-волиняни, котрі з задоволенням приїжджають до Рівного заради відвідин зоопарку, розповідає науковий співробітник зоопарку Ірина Оліферук.
«Звичайно, зараз ми будуємо такі вольєри, де б теплолюбивих тварин могли спостерігати і взимку – такий будиночок з оглядовими вікнами мають кенгуру, з обігрівачем, їм тепло, а відвідувачі все бачать, нові такі вольєри ми робимо для сервалів, носух і сурікатів, але, скажімо, не можна побачити взимку деяких мавпочок. А початок літнього сезону – це всі тварини на експозиції. Цього року в нас з’явився новий вид – котячі лемури. В Україні вони є тільки в Миколаївському зоопарку. А рудий кенгуру – один з найбільших представників свого виду – є тільки в Рівненському зоопарку», – зазначила Ірина Оліферук.
Який зоопарк без малюків?
У ці дні вперше відвідувачі зоопарку змогли познайомитися з січневим уродженцем Рівненського зоопарку – гімалайцем Мишком. За останні роки тут народилися олені, дикобрази, в’єтнамські поросята і камерунські вівці, дикобрази й левенята… Рівненські біологи обмінюються тваринами з зоопарками України, Росії та Польщі.
Місцева рада не жалкує коштів на утримання тварин у зимовий період, а літній зоопарк повністю самоокупний. Директор установи Олег Павлюк переконаний – зоопарк народився під щасливою зіркою. Власне, дивиною є сам факт його народження – нині в жодному місті для утримання тварин не виділили б таку величезну територію. Нині ж, зауважує Ірина Оліферук, окремі рівняни утримують екзотичних тварин удома. За консультаціями часто йдуть до зоопарку – тут нікому не відмовляють. Гірше, коли люди розуміють, що не в змозі доглядати за своїм вихованцем. Тоді вони приносять тваринок до зоопарку назавжди: «Купили морську свинку чи кролика – не справляються… Побавилися – і приносять нам. Ми беремо, бо нам шкода, адже ж викинуть. Але так негоже робити».
Втім, рівненські зоологи радіють тому, що більшість їхніх земляків вчаться поводитися з природою саме в цьому мальовничому куточку міста. І мріють про те, що колись за кілька років не поступатимуться експозицією та умовами утримання тварин навіть київському чи празькому зоопаркам.
(Рівне – Київ –Прага)