Київ – Близько 4 тисяч людей зібрались сьогодні у центрі Києва для святкування Міжнародного Дня солідарності трудящих. Представники лівих політичних сил: Компартія, блок Вітренко, Соцпартія, партії «Справедливість», «Київська Русь», кримське об’єднання «Прорив», а також профспілки вирушили з різних місць столиці і потім зустрілись на Майдані Незалежності.
У Києві на Хрещатику з самого ранку – розмаїття кольорів. Переважають тут червоний, який традиційно представляють комуністи, та блакитний – колір профспілок.
Із нагоди Міжнародного Дня солідарності трудящих вони організовують прихильників для пішої ходи до Майдану Незалежності. Або, як називають майдан самі мітингувальники, до площі Жовтневої революції: «Це свято миру та солідарності. Ми підемо мітингувати на площу Жовтневої революції. Я не називаю це Майданом Незалежності».
Виявляється, головна площа столиці малувата для усіх бажаючих помітингувати. Хоча обходиться нині без бійок, втім не без образ.
Профспілки вимагають покращити умови праці
Активісти Федерації профспілок свою акцію називають протестом, проте не політичним, а економічним.
«Люди праці повинні отримувати достойну зарплату, соціальні гарантії, лікарняні листи, відпустки. Ми – мирна демонстрація. Ми сьогодні не висуваємо політичних вимог, ми всуваємо економічні вимоги, щоб уряд підтримав людей праці», – коментує позицію представник делегації профспілки нафтопереробної промисловості Олег. Серед їхніх вимог збільшення мінімальної зарплати та покращення умов праці, каже Віктор Уланов, представник профспілки машинобудівної галузі.
«Ми – за гідну працю, за захист працюючого народу. Бо важко зараз, люди лишаються без роботи, і ми хочемо показати, що профспілки – це сила. Ми йдемо окремо, а вони якщо забажають, будуть приєднуватись до нас», – зауважив Віктор Уланов.
Радикальні ліві: «Наше завдання – скинути цей режим»
Якщо профспілки для покращення настрою влаштовують концерт, то ліві більш радикальні. Вони вимагають зміни політичного курсу країни.
Лідер КПУ Петро Симоненко закликає усі ліві сили до об’єднання та критикує чинну владу. «Завдання сьогодні – скинути цей режим та політичну систему. Прийшов час кожному відповідати за те, що відбувається у нас в країні», – заявив Симоненко.
Не обділив увагою лідер комуністів і сусідів по демонстрації – профспілки. Напевне, йому заважав їхній концерт, тож головний комуніст країни обурився, розкритикував профспілку, а її лідерів звинуватив у зраді народу.
Із критикою влади на цю ж сцену вийшли представник Соціалістичної партії Станіслав Ніколаєнко та лідерка блоку свого імені Наталія Вітренко. Політиків слухали кілька тисяч осіб, тримаючи прапори та плакати з написами «Владу геть», «Ми проти НАТО», та вигукуючи антиамериканські гасла.
Ідеї схожі, та лідерів забагато
Втім, у всіх схожі гасла та ідеї, лідерів лиш забагато, говорить киянка Світлана: «Ми тільки масовість створюємо. Але ідеї у них повинні буди однакові. Якщо вони хочуть захищати робочих, тоді ми повинні бути разом».
Маленькі школярки тут на мітингу із червоними галстуками на шиї торгують червоними стрічками із зображеннями вождів пролетаріату. Правда, самі дівчатка не до кінця розуміють, кого і для чого продають:
– Це хороші люди – Сталін, Ленін. Ленін – хороша людина, він писав книги. Про війну і казки писав.
– Самій цікаво, не знаю. Взагалі-то сьогодні перше травня. Напевне, це свято миру.
(Київ – Прага)
Із нагоди Міжнародного Дня солідарності трудящих вони організовують прихильників для пішої ходи до Майдану Незалежності. Або, як називають майдан самі мітингувальники, до площі Жовтневої революції: «Це свято миру та солідарності. Ми підемо мітингувати на площу Жовтневої революції. Я не називаю це Майданом Незалежності».
Виявляється, головна площа столиці малувата для усіх бажаючих помітингувати. Хоча обходиться нині без бійок, втім не без образ.
Профспілки вимагають покращити умови праці
Активісти Федерації профспілок свою акцію називають протестом, проте не політичним, а економічним.
«Люди праці повинні отримувати достойну зарплату, соціальні гарантії, лікарняні листи, відпустки. Ми – мирна демонстрація. Ми сьогодні не висуваємо політичних вимог, ми всуваємо економічні вимоги, щоб уряд підтримав людей праці», – коментує позицію представник делегації профспілки нафтопереробної промисловості Олег. Серед їхніх вимог збільшення мінімальної зарплати та покращення умов праці, каже Віктор Уланов, представник профспілки машинобудівної галузі.
«Ми – за гідну працю, за захист працюючого народу. Бо важко зараз, люди лишаються без роботи, і ми хочемо показати, що профспілки – це сила. Ми йдемо окремо, а вони якщо забажають, будуть приєднуватись до нас», – зауважив Віктор Уланов.
Радикальні ліві: «Наше завдання – скинути цей режим»
Якщо профспілки для покращення настрою влаштовують концерт, то ліві більш радикальні. Вони вимагають зміни політичного курсу країни.
Лідер КПУ Петро Симоненко закликає усі ліві сили до об’єднання та критикує чинну владу. «Завдання сьогодні – скинути цей режим та політичну систему. Прийшов час кожному відповідати за те, що відбувається у нас в країні», – заявив Симоненко.
Не обділив увагою лідер комуністів і сусідів по демонстрації – профспілки. Напевне, йому заважав їхній концерт, тож головний комуніст країни обурився, розкритикував профспілку, а її лідерів звинуватив у зраді народу.
Із критикою влади на цю ж сцену вийшли представник Соціалістичної партії Станіслав Ніколаєнко та лідерка блоку свого імені Наталія Вітренко. Політиків слухали кілька тисяч осіб, тримаючи прапори та плакати з написами «Владу геть», «Ми проти НАТО», та вигукуючи антиамериканські гасла.
Ідеї схожі, та лідерів забагато
Втім, у всіх схожі гасла та ідеї, лідерів лиш забагато, говорить киянка Світлана: «Ми тільки масовість створюємо. Але ідеї у них повинні буди однакові. Якщо вони хочуть захищати робочих, тоді ми повинні бути разом».
Маленькі школярки тут на мітингу із червоними галстуками на шиї торгують червоними стрічками із зображеннями вождів пролетаріату. Правда, самі дівчатка не до кінця розуміють, кого і для чого продають:
– Це хороші люди – Сталін, Ленін. Ленін – хороша людина, він писав книги. Про війну і казки писав.
– Самій цікаво, не знаю. Взагалі-то сьогодні перше травня. Напевне, це свято миру.
(Київ – Прага)