Брюссель – Зарплати керівників підприємств Європи надто довго були націлені на заохочення короткотермінових, швидких та великих прибутків, вважає Єврокомісія. Необґрунтовані премії, бонуси, надбавки і так звані «золоті парашути», що видаються директорам великих підприємств, слід істотно зменшити, вважають у Брюсселі. Єврокомісар з питань внутрішнього ринку ЄС Чарлі Маккріві у середу закликав менеджерів та голів компаній змінити політику. Та чи будуть до вподоби ці рекомендації самим керівникам підприємств?
«Золотий парашут» – так називають грошову премію членам адміністрації підприємства, котрі з тих чи інших причин покидають свій пост, найчастіше внаслідок злиття компаній. У докризові часи ці, нерідко багатомільйонні, суми викликали доволі слабкий резонанс у пресі й відкрито критикувалися тільки представниками профспілок. Але тепер будь-яка інформація про подібні виплати викликає шквал протестів і гніву в кожній країні Євросоюзу.
«Виплати таких величезних премій у час, коли тисячі людей залишаються без роботи, а підприємства банкрутують, це скандал, провокації й велика несправедливість», – каже голова профспілки «Рух французьких підприємств» Лоренс Парізо.
У другій половині минулого року практично кожне банкрутство чи фінансові труднощі тих чи інших банківських установ супроводжувалося змінами у керівництві. Проте, навіть попри складне становище установ та скорочення штатів, звільнені директори полишали свої крісла із чималими сумами в кишенях.
Наприклад, Акселя Міллера, звільненого директора франко-бельгійської фінансової групи Dexia, мав «підтримати» «парашут» у сумі 3,7 мільйона євро. Проте його усунення з посади було спровоковане недбалим керівництвом. Гнівні заяви на різних політичних рівнях та регулярне спостереження французької і бельгійської преси спричинили скорочення цієї премії до розміру суми зарплат за один рік, тобто до 825 тисяч євро. Це був тільки поодинокий випадок, тому і суспільство, і уряди багатьох країн одразу оголосили боротьбу із цими невиправданими витратами.
«Це безвідповідально і нечесно»
Президент Франції Ніколя Саркозі заявив: «Призначати високу оплату тим, котрі здійснюють промахи, це безвідповідально і нечесно. Той факт, що керівник, який довів своє підприємство до скрути і покидає посаду із «золотим парашутом», як винагородою за невміле керівництво, – безвідповідально й нечесно».
Від початку кризи таких заяв лідерів країн Євросоюзу пролунало чимало.
У середу єврокомісар з питань внутрішнього ринку Чарлі Маккріві оприлюднив рекомендації щодо того, як нараховувати директорські зарплати, бонуси, доплати й премії. Нині кожній із 27 держав європейської співдружності вирішувати, як їх застосувати.
«Оплати директорів здійснюються за дуже складною схемою, – зауважив єврокомісар, – і вони сконцентровані на заохоченні швидкого й короткотермінового досягнення результату».
У той же час, переконує Чарлі Маккріві, вони повинні бути відображенням надійності та впевненості компаній у завтрашньому дні.
«Золоті парашути» повинні бути наслідком реалізованої ефективної діяльності. Тому директори та менеджери повинні змінити свій менталітет, каже єврокомісар.
«Оплата директорів повинна бути чітко пов’язана зі здобутками, а не перетворюватися на винагороду за вчинені промахи. Заохочення у сфері фінансових послуг мають відповідати довготерміновим та сталим прибуткам. І це тільки перший крок у покращенні політики Єврокомісії у цій сфері», – вважає Чарлі Маккріві.
Друга рекомендація Комісії Європейського Союзу стосується змін, що мають внести до так званої європейської Директиви вимог до капіталів. Ці поправки, фактично повинні надати більшу свободу органам нагляду за фінансами. До кінця цього року, чи на початку наступного, ці служби зможуть накладати штрафні санкції на ті банківські чи страхові установи, чия політика винагород створює ризики для їхнього «фінансового здоров’я».
(Брюссель – Прага – Київ)
«Виплати таких величезних премій у час, коли тисячі людей залишаються без роботи, а підприємства банкрутують, це скандал, провокації й велика несправедливість», – каже голова профспілки «Рух французьких підприємств» Лоренс Парізо.
У другій половині минулого року практично кожне банкрутство чи фінансові труднощі тих чи інших банківських установ супроводжувалося змінами у керівництві. Проте, навіть попри складне становище установ та скорочення штатів, звільнені директори полишали свої крісла із чималими сумами в кишенях.
Наприклад, Акселя Міллера, звільненого директора франко-бельгійської фінансової групи Dexia, мав «підтримати» «парашут» у сумі 3,7 мільйона євро. Проте його усунення з посади було спровоковане недбалим керівництвом. Гнівні заяви на різних політичних рівнях та регулярне спостереження французької і бельгійської преси спричинили скорочення цієї премії до розміру суми зарплат за один рік, тобто до 825 тисяч євро. Це був тільки поодинокий випадок, тому і суспільство, і уряди багатьох країн одразу оголосили боротьбу із цими невиправданими витратами.
«Це безвідповідально і нечесно»
Президент Франції Ніколя Саркозі заявив: «Призначати високу оплату тим, котрі здійснюють промахи, це безвідповідально і нечесно. Той факт, що керівник, який довів своє підприємство до скрути і покидає посаду із «золотим парашутом», як винагородою за невміле керівництво, – безвідповідально й нечесно».
Від початку кризи таких заяв лідерів країн Євросоюзу пролунало чимало.
У середу єврокомісар з питань внутрішнього ринку Чарлі Маккріві оприлюднив рекомендації щодо того, як нараховувати директорські зарплати, бонуси, доплати й премії. Нині кожній із 27 держав європейської співдружності вирішувати, як їх застосувати.
«Оплати директорів здійснюються за дуже складною схемою, – зауважив єврокомісар, – і вони сконцентровані на заохоченні швидкого й короткотермінового досягнення результату».
У той же час, переконує Чарлі Маккріві, вони повинні бути відображенням надійності та впевненості компаній у завтрашньому дні.
«Золоті парашути» повинні бути наслідком реалізованої ефективної діяльності. Тому директори та менеджери повинні змінити свій менталітет, каже єврокомісар.
«Оплата директорів повинна бути чітко пов’язана зі здобутками, а не перетворюватися на винагороду за вчинені промахи. Заохочення у сфері фінансових послуг мають відповідати довготерміновим та сталим прибуткам. І це тільки перший крок у покращенні політики Єврокомісії у цій сфері», – вважає Чарлі Маккріві.
Друга рекомендація Комісії Європейського Союзу стосується змін, що мають внести до так званої європейської Директиви вимог до капіталів. Ці поправки, фактично повинні надати більшу свободу органам нагляду за фінансами. До кінця цього року, чи на початку наступного, ці служби зможуть накладати штрафні санкції на ті банківські чи страхові установи, чия політика винагород створює ризики для їхнього «фінансового здоров’я».
(Брюссель – Прага – Київ)