Україна в Карпатському Єврорегіоні

Найвища гора України Говерла

Івано-Франківськ – Сьогодні представники чотирьох західноукраїнських областей: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької зберуться в обласному центрі Прикарпаття на засідання Української національної ради Карпатського Єврорегіону. Із участю в такому об’єднанні держав, на території яких розташовані Карпати, сподіваються на розв’язання екологічних проблем та залучення для цього коштів Євросоюзу.
Географічно Карпатський Єврорегіон – це Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і чотири прикордонні області України – там, де розташовані Карпати. Юридично це Міжрегіональна асоціація з такою ж назвою, створена ще у 1993 році. Серед її засновників були і українські області, та через неврегульованість організаційних і правових аспектів членство було швидше формальним. Не було юридичної структури, яка могла б залучати кошти на розвиток карпатських територій, приміром, кошти того ж Євросоюзу.

У листопаді минулого року було створене Національне представництво України в Карпатському Єврорегіоні. На сьогоднішній конференції буде затверджене Положення про це представництво і про Українську Національну Раду Карпатського Єврорегіону.

Перетворити Карпати в туристично-рекреаційний центр

Із участю в цій організації пов’язують насамперед можливість вирішення екологічних проблем Карпатського краю і відповідно залучення технічної допомоги задля поліпшення стану довкілля. На цьому наголошує голова Івано-Франківської обласної ради Ігор Олійник, який є керівником національної сторони України в Карпатському Єврорегіоні.

«Особливо це протидія повеням, екологічні проблеми. І я сподіваюсь, що чотири області, які мають аналогічні проблеми з точки зору екології і з точки зору питань протипаводкових, якщо разом будемо діяти, то поставимо перед центральною владою питання, які потрібно вирішувати для наших людей», – зазначає Ігор Олійник.

Країни Карпатського Єврорегіону сходяться у своєму прагненні перетворити Карпати на туристично-рекреаційний центр. Вони вважають, що індустріальне та техногенне навантаження на гори є завеликим, від того і повені, і зсуви, і зникнення деяких видів рослин та тварин. Тому нагальною потребою вважають розробку довготривалої програми захисту населення в басейнах рік від паводків, особливо враховуючи минулорічну стихію та ще раніші сильні повені на Закарпатті. Науковці пропонують створити окрему комп’ютерну систему екологічної безпеки, Галицький протипаводковий полігон.

За прикладом українсько-словацько-польського біосферного резервату «Східні Карпати» створюються такі ж українсько-румунський в Марамороських горах та українсько-угорський в басейні Тиси.У західних областях цей рік проголошений Роком Карпат.

Через Міжнародну асоціацію планують популяризувати свої регіони, зберігати природну та історико-культурну спадщину, ефективно використовувати рекреаційний потенціал. І що дуже важливо, розробляти комплексні програми розвитку Карпат із залученням коштів Євросоюзу через участь у спільних проектах, програмах транскордонного співробітництва.

Необхідна і державна підтримка

Про збереження Карпат особливо заговорили після минулорічної повені, але є повідомлення, що далі рубають ліси, вивозять гравій з русел рік. Щоб не закінчувалося все лише розмовами і деклараціями, вважають представники західних областей, програми з розвитку Карпат потребують не лише фінансової, а й державної підтримки.

На сьогоднішнє зібрання запрошені представники міністерств регіонального розвитку та будівництва, економіки, охорони навколишнього природного середовища, закордонних справ. Планують у майбутньому виробляти і подавати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо екологічних законопроектів.

Раніше, на сесії Конгресу регіональних і місцевих влад Ради Європи у Страсбурзі була доповідь про сьогоднішні проблеми Карпатського регіону, а Міжрегіональна асоціація звернулася з проханням заснувати «Фонд подолання екологічних проблем в Карпатах».

(Івано-Франківськ – Київ – Прага)