Рим — Після 14 років ізоляції президент Білорусі вперше прибув з офіційним візитом до Західної Європи. Олександр Лукашенко відвідує Італію та Ватикан, де сьогодні його приймає Папа Римський Бенедикт XVI.
«Останній диктатор Європи» повертається на Захід — приблизно такий лейтмотив публікацій в італійській пресі стосовно сенсаційного приїзду пана Лукашенка до Рима. Попри потеплішання відносин між Мінськом і Брюсселем, білоруському президентові ще важко знайти спільну мову з лідерами європейських країн. Судячи з усього, першим міжнародне визнання Олександру Лукашенку засвідчить глава Ватиканської держави.
«З Мінськом маємо нормальні дипломатичні стосунки», — наголосив речник Ватикану Федеріко Ломбарді. Він нагадав, що у Білорусі є папський нунцій, а при Святому престолі акредитований білоруський посол. За поясненнями отця Ломбарді, якщо президент країни, з якою Ватикан має дипломатичні відносини, просить аудієнції з Папою, йому у цьому не відмовляють. «Не прийняти президента було б некоректно, — додав речник, — але це не означає, що Святий престол повністю поділяє його політику».
Налагодження контактів між Ватиканом і Білоруссю почалося ще за понтифікату Івана Павла Другого, котрий у 2002 році прийняв білоруського посла Володимира Корольова для вручення йому вірчих грамот. На тій зустрічі Папа Войтила закликав білоруських католиків відстоювати релігійну свободу після звільнення від радянського режиму.
Папа не спішить до Білорусі
Але на тоді «релігійна свобода», яку мав на увазі польський понтифік, була все ще небажаною у Білорусі. Місцева влада часто депортувала католицьких священиків, які прибували з Польщі. Католицькій громаді, котра становить 20 відсотків віруючих у країні, не дозволяли будувати храми.
На сьогодні ситуація поліпшилася. Як заявив ватиканський речник Федеріко Ломбарді, католики у Білорусі не мають особливих проблем. Те саме стверджує і президент Олександр Лукашенко, який вважає себе атеїстом. Хоча деякі питання залишаються відкритими, зокрема, повернення громаді церковних споруд та іншого майна, конфіскованого у католиків за радянських часів. Про це, ймовірно, йтиметься під час аудієнції у Ватикані.
У ватиканських палацах, тим часом, не підтверджують вістки про можливий візит Папи Римського до Білорусі, чого прагне Олександр Лукашенко. Так само відкидають гіпотезу про сприяння пана Лукашенка організувати у Мінську історичну зустріч між Папою Бенедиктом XVI і Московським патріархом Кирилом. «З Москвою у нас добрі відносини, і посередництво Лукашенка не потрібне», — пояснили журналістам ватиканські чиновники. Це буде протокольна зустріч між главами двох держав: не більше, і не менше.
(Рим – Київ – Прага)
«З Мінськом маємо нормальні дипломатичні стосунки», — наголосив речник Ватикану Федеріко Ломбарді. Він нагадав, що у Білорусі є папський нунцій, а при Святому престолі акредитований білоруський посол. За поясненнями отця Ломбарді, якщо президент країни, з якою Ватикан має дипломатичні відносини, просить аудієнції з Папою, йому у цьому не відмовляють. «Не прийняти президента було б некоректно, — додав речник, — але це не означає, що Святий престол повністю поділяє його політику».
Налагодження контактів між Ватиканом і Білоруссю почалося ще за понтифікату Івана Павла Другого, котрий у 2002 році прийняв білоруського посла Володимира Корольова для вручення йому вірчих грамот. На тій зустрічі Папа Войтила закликав білоруських католиків відстоювати релігійну свободу після звільнення від радянського режиму.
Папа не спішить до Білорусі
Але на тоді «релігійна свобода», яку мав на увазі польський понтифік, була все ще небажаною у Білорусі. Місцева влада часто депортувала католицьких священиків, які прибували з Польщі. Католицькій громаді, котра становить 20 відсотків віруючих у країні, не дозволяли будувати храми.
На сьогодні ситуація поліпшилася. Як заявив ватиканський речник Федеріко Ломбарді, католики у Білорусі не мають особливих проблем. Те саме стверджує і президент Олександр Лукашенко, який вважає себе атеїстом. Хоча деякі питання залишаються відкритими, зокрема, повернення громаді церковних споруд та іншого майна, конфіскованого у католиків за радянських часів. Про це, ймовірно, йтиметься під час аудієнції у Ватикані.
У ватиканських палацах, тим часом, не підтверджують вістки про можливий візит Папи Римського до Білорусі, чого прагне Олександр Лукашенко. Так само відкидають гіпотезу про сприяння пана Лукашенка організувати у Мінську історичну зустріч між Папою Бенедиктом XVI і Московським патріархом Кирилом. «З Москвою у нас добрі відносини, і посередництво Лукашенка не потрібне», — пояснили журналістам ватиканські чиновники. Це буде протокольна зустріч між главами двох держав: не більше, і не менше.
(Рим – Київ – Прага)