Прага – Упродовж багатьох років демократичність виборів на пострадянському просторі визначалася великою мірою за тим, що про них говорили міжнародні спостерігачі з ОБСЄ. Але останні кілька прикладів, і молдовські вибори, один із найбільш промовистих із них, дають підстави оглядачам поставити під сумнів об’єктивність спостерігачів ОБСЄ. Адже вони дають позитивну оцінку виборам там, де багато місцевих оглядачів вказують на численні і грубі порушення. Що відбувається з тим, що колись вважалося золотим стандартом виборів?
Коли голосують «мертві душі», а живі голосують по кілька разів, спостерігачі зазвичай б’ють на сполох. Про такі масові порушення заявляють опозиційні партії в Молдові, стверджуючи, що фальсифікація результатів голосування сягнула третини. Однак ОБСЄ чомусь цього не помітила. За вердиктом Організації з безпеки і співробітництва у Європі, вибори пройшли «у плюралістичному середовищі», і «відповідали багатьом міжнародним стандартам та зобов’язанням».
Але навіть спостерігачка, яка представляла ОБСЄ на виборах у Молдові говорить, що документ містить багато суперечностей. «Найбільші недоліки були відзначені у звіті, але в деяких його частинах і особливо у повідомленнях для преси вони якось були знівельовані, і висновок вийшов такий, що це були прекрасні вибори. Але якщо існують фундаментальні структурні недоліки, ці вибори такими бути не можуть. Можуть бути лише обмежено демократичні вибори у системі, що є обмежено демократичною», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода британська баронеса Емма Нікольсон, яка у складі спостерігачів ОБСЄ їздила на молдовські вибори.
Звіти Бюро демократичних інституцій і прав людини, на яку ОБСЄ поклало місію спостерігати за виборами у 56 країнах-членах організації, вважалися певним стандартом демократії. Незадовільні звіти про вибори в Грузії та Україні були одним із найбільших аргументів для людей, які вийшли на масові акції протесту проти фальсифікацій.
Але останні позитивні звіти про вибори в Азербайджані, Вірменії та деяких інших країнах, викликають здивування західних оглядачів. Вони вважають, що ОБСЄ стало піддаватися дедалі більшому російському впливу. Сама ж Росія перестала запрошувати спостерігачів від ОБСЄ і останні вибори до парламенту й президентські перегони відбувалися без участі цієї організації.
Росія знайшла важелі впливу на ОБСЄ
Володимир Школьников, який пропрацював 13 років у Бюро демократичних інституцій і прав людини, говорить, що Росія знайшла сильні важелі впливу на організацію. «Вона може тримати ОБСЄ у бюджетних заручниках. Вона може впливати на важливі призначення, вона може блокувати рішення, які ухвалюються консенсусом», – зазначає Володимир Школьников.
Завдяки цим діям Росії організація стає обережнішою, а дехто навіть каже - боягузливішою. Але ОБСЄ відкидає ці звинувачення. Представники організації говорять, що треба оцінювати роботу організації не за попередніми звітами, які виходять відразу після проведення виборів, а пізніше, коли з’являється остаточний звіт.
Голова довгострокової місії організації в Молдові Ніколай Вулчанов пояснив: «Я хочу відзначити, що наша заява від 6 квітня є попередньою: вона покриває тільки події, що відбулися до 2 години ранку того дня. Вона не є остаточною».
Але критики зауважують, що перші заяви ОБСЄ після виборів отримують найбільше уваги, а подальші звіти рідко на щось впливають. На думку румунського депутата в Європарламенті Іоана Мірчі Паску, зараз, коли ЄС і США намагаються вибудувати заново свої стосунки з Росією, вони не хочуть зачепити інтереси Росії в регіоні. «Але, – говорить Паску, – якщо ми не будемо називати речі своїми іменами, ситуація погіршуватиметься».
(Прага – Київ)
Але навіть спостерігачка, яка представляла ОБСЄ на виборах у Молдові говорить, що документ містить багато суперечностей. «Найбільші недоліки були відзначені у звіті, але в деяких його частинах і особливо у повідомленнях для преси вони якось були знівельовані, і висновок вийшов такий, що це були прекрасні вибори. Але якщо існують фундаментальні структурні недоліки, ці вибори такими бути не можуть. Можуть бути лише обмежено демократичні вибори у системі, що є обмежено демократичною», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода британська баронеса Емма Нікольсон, яка у складі спостерігачів ОБСЄ їздила на молдовські вибори.
Звіти Бюро демократичних інституцій і прав людини, на яку ОБСЄ поклало місію спостерігати за виборами у 56 країнах-членах організації, вважалися певним стандартом демократії. Незадовільні звіти про вибори в Грузії та Україні були одним із найбільших аргументів для людей, які вийшли на масові акції протесту проти фальсифікацій.
Але останні позитивні звіти про вибори в Азербайджані, Вірменії та деяких інших країнах, викликають здивування західних оглядачів. Вони вважають, що ОБСЄ стало піддаватися дедалі більшому російському впливу. Сама ж Росія перестала запрошувати спостерігачів від ОБСЄ і останні вибори до парламенту й президентські перегони відбувалися без участі цієї організації.
Росія знайшла важелі впливу на ОБСЄ
Володимир Школьников, який пропрацював 13 років у Бюро демократичних інституцій і прав людини, говорить, що Росія знайшла сильні важелі впливу на організацію. «Вона може тримати ОБСЄ у бюджетних заручниках. Вона може впливати на важливі призначення, вона може блокувати рішення, які ухвалюються консенсусом», – зазначає Володимир Школьников.
Завдяки цим діям Росії організація стає обережнішою, а дехто навіть каже - боягузливішою. Але ОБСЄ відкидає ці звинувачення. Представники організації говорять, що треба оцінювати роботу організації не за попередніми звітами, які виходять відразу після проведення виборів, а пізніше, коли з’являється остаточний звіт.
Голова довгострокової місії організації в Молдові Ніколай Вулчанов пояснив: «Я хочу відзначити, що наша заява від 6 квітня є попередньою: вона покриває тільки події, що відбулися до 2 години ранку того дня. Вона не є остаточною».
Але критики зауважують, що перші заяви ОБСЄ після виборів отримують найбільше уваги, а подальші звіти рідко на щось впливають. На думку румунського депутата в Європарламенті Іоана Мірчі Паску, зараз, коли ЄС і США намагаються вибудувати заново свої стосунки з Росією, вони не хочуть зачепити інтереси Росії в регіоні. «Але, – говорить Паску, – якщо ми не будемо називати речі своїми іменами, ситуація погіршуватиметься».
(Прага – Київ)