Рівне – Християнська мораль проповідує загальнолюдські чесноти, тож її дотримання не завадить принаймні християнам. Приблизно п’ята частина українських шкіл започаткували факультативний курс християнської етики. На Рівненщині, де основи християнської моралі в окремих школах вивчають уже десять років, сьогодні на всеукраїнську нараду зібралися вчителі цього предмету. Вони переконані – його потрібно всіляко пропагувати, адже це альтернатива бездуховності, яка, на жаль, панує у суспільстві.
В Національному університеті «Острозька академія», де відбувався семінар, одним із найцінніших експонатів студентсько-викладацького храму Преподобного Федора Острозького є дивовижна ікона «Христос Пантократор – Святий Стефан». Сюжету, зображеного тут, не побачиш на жодній картині світу – адже на зображенні 18 століття перший учень Христової віри Святий Стефан затуляє Христові уста – розповідає завідувачка музею Острозької академії Світлана Дарчик.
За словами Світлани Дарчик, це суперечить законам логіки, адже перший образ був написаний раніше, згодом його заґрунтували й написали на поверхні Ісуса – і, за всіма законами фізики, рука Стефана мала бути захована під головою Христа. Ніхто з відомих реставраторів, які бували тут, в академії, цього не може пояснити.
А от віруючі люди пояснюють усе просто: символіка ікони в тому, що вона натякає: майже на століття слову Істини затулили уста. Власника ікони, князя Романа Сангушка, у 17-му році імперські солдати по-звірячому вбили, розграбувавши усе майно, каже Світлана Дарчик і додає: а саму ікону використовували як мішень – винесли на вулицю і почали вчити молодь стріляти. Близько 60-и куль влучили в це полотно. Однак жодна не влучила в затулені вуста у центрі картини.
Нині острожці щиро вірять, що волею долі та зусиллями реставраторів не випадково ікона повернулася саме до них – у храм науки, де з початку 90-х років втілюють ідею виховання молоді на основах християнської моралі, каже декан гуманітарного факультету університету Василь Жуковський.
Вчителів християнської етики обмаль
Нині цей предмет є необов’язковим, передбачає нижчу оплату вчителям та обов’язкову письмову згоду батьків на вивчення дитиною цього предмету. Тим часом вчителів християнської етики випускають лише Острозька академія, Львівський католицький університет та кілька обласних інститутів. Як з’ясувалося цього недостатньо, бо затребуваність, особливо у західних областях, є набагато вищою, розповідає завуч Мізоцької загальноосвітньої школи на Рівненщині Наталія Лахман.
«Є класи, де відмови від цього уроку становлять 2-3 дитини на 25 учнів, є такі, що стовідсотково учні хочуть вивчати християнську етику. А ось категоричних заперечень в нас не було», – зазначила Наталія Лахман.
Працівник Міністерства науки й освіти Раїса Євтушенко натомість зауважує: серед багатьох листів-прохань зробити предмет християнської етики обов’язковим до її установи приходять іноді листи-обурення від батьків-атеїстів. Однак кількість класів, де вивчають християнську етику, неухильно зростає без участі Міносвіти. Як і кількість підручників. Одні з найцікавіших видані саме Національним університетом «Острозька академія». Проте, як зауважив Василь Жуковський, «далеко не всі можуть отримати цей підручник, тому що державного фінансування він не має. На 5-й клас виділив кошти патріарх Філарет, і він розійшовся 50-тисячним тиражем по всій Україні… На шостий кошти виділила лише Рівненська обласна рада».
Сьогодні в Острозі та Рівному викладачі та випускники академії презентуватимуть низку напрацювань – «Біблія на уроках біології, фізики, астрономії». Нічого дивного – більшість великих вчених – від Галілея до Ейнштейна – були глибоко віруючими людьми. Тема ж уроку «Милосердя як вияв любові до ближнього» є не менш важливою для формування дитини, ніж урок мови чи математики, каже Василь Жуковський. Щодо того, хто повинен викладати етику, він переконаний: педагог, а не священики, котрі іноді звертають увагу на відмінності в християнських релігіях замість того, щоб шукали в них об’єднуючу суть. Бо, хоча справа духовного виховання має належати церкві.
«Водночас ви знаєте, що нині в українському суспільстві церква не виконує належним чином своєї душпастирської місії, тому, щоб виховати високоморальне покоління, школа мусить взяти на себе цю функцію, бо вчитель християнської етики – це і педагог, і психолог, і батько для багатьох дітей».
Учасники наради звернулися до міністра освіти та науки та до парламентського комітету з питань духовності та культури з проханням провести парламентські слухання на тему морального стану сучасної молоді й сприяти у справі викладання основ християнської етики у школах.
(Рівне–Київ–Прага)
За словами Світлани Дарчик, це суперечить законам логіки, адже перший образ був написаний раніше, згодом його заґрунтували й написали на поверхні Ісуса – і, за всіма законами фізики, рука Стефана мала бути захована під головою Христа. Ніхто з відомих реставраторів, які бували тут, в академії, цього не може пояснити.
А от віруючі люди пояснюють усе просто: символіка ікони в тому, що вона натякає: майже на століття слову Істини затулили уста. Власника ікони, князя Романа Сангушка, у 17-му році імперські солдати по-звірячому вбили, розграбувавши усе майно, каже Світлана Дарчик і додає: а саму ікону використовували як мішень – винесли на вулицю і почали вчити молодь стріляти. Близько 60-и куль влучили в це полотно. Однак жодна не влучила в затулені вуста у центрі картини.
Нині острожці щиро вірять, що волею долі та зусиллями реставраторів не випадково ікона повернулася саме до них – у храм науки, де з початку 90-х років втілюють ідею виховання молоді на основах християнської моралі, каже декан гуманітарного факультету університету Василь Жуковський.
Вчителів християнської етики обмаль
Нині цей предмет є необов’язковим, передбачає нижчу оплату вчителям та обов’язкову письмову згоду батьків на вивчення дитиною цього предмету. Тим часом вчителів християнської етики випускають лише Острозька академія, Львівський католицький університет та кілька обласних інститутів. Як з’ясувалося цього недостатньо, бо затребуваність, особливо у західних областях, є набагато вищою, розповідає завуч Мізоцької загальноосвітньої школи на Рівненщині Наталія Лахман.
«Є класи, де відмови від цього уроку становлять 2-3 дитини на 25 учнів, є такі, що стовідсотково учні хочуть вивчати християнську етику. А ось категоричних заперечень в нас не було», – зазначила Наталія Лахман.
Працівник Міністерства науки й освіти Раїса Євтушенко натомість зауважує: серед багатьох листів-прохань зробити предмет християнської етики обов’язковим до її установи приходять іноді листи-обурення від батьків-атеїстів. Однак кількість класів, де вивчають християнську етику, неухильно зростає без участі Міносвіти. Як і кількість підручників. Одні з найцікавіших видані саме Національним університетом «Острозька академія». Проте, як зауважив Василь Жуковський, «далеко не всі можуть отримати цей підручник, тому що державного фінансування він не має. На 5-й клас виділив кошти патріарх Філарет, і він розійшовся 50-тисячним тиражем по всій Україні… На шостий кошти виділила лише Рівненська обласна рада».
Сьогодні в Острозі та Рівному викладачі та випускники академії презентуватимуть низку напрацювань – «Біблія на уроках біології, фізики, астрономії». Нічого дивного – більшість великих вчених – від Галілея до Ейнштейна – були глибоко віруючими людьми. Тема ж уроку «Милосердя як вияв любові до ближнього» є не менш важливою для формування дитини, ніж урок мови чи математики, каже Василь Жуковський. Щодо того, хто повинен викладати етику, він переконаний: педагог, а не священики, котрі іноді звертають увагу на відмінності в християнських релігіях замість того, щоб шукали в них об’єднуючу суть. Бо, хоча справа духовного виховання має належати церкві.
«Водночас ви знаєте, що нині в українському суспільстві церква не виконує належним чином своєї душпастирської місії, тому, щоб виховати високоморальне покоління, школа мусить взяти на себе цю функцію, бо вчитель християнської етики – це і педагог, і психолог, і батько для багатьох дітей».
Учасники наради звернулися до міністра освіти та науки та до парламентського комітету з питань духовності та культури з проханням провести парламентські слухання на тему морального стану сучасної молоді й сприяти у справі викладання основ християнської етики у школах.
(Рівне–Київ–Прага)