Прага – Зазвичай добрі відносини між Туркменистаном і Росією погіршилися після минулотижневого вибуху на газогоні, через який постачання туркменського газу до Росії припинилося. В обох країнах гучно звинувачують одна одну в цій загалом звичній аварії. Як виглядає, таке становище може бути певною мірою вигідне обом сторонам.
Вибух на дільниці магістрального газогону «Середня Азія – Центр» на території Туркменистану стався ще 8 квітня, але досі немає жодного повідомлення, щоб пошкоджене місце відремонтували – ба навіть і про те, чи ремонт хоч почався, не говорять. І це при тому, що відразу після події заявляли, що на ремонт піде найбільше пару днів. А тим часом газ із Туркменистану через Узбекистан і Казахстан до Росії, перекритий після аварії, досі не йде.
В Ашгабаті в усьому відразу звинуватили російську сторону – мовляв, то підрозділ російського «Газпрому», «Газпромекспорт», не узгоджуючи з туркменськими диспетчерами, різко скоротив обсяг газу, який він відбирає через цю трубу.
Офіційна Москва на це не зреагувала. Навіть відомий своєю різкістю міністр закордонних справ Сергій Лавров говорив лише про «просто технічний інцидент». Промовчали і в «Газпромі».
Натомість за справу взялися російські засоби інформації. Вони, зокрема, широко розповсюдили заяву директора Інституту нафти і газу Російської академії наук Анатолія Дмітрієвського, що, мовляв, вибух стався через зношеність і поганий технічний стан туркменських газогонів, збудованих близько 40 років тому.
Ці слова знову викликали різку реакцію в Ашгабаті. До нової хвилі критики приєднався й президент Туркменистану Ґурбанґули Бердімухаммедов.
«Ми вважаємо, що туркменсько-російська газова проблема спричинена зовнішніми чинниками, а не якимись внутрішніми проблемами. Чому я це кажу? Тому що російська компанія «Газпром» поширює неправдиві дані в російських засобах інформації і стверджує, що наш газогін зношений і вибухнув, бо не витримав звичайного тиску, а свої технічні помилки відкидає», – повторив він позицію своєї країни.
Газу нема, а всі задоволені
Та незалежно від причини вибуху, кажуть експерти, схоже, що обидві сторони задовольняє той факт, що цього разу газ через аварійну трубу досі не надходить – після вибуху, які в принципі час від часу стаються постійно, але не перетворюються на політичні події.
Німецький експерт із питань Середньої Азії Міхаель Лаубш вважає, що Туркменистан, можливо, подає знак Заходові, що він здатен виступити проти Москви.
«Це типовий сигнал, що туркменська влада, можливо, знову грає в свою політику маятника й показує Заходові, що вони тепер потужна держава і теж хочуть поборотися з великим Кремлем», – каже експерт.
Та можливі й інші пояснення позиції Туркменистану. З одного боку, не виключено, що нинішній вибух може стати темою обговорень на конференції про надійний і стабільний транзит енергоносіїв, яка має відбутися в Ашгабаті 23–24 квітня, пише російська газета «Коммерсант». Видання додає, що відтак дискусія про вибух може потривати й на іншому саміті, 7 травня в Празі, який буде присвячено будівництву газогону «Набукко». Цей проект має на меті доставляти до Європи газ із прикаспійських країн в обхід Росії.
Інша російська газета, «Врем’я новостєй», бачить вигоду від припинення подачі туркменського газу і для Росії, а конкретніше, для «Газпрому». Адже ця компанія минулого року законтрактувала газ із середньоазійських країн за тодішніми «європейськими цінами», які тепер вищі від реальних ринкових, за якими, наприклад, «Газпром» перепродував туркменський газ Україні – собі на шкоду. За даними газети, лише за перший квартал цього року «Газпром» втратив на цій різниці в цінах понад 1 мільярд доларів.
(Прага – Київ)
В Ашгабаті в усьому відразу звинуватили російську сторону – мовляв, то підрозділ російського «Газпрому», «Газпромекспорт», не узгоджуючи з туркменськими диспетчерами, різко скоротив обсяг газу, який він відбирає через цю трубу.
Офіційна Москва на це не зреагувала. Навіть відомий своєю різкістю міністр закордонних справ Сергій Лавров говорив лише про «просто технічний інцидент». Промовчали і в «Газпромі».
Натомість за справу взялися російські засоби інформації. Вони, зокрема, широко розповсюдили заяву директора Інституту нафти і газу Російської академії наук Анатолія Дмітрієвського, що, мовляв, вибух стався через зношеність і поганий технічний стан туркменських газогонів, збудованих близько 40 років тому.
Ці слова знову викликали різку реакцію в Ашгабаті. До нової хвилі критики приєднався й президент Туркменистану Ґурбанґули Бердімухаммедов.
«Ми вважаємо, що туркменсько-російська газова проблема спричинена зовнішніми чинниками, а не якимись внутрішніми проблемами. Чому я це кажу? Тому що російська компанія «Газпром» поширює неправдиві дані в російських засобах інформації і стверджує, що наш газогін зношений і вибухнув, бо не витримав звичайного тиску, а свої технічні помилки відкидає», – повторив він позицію своєї країни.
Газу нема, а всі задоволені
Та незалежно від причини вибуху, кажуть експерти, схоже, що обидві сторони задовольняє той факт, що цього разу газ через аварійну трубу досі не надходить – після вибуху, які в принципі час від часу стаються постійно, але не перетворюються на політичні події.
Німецький експерт із питань Середньої Азії Міхаель Лаубш вважає, що Туркменистан, можливо, подає знак Заходові, що він здатен виступити проти Москви.
«Це типовий сигнал, що туркменська влада, можливо, знову грає в свою політику маятника й показує Заходові, що вони тепер потужна держава і теж хочуть поборотися з великим Кремлем», – каже експерт.
Та можливі й інші пояснення позиції Туркменистану. З одного боку, не виключено, що нинішній вибух може стати темою обговорень на конференції про надійний і стабільний транзит енергоносіїв, яка має відбутися в Ашгабаті 23–24 квітня, пише російська газета «Коммерсант». Видання додає, що відтак дискусія про вибух може потривати й на іншому саміті, 7 травня в Празі, який буде присвячено будівництву газогону «Набукко». Цей проект має на меті доставляти до Європи газ із прикаспійських країн в обхід Росії.
Інша російська газета, «Врем’я новостєй», бачить вигоду від припинення подачі туркменського газу і для Росії, а конкретніше, для «Газпрому». Адже ця компанія минулого року законтрактувала газ із середньоазійських країн за тодішніми «європейськими цінами», які тепер вищі від реальних ринкових, за якими, наприклад, «Газпром» перепродував туркменський газ Україні – собі на шкоду. За даними газети, лише за перший квартал цього року «Газпром» втратив на цій різниці в цінах понад 1 мільярд доларів.
(Прага – Київ)