Івано-Франківщина – Відновлення Пласту в Україні після 60-річної заборони розпочалося ще в часи СРСР, 20 років тому. Першими були львів’яни, за ними – прикарпатці. За цей час вишкіл в українській скаутській організації пройшло понад 12 тисяч юних прикарпатців.
В Івано-Франківську на честь цієї дати відбувся урочистий марш вулицями міста, Служба Божа, діяв пластовий музей просто неба, демонструвався фільм Івана Миколайчука «Пропала грамота». Та одним днем урочистості не обмежаться.
Гей, пластуни, гей, юнаки,
Життя – не жарти, не казки,
А праця, буря і негоди.
Гартуймо ж наш юнацький дух,
Юнацьке гасло «Воля й дух».
Ніщо нам лихо ні пригоди, ніщо нам лихо ні пригоди!
Юним пластунам з гуртка «Орли», який діє в останньому на межі зі Львівщиною селі Липівка, ці слова, що «життя – не жарти, не казки», часто повторює їхній виховник Богдан Стиславський, сам із тих перших пластунів відновленої молодіжної організації. Зараз він батько чотирьох дітей, за фахом художник по дереву, майстровий чоловік – плете з соломи, різьбить по дереву, ліпить із глини. І у Рогатинській школі естетичного виховання веде гурток художніх ремесел, який єдиний в області з таких гуртків працює за пластовою методикою. За словами Богдана Стиславського, Пласт – це рух, ігри, мандрівництво, виховання патріотизму і умінь.
«Пласт – це виховання молоді в системі ігор. У кожній грі є невеличка доля позитивного допінгу, яку дитина сприймає і таким чином виховується. Від рухових ігор до інтелектуальних, де молодь виховується і навіть не помічає, що ловиться на той гачок виховання, тобто гачок доброти», –каже Богдан Стиславський.
Пластунами були Бандера і Шухевич
У квітні 1912 року Олександр Тишовський у Львові заснував Пласт – українську дитячо-молодіжну організацію за принципом скаутської. Назва пішла від козаків-пластунів. У 1989 році з ініціативи академіка Ігоря Юхновського формувалися перші гуртки відновленого Пласту Національної скаутської організації України.
На Івано-Франківщині це були села Угорники, Черніїв, Рогатинський, Надвірнянський райони, Яремче. Згадують, як перша пластова література була сфотографована на звичайну плівку, а знімки зшили у книжечку. Перші пластуни були під пильним наглядом КДБ, переслідувалися. Символічно, що перше таборування відбулося там, де свого часу проходили юнацький вишкіл Степан Бандера і Роман Шухевич, розповідає голова Івано-Франківської округи Пласту НСОУ Руслан Марцинків.
«Першим пластовим табором, який зібрав юнь цілої області, був табір в 1991 році на «Соколі» – це наша пластова оселя, подарована ще в 20-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким, яка була зруйнована 1946-му і відновлена у 1991-му. І цей перший табір показав, що пластова ідея буде жити», – зазначив Руслан Марцинків.
Багато покликаних – мало вибраних
Сьогодні на Прикарпатті майже 30 осередків об’єднують понад тисячу пластунів. Це і діти, і дорослі-виховники. Влітку таборують: живуть у наметах, займаються вишкільними вправами. Взимку розносять по домівках краян Віфлеємський вогонь миру, ходять з вертепами. Є пластові закони, присяга і обов’язки, є такі поняття як пластові уміння: співочі чи музичні, чи майстерка, чи навіть пластова вмілість на виживання.
«Перший закон – пластун вірний Богові і Україні, другий пластовий закон – пластун допомагає іншим, і третій – пластун слухає пластового проводу і живе за пластовими законами», – розповідає юний липівчанин Іван Колодій.
Справа добровільна, не прив’язана до школи, чим насамперед відрізняється від колишньої піонерської. Та і не всім під силу пройти пластовий вишкіл. Як сказав Богдан Стиславський з Рогатинщини, «багато покликаних – мало вибраних». Його перші вихованці уже виросли, один після закінчення університету повернувся у рідне село і є старшим пластуном. Ще один навчається в духовній семінарії і пообіцяв на своїй парафії теж організувати пластовий гурток.
За місяць – великий пластовий збір
Урочистості на відзначення 20-річчя відновлення діяльності Пласту відбулися в Івано-Франківську. Пластуни пройшли урочистим маршем від пластової домівки до катедрального собору Святого Воскресіння на Службу Божу. На Вічевому майдані у військовому наметі розгорнули пластовий музей. Юнаки і юначки переглянули фільм Івана Миколайчука «Пропала грамота», а для найменших новаків була лялькова вистава.
На 25 квітня запланований концерт за участю пластового приятеля Сашка Положинського та гурту «Тартак», на початок травня – великий пластовий збір у наметових умовах у с.Грабівка Калуського району (це біля Чорного лісу, де діяли загони УПА). А між тим будуть і упорядкування історичних місць у меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз», і профілактика серед ровесників шкідливих звичок, і вишкільні заняття, і волонтерська праця.
(Івано-Франківськ–Київ–Прага)
Гей, пластуни, гей, юнаки,
Життя – не жарти, не казки,
А праця, буря і негоди.
Гартуймо ж наш юнацький дух,
Юнацьке гасло «Воля й дух».
Ніщо нам лихо ні пригоди, ніщо нам лихо ні пригоди!
Юним пластунам з гуртка «Орли», який діє в останньому на межі зі Львівщиною селі Липівка, ці слова, що «життя – не жарти, не казки», часто повторює їхній виховник Богдан Стиславський, сам із тих перших пластунів відновленої молодіжної організації. Зараз він батько чотирьох дітей, за фахом художник по дереву, майстровий чоловік – плете з соломи, різьбить по дереву, ліпить із глини. І у Рогатинській школі естетичного виховання веде гурток художніх ремесел, який єдиний в області з таких гуртків працює за пластовою методикою. За словами Богдана Стиславського, Пласт – це рух, ігри, мандрівництво, виховання патріотизму і умінь.
«Пласт – це виховання молоді в системі ігор. У кожній грі є невеличка доля позитивного допінгу, яку дитина сприймає і таким чином виховується. Від рухових ігор до інтелектуальних, де молодь виховується і навіть не помічає, що ловиться на той гачок виховання, тобто гачок доброти», –каже Богдан Стиславський.
Пластунами були Бандера і Шухевич
У квітні 1912 року Олександр Тишовський у Львові заснував Пласт – українську дитячо-молодіжну організацію за принципом скаутської. Назва пішла від козаків-пластунів. У 1989 році з ініціативи академіка Ігоря Юхновського формувалися перші гуртки відновленого Пласту Національної скаутської організації України.
На Івано-Франківщині це були села Угорники, Черніїв, Рогатинський, Надвірнянський райони, Яремче. Згадують, як перша пластова література була сфотографована на звичайну плівку, а знімки зшили у книжечку. Перші пластуни були під пильним наглядом КДБ, переслідувалися. Символічно, що перше таборування відбулося там, де свого часу проходили юнацький вишкіл Степан Бандера і Роман Шухевич, розповідає голова Івано-Франківської округи Пласту НСОУ Руслан Марцинків.
«Першим пластовим табором, який зібрав юнь цілої області, був табір в 1991 році на «Соколі» – це наша пластова оселя, подарована ще в 20-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким, яка була зруйнована 1946-му і відновлена у 1991-му. І цей перший табір показав, що пластова ідея буде жити», – зазначив Руслан Марцинків.
Багато покликаних – мало вибраних
Сьогодні на Прикарпатті майже 30 осередків об’єднують понад тисячу пластунів. Це і діти, і дорослі-виховники. Влітку таборують: живуть у наметах, займаються вишкільними вправами. Взимку розносять по домівках краян Віфлеємський вогонь миру, ходять з вертепами. Є пластові закони, присяга і обов’язки, є такі поняття як пластові уміння: співочі чи музичні, чи майстерка, чи навіть пластова вмілість на виживання.
«Перший закон – пластун вірний Богові і Україні, другий пластовий закон – пластун допомагає іншим, і третій – пластун слухає пластового проводу і живе за пластовими законами», – розповідає юний липівчанин Іван Колодій.
Справа добровільна, не прив’язана до школи, чим насамперед відрізняється від колишньої піонерської. Та і не всім під силу пройти пластовий вишкіл. Як сказав Богдан Стиславський з Рогатинщини, «багато покликаних – мало вибраних». Його перші вихованці уже виросли, один після закінчення університету повернувся у рідне село і є старшим пластуном. Ще один навчається в духовній семінарії і пообіцяв на своїй парафії теж організувати пластовий гурток.
За місяць – великий пластовий збір
Урочистості на відзначення 20-річчя відновлення діяльності Пласту відбулися в Івано-Франківську. Пластуни пройшли урочистим маршем від пластової домівки до катедрального собору Святого Воскресіння на Службу Божу. На Вічевому майдані у військовому наметі розгорнули пластовий музей. Юнаки і юначки переглянули фільм Івана Миколайчука «Пропала грамота», а для найменших новаків була лялькова вистава.
На 25 квітня запланований концерт за участю пластового приятеля Сашка Положинського та гурту «Тартак», на початок травня – великий пластовий збір у наметових умовах у с.Грабівка Калуського району (це біля Чорного лісу, де діяли загони УПА). А між тим будуть і упорядкування історичних місць у меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз», і профілактика серед ровесників шкідливих звичок, і вишкільні заняття, і волонтерська праця.
(Івано-Франківськ–Київ–Прага)