Київ – Вибух на газопроводі «Середня Азія – Центр» не був звичайною аварією. Він міг відбутися тому, що «Газпром» різко скоротив відбір туркменського газу.
Причини такого рішення «Газпрому» зрозумілі – попит на газ скорочується. Тому російській газовий монополіст вирішив піти на нову війну. Тільки, якщо порівнювати цю нову війну із російсько-українським конфліктом, так це, можна сказати, війна «навпаки». Москва звинувачувала Київ у тому, що він краде російський газ. А тепер Москва відмовляється від туркменського газу, хоча раніше намагалася купити всю його кількість.
Звичайно ж, туркменське керівництво шоковане. Адже газ – це єдиний товар економіки центральноазійської країни. І якщо він не продаватиметься, на Туркменистан чекають скрутні часи.
З іншого боку, російський наступ на півдні може призвести до несподіваних результатів для самої Москви. Під час російсько-українського конфлікту в Росії були впевнені, що Україна скомпрометована, європейці переконаються у необхідності диверсифікації маршрутів доставки російського газу і вже не будуть турбуватися щодо їхньої вартості. А в результаті виникла недовіра до самої Росії, в Європі вголос заговорили про необхідність пошуку інших постачальників ресурсів. А потім на Москву чекав холодний душ у вигляді спільної декларації України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи.
«Братня синиця» підвела
Із Туркменистаном може бути щось схоже. Керівництво країни буде змушене замислитися над своїм майбутнім. До Ашхабада неодноразово приїздили західні делегації, котрі пропонували спокусливі альтернативи російському маршруту. Проте в Туркменистані вважали, що краще «синиця в руках», ніж «західний журавель». А тепер «братня синиця» підпалила газопровід.
Звичайно, нові маршрути потребують інвестицій, переговорів, можливо, навіть і змін у державній структурі Туркменистану. Проте Росія як покупець туркменського газу вже ніколи не виглядатиме для керівництва країни так надійно, як до нинішнього конфлікту. І не дивно, що вже зараз Ашхабад оголосив міжнародний тендер на будівництво газопроводу Схід-Захід, який має вивести газ найбільшого на пострадянському просторі Іолотанського родовища на берег Каспію. Раніше вважали, що газопровід без усяких конкурсів побудує російський «Газпром».
(Київ – Прага)
Звичайно ж, туркменське керівництво шоковане. Адже газ – це єдиний товар економіки центральноазійської країни. І якщо він не продаватиметься, на Туркменистан чекають скрутні часи.
З іншого боку, російський наступ на півдні може призвести до несподіваних результатів для самої Москви. Під час російсько-українського конфлікту в Росії були впевнені, що Україна скомпрометована, європейці переконаються у необхідності диверсифікації маршрутів доставки російського газу і вже не будуть турбуватися щодо їхньої вартості. А в результаті виникла недовіра до самої Росії, в Європі вголос заговорили про необхідність пошуку інших постачальників ресурсів. А потім на Москву чекав холодний душ у вигляді спільної декларації України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи.
«Братня синиця» підвела
Із Туркменистаном може бути щось схоже. Керівництво країни буде змушене замислитися над своїм майбутнім. До Ашхабада неодноразово приїздили західні делегації, котрі пропонували спокусливі альтернативи російському маршруту. Проте в Туркменистані вважали, що краще «синиця в руках», ніж «західний журавель». А тепер «братня синиця» підпалила газопровід.
Звичайно, нові маршрути потребують інвестицій, переговорів, можливо, навіть і змін у державній структурі Туркменистану. Проте Росія як покупець туркменського газу вже ніколи не виглядатиме для керівництва країни так надійно, як до нинішнього конфлікту. І не дивно, що вже зараз Ашхабад оголосив міжнародний тендер на будівництво газопроводу Схід-Захід, який має вивести газ найбільшого на пострадянському просторі Іолотанського родовища на берег Каспію. Раніше вважали, що газопровід без усяких конкурсів побудує російський «Газпром».
(Київ – Прага)