Президент Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерiнг сподiвається, що Україна вiдiграватиме головну роль у програмi «Схiдного партнерства».
Таку думку вiн висловив сьогодні пiсля зустрiчi з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином.
«Ми перебуваємо в процесi розвитку «Схiдного партнерства», так званого партнерства «Євроміст», ми проводимо самiт у Празi 7 травня i сподiваємося, що Україна вiдiграватиме головну роль саме у цiй програмi, в цьому партнерствi», – заявив президент Європарламенту.
Крiм того, за його словами, в Європi хочуть бачити Україну також у хороших, позитивних вiдносинах із Росiєю, i розумiють, що цi вiдносини мають ґрунтуватися на принципах самовизначення, демократiї та верховенства права.
Зі свого боку, Голова Верховної Ради України подякував президентові Європарламенту за розуміння ситуації в Україні.
Володимир Литвин повідомив, що під час зустрічі йшлося про наповнення конкретним змістом проекту «Східного партнерства» та поглиблення подальшої співпраці, зокрема, щодо подальшого процесу з реалiзацiї вiльного перемiщення громадян мiж Україною i країнами Євросоюзу.
«Східне партнерство» – польсько-шведська ініціатива, спрямована на поліпшення відносин із ЄС. У грудні 2008 року Європейська Рада принципово погодилась почати цей проект. 20 березня лідери країн Європейського Союзу затвердили політику «Східного партнерства», виділивши на неї 600 мільйонів євро на 2009-13 роки.
«Східне партнерство» має охопити 6 країн-сусідів Євросоюзу: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову, Україну і Білорусь.
Інавгураційний саміт «Східного партнерства» за участю керівників держав-членів ЄС і країн-партнерів відбудеться 7 травня.
ЄС і Україна мають розробити спільну стратегію енергобезпеки
Європейський Союз та Україна мають розробити спільну стратегію енергетичної безпеки на принципах Енергетичної хартії. Про це заявив на позачерговому засіданні Верховної Ради України президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт Петтерінг.
За його словами, газова криза, яка виникла через конфлікт між Україною та Росією, «викликала серйозне занепокоєння в ЄС».
Як зазначив Петтерінг, нині Євросоюз переглядає свою енергетичну політику, працює над створенням спільного енергетичного ринку й обговорює «диверсифікацію енергетичних джерел».
«Ця криза, звичайно, висвітлила ключову роль України у гарантуванні енергетичної безпеки ЄС, безперебійного постачання газу до споживачів у ЄС і наголосила, що Україна повинна контролювати свою енергетичну незалежність», – сказав президент Європарламенту.
Він зазначив, що «це прямо пов’язане з політичною стабільністю та процвітанням України».
Президент Європарламенту зауважив, що для запобігання подібним конфліктам між Україною та Росією у майбутньому ЄС і Україна «повинні знайти довгострокові рішення щодо постачання газу на ринки ЄС».
За підсумками міжнародної конференції в Брюсселі 23 березня Кабінет Міністрів України і Європейська Комісія підписали спільну заяву щодо модернізації української газотранспортної системи.
Росія висловлювала своє незадоволення цією угодою.
Таку думку вiн висловив сьогодні пiсля зустрiчi з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином.
«Ми перебуваємо в процесi розвитку «Схiдного партнерства», так званого партнерства «Євроміст», ми проводимо самiт у Празi 7 травня i сподiваємося, що Україна вiдiграватиме головну роль саме у цiй програмi, в цьому партнерствi», – заявив президент Європарламенту.
Крiм того, за його словами, в Європi хочуть бачити Україну також у хороших, позитивних вiдносинах із Росiєю, i розумiють, що цi вiдносини мають ґрунтуватися на принципах самовизначення, демократiї та верховенства права.
Зі свого боку, Голова Верховної Ради України подякував президентові Європарламенту за розуміння ситуації в Україні.
Володимир Литвин повідомив, що під час зустрічі йшлося про наповнення конкретним змістом проекту «Східного партнерства» та поглиблення подальшої співпраці, зокрема, щодо подальшого процесу з реалiзацiї вiльного перемiщення громадян мiж Україною i країнами Євросоюзу.
«Східне партнерство» – польсько-шведська ініціатива, спрямована на поліпшення відносин із ЄС. У грудні 2008 року Європейська Рада принципово погодилась почати цей проект. 20 березня лідери країн Європейського Союзу затвердили політику «Східного партнерства», виділивши на неї 600 мільйонів євро на 2009-13 роки.
«Східне партнерство» має охопити 6 країн-сусідів Євросоюзу: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову, Україну і Білорусь.
Інавгураційний саміт «Східного партнерства» за участю керівників держав-членів ЄС і країн-партнерів відбудеться 7 травня.
ЄС і Україна мають розробити спільну стратегію енергобезпеки
Європейський Союз та Україна мають розробити спільну стратегію енергетичної безпеки на принципах Енергетичної хартії. Про це заявив на позачерговому засіданні Верховної Ради України президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт Петтерінг.
За його словами, газова криза, яка виникла через конфлікт між Україною та Росією, «викликала серйозне занепокоєння в ЄС».
Як зазначив Петтерінг, нині Євросоюз переглядає свою енергетичну політику, працює над створенням спільного енергетичного ринку й обговорює «диверсифікацію енергетичних джерел».
«Ця криза, звичайно, висвітлила ключову роль України у гарантуванні енергетичної безпеки ЄС, безперебійного постачання газу до споживачів у ЄС і наголосила, що Україна повинна контролювати свою енергетичну незалежність», – сказав президент Європарламенту.
Він зазначив, що «це прямо пов’язане з політичною стабільністю та процвітанням України».
Президент Європарламенту зауважив, що для запобігання подібним конфліктам між Україною та Росією у майбутньому ЄС і Україна «повинні знайти довгострокові рішення щодо постачання газу на ринки ЄС».
За підсумками міжнародної конференції в Брюсселі 23 березня Кабінет Міністрів України і Європейська Комісія підписали спільну заяву щодо модернізації української газотранспортної системи.
Росія висловлювала своє незадоволення цією угодою.