Київ – Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом можна порівняти з укладенням шлюбу. Обговорюючи спільне господарство, молоде подружжя про позиції нібито домовилося, але раптом наречена, тобто Україна, починає згадувати про свої запаси цукру, картоплю, вирощену на городі, та прибережені скатертини для посагу. Порівняння спрощене, але український бізнес уперше замислюється про власні інтереси в переговорному процесі про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Конфедерація працедавців України обговорила ці питання за круглим столом. Це перша така зустріч. Працедавці закликають уряд не поспішати з укладенням угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
У пересічному супермаркеті Німеччини ще 10 років тому асортимент сільськогосподарських продуктів був переважно місцевого виробництва. Після створення Зони вільної торгівлі з Польщею та Чехією, на той час іще не членами ЄС, половина продукції на полицях почала завозитися з цих країн.
Коли між Європейським Союзом та Україною буде підписана угода про асоціацію, вона включатиме в себе угоду про Зону вільної торгівлі (ЗВТ). В українських товарів з’явиться можливість вийти на ринки країн-членів ЄС. Але, з іншого боку, український виробник муситиме витримати конкуренцію європейських товарів та послуг.
Зона вільної торгівлі – це скасування імпортних та експортних тарифів. Між Україною та Європейським Союзом обговорюється поглиблена Зона вільної торгівлі «плюс»: до скасування імпортних та експортних тарифів додається також скасування нетарифних бар’єрів. У першу чергу йдеться про лібералізацію сектора послуг в Україні і гармонізацію її регуляторної системи зі стандартами ЄС.
Плюс ЗВТ, мінус внутрішній туризм… Чи вигідно Україні?
Чи вигідно це Україні? Адже від створення ЗВТ перевагу матимуть ті товари та послуги, які матимуть вищу якість та вигіднішу ціну – і не обов’язково саме вони виявляться українськими.
Виконавчий директор Всеукраїнської федерації працедавців у сфері туризму Тетяна Тимошенко погоджується, що з цього погляду українські туристичні товари та послуги значно поступаються європейським, і треба буде докласти чимало зусиль, щоб відповідати європейським стандартам.
Угода про асоціацію України з ЄС, частиною якої має стати Зона вільної торгівлі, мала б передбачати послаблення, а Україна прагне й скасування, візового режиму.
Але ймовірне скасування українцям віз до ЄС швидше негативно вплине на український туризм. «Скасування візового режиму посилює лише виїзний туризм, – каже Тетяна Тимошенко. – І що ми маємо в результаті? Маємо вивіз капіталу з України».
Чи не єдиним позитивним моментом для українського туризму від створення ЗВТ Тетяна Тимошенко називає захист інтелектуальної власності, наприклад, ексклюзивних туристичних турів.
Говорячи про переговори та позицію України в цілому, Тетяна Тимошенко вважає, що потрібно розставити акценти в довготривалій перспективі: чи Україна хоче бути туристичною, чи транзитною, чи промисловою країною. Надалі цей пріоритет дасть державі змогу сформувати модель реформ.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський погоджується з таким підходом. Але він додає, що сьогодні важливо говорити про модернізацію багатьох сфер, а не самого лише туризму, та конкурентоспроможну Україну в цілому.
Баланс інтересів та структурні реформи
Чиї ж інтереси захищає український уряд у переговорному процесі про створенні Зони вільної торгівлі «плюс»?
«Загальні економічні інтереси, – зауважує Ігор Бураковський, – це певний баланс між інтересами споживачів і різних груп виробників». Щоб відстояти позиції однієї галузі, слід буде поступатися позиціями в іншій. Наприклад, експортери зацікавлені в тому, щоб бар’єри для постачання українських товарів у ЄС були максимально знижені. В свою чергу, українським виробникам зараз важко конкурувати з імпортними товарами, і вони хотіли б зберегти ці бар’єри з українського боку. Але з іншого боку, є в Україні й ті, хто працює на імпортних складових і хто зацікавлений у відкритті українського ринку.
Роман Шпек, який зараз працює віце-президентом приватного банку, 8 років представляв України при Європейському Союзі. На його думку, при створенні Зони вільної торгівлі з ЄС треба звернути увагу на системні структурні реформи.
В Україні вони зупинилися ще в 2003 році, і зараз їх потрібно відновити, наголошує Роман Шпек.
«Ми повинні робити сильнішими і підприємства, і економіку в цілому. Інвестиційний клімат має бути привабливим, право власності повинно бути захищеним, енергоємність виробництва має бути меншою – економіка повинна вміти протистояти конкурентному тискові високо розвинених економік Франції, Німеччини», – каже фахівець.
Присутні учасники дискусії, представники різних асоціацій працедавців, відверто кажуть, що така дискусія запізнилася на три роки, – але краще пізно, ніж ніколи.
Українська позиція у переговорах уже сформована, та цілком можливо, що за активної позиції українських підприємців, яких раніше залишали обіч, вона потребуватиме перегляду.
(Київ – Прага)
Коли між Європейським Союзом та Україною буде підписана угода про асоціацію, вона включатиме в себе угоду про Зону вільної торгівлі (ЗВТ). В українських товарів з’явиться можливість вийти на ринки країн-членів ЄС. Але, з іншого боку, український виробник муситиме витримати конкуренцію європейських товарів та послуг.
Зона вільної торгівлі – це скасування імпортних та експортних тарифів. Між Україною та Європейським Союзом обговорюється поглиблена Зона вільної торгівлі «плюс»: до скасування імпортних та експортних тарифів додається також скасування нетарифних бар’єрів. У першу чергу йдеться про лібералізацію сектора послуг в Україні і гармонізацію її регуляторної системи зі стандартами ЄС.
Плюс ЗВТ, мінус внутрішній туризм… Чи вигідно Україні?
Чи вигідно це Україні? Адже від створення ЗВТ перевагу матимуть ті товари та послуги, які матимуть вищу якість та вигіднішу ціну – і не обов’язково саме вони виявляться українськими.
Виконавчий директор Всеукраїнської федерації працедавців у сфері туризму Тетяна Тимошенко погоджується, що з цього погляду українські туристичні товари та послуги значно поступаються європейським, і треба буде докласти чимало зусиль, щоб відповідати європейським стандартам.
Угода про асоціацію України з ЄС, частиною якої має стати Зона вільної торгівлі, мала б передбачати послаблення, а Україна прагне й скасування, візового режиму.
Але ймовірне скасування українцям віз до ЄС швидше негативно вплине на український туризм. «Скасування візового режиму посилює лише виїзний туризм, – каже Тетяна Тимошенко. – І що ми маємо в результаті? Маємо вивіз капіталу з України».
Чи не єдиним позитивним моментом для українського туризму від створення ЗВТ Тетяна Тимошенко називає захист інтелектуальної власності, наприклад, ексклюзивних туристичних турів.
Говорячи про переговори та позицію України в цілому, Тетяна Тимошенко вважає, що потрібно розставити акценти в довготривалій перспективі: чи Україна хоче бути туристичною, чи транзитною, чи промисловою країною. Надалі цей пріоритет дасть державі змогу сформувати модель реформ.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський погоджується з таким підходом. Але він додає, що сьогодні важливо говорити про модернізацію багатьох сфер, а не самого лише туризму, та конкурентоспроможну Україну в цілому.
Баланс інтересів та структурні реформи
Чиї ж інтереси захищає український уряд у переговорному процесі про створенні Зони вільної торгівлі «плюс»?
«Загальні економічні інтереси, – зауважує Ігор Бураковський, – це певний баланс між інтересами споживачів і різних груп виробників». Щоб відстояти позиції однієї галузі, слід буде поступатися позиціями в іншій. Наприклад, експортери зацікавлені в тому, щоб бар’єри для постачання українських товарів у ЄС були максимально знижені. В свою чергу, українським виробникам зараз важко конкурувати з імпортними товарами, і вони хотіли б зберегти ці бар’єри з українського боку. Але з іншого боку, є в Україні й ті, хто працює на імпортних складових і хто зацікавлений у відкритті українського ринку.
Роман Шпек, який зараз працює віце-президентом приватного банку, 8 років представляв України при Європейському Союзі. На його думку, при створенні Зони вільної торгівлі з ЄС треба звернути увагу на системні структурні реформи.
В Україні вони зупинилися ще в 2003 році, і зараз їх потрібно відновити, наголошує Роман Шпек.
«Ми повинні робити сильнішими і підприємства, і економіку в цілому. Інвестиційний клімат має бути привабливим, право власності повинно бути захищеним, енергоємність виробництва має бути меншою – економіка повинна вміти протистояти конкурентному тискові високо розвинених економік Франції, Німеччини», – каже фахівець.
Присутні учасники дискусії, представники різних асоціацій працедавців, відверто кажуть, що така дискусія запізнилася на три роки, – але краще пізно, ніж ніколи.
Українська позиція у переговорах уже сформована, та цілком можливо, що за активної позиції українських підприємців, яких раніше залишали обіч, вона потребуватиме перегляду.
(Київ – Прага)