«Недоросла література». У пошуках української дитячої книги

2 квітня 1805 року народився Ганс Крістіан Андерсен – великий казкар та один із найвідоміших дитячих письменників. І саме цього дня у світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. В Україні не залишається осторонь святкування, але чи є чим пишатися? Адже на 1 українця припадає приблизно 1 книжка на рік (зокрема, дитячої), а в Європі – 3-4. Чому склалася така диспропорція? Як змінити таке співвідношення? Чим би могла допомогти видавцям держава?
Асортимент та цінова політика

Торік в Україні випустили 1448 книг для дітей загальним накладом 5330 примірників, а у 2007 році вийшла 1261 книга тиражем 5478 тисяч екземплярів, за статистикою Книжкової палати України. Яку недорослу літературу, крім розрекламованого Гаррі Поттера, можна нині знайти на книжкових розкладках, наприклад, у Києві? Це з'ясовувала кореспондентка радіо Свобода Наталка Коваленко.

Маленькій Соні майже 5 років. Вона обожнює казки про принцес, фей, сплячих красунь та попелюшок, розповідає мама Ані. «Єдине – вона страшенно не любить читати українською мовою. Я намагаюся потроху привчити її - купую книжки українською з гарними ілюстраціями, але там дуже складна мова для сприйняття, і вона просить мене їй перекладати. А літератури останнім часом дуже багато українською мовою».

На найбільшому столичному книжковому базарі на Петрівці серед широкого асортименту дитячої книжки уже рік переважать україномовні, розповідає Світлана, яка продає виключно дитячу літературу. За її словами, наразі користуються попитом недорогі абетки для зовсім малесеньких діточок та класика перекладена українською - для більш дорослих. «Дуже багато книжок видавництв «Країна мрій», «Махаон». Енциклопедії виключно українською (85-100 гривень), казки (20-40 гривень), книжки для підготовки до школи (13-40гривень) та переклади зарубіжної літератури українською (25 гривень). Також цікавляться книжками видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», яких уже наразі немає».

З осені книжки подорожчали в середньому на 30%, зауважує Світлана, і це суттєво вплинуло на об’єми продажу. Цікаво, що навіть з подорожчанням українська література все одно дещо дешевша, ніж російська.

Видавці змушені скорочувати обсяги

Дитяче книговидання, як і вся українська видавнича справа, існує в умовах пільгового оподаткування, зазначає Олександр Афонін, Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів. Видавці не платять податок на додану вартість і податок на прибуток. Але, як говорить Олександр Афонін, для того, щоб книговидавнича галузь трималася на плаву (особливо в умовах економічної кризи), потрібно виробити чітку систему її кредитування. «Сьогодні видавці змушені скорочувати обсяги видання літератури, оскільки різко зменшились розрахунки в зв’язку з затримкою проходження грошей через банківські структури, і не мають можливостей кредитуватися».

Книга в Ісландії - це прибутковий і популярний бізнес

У маленькій острівній державі з населенням у 300 тисяч осіб, Ісландії, на кожного мешканця припадає по 2 дитячі книжки (маються на увазі не лише малюки та юнаки, а й дорослі читачі). Причому найпопулярніші видання – саме ісландською мовою, розповідає студентка Марія Попова, яка навчалася в Ісландії. «В основному видаються книги ісландською мовою, англійською ж видається небагато. І навіть якщо з’являються популярні англійські книги, їх відразу ж намагаються перекласти на рідну. Книга в Ісландії - це прибутковий і популярний бізнес, тому що ісландці дуже люблять читати».

Уряд книжкою не займається!

Щоб дитина знайшла книгу (особливо, якщо вона мешкає десь у маленькому містечку або в селі), доведеться їхати до обласного центру. Але не кожна родина може дозволити такі мандрівки за книжками. Таке розповсюдження літератури відрізає дітлахів від книги, і як наслідок – страждає і доросла книга, що теж втрачає своїх потенційних читачів. Це констатує письменник, видавець Віталій Капранов. Але тільки констатацією не обмежується. «Потрібно не виселяти книгарні, а спробувати зберегти існуючі й відкривати нові. Уряд книжкою не займається, ні дитячою, ні дорослою. А варто було б дати змогу вітчизняним видавцям продавати книгу на вітчизняних прилавках. Варто було б припинити неконтрольований ввіз книжок в Україну. Потрібно міряти на кордоні книжки не кілограмами, а штуками і бажано знати, якої тематики ввозяться книжки».

Щоправда, ініціативи є...

Зі свого боку, Валентина Бабилюлько, директор департаменту видавничої справи та преси Держкомітету телебачення і радіомовлення переконує, що держава робить усе можливе для допомоги дитячому книговидавництву. «У нас є ініціативи, які полягають в розробці спеціальних положень, щоб держава оголошувала гранти на книжки для дітей та юнацтва і фінансувала переможців цих грантів. Також ми намагаємося сприяти дитячим видавництвам популяризуючи їхню книгу на Міжнародних книжкових ярмарках».

Найбільше книг для дітей виходить українською: у Книжковій палаті зареєстрували 1111 видань. Російською випускають 308 книжок. У 2007 році співвідношення книг українською мовою до російськомовних становило 890 до 348.


Яку літературу читають Ваші діти?
Оксана, менеджер: Моя донька в свої 8 років обожнює фантастику, особливо про піратів. Читає українською, російською та французькою мовами.
Сергій, адвокат: Син в 1 класі навчається, тому читає Буквар та казки українською.
Тетяна, менеджер: Моїй старшій доні 6 років, а сину – 4 роки. Вони, як правило, читають казки, російською та українською мовами.
Магдалена, перекладач: Моїй доні 1 рік. Вона не читає, але любить слухати вірші польською мовою, бо ми – поляки.