Варшава – Якщо по дорозі від Варшави до Ґданська (150 кілометрів від польської столиці) подорожній зверне з автомагістралі до першого села, там йому запропонують не лише відпочинок на зразок «зеленого туризму», а й можливість взяти участь у відродженні регіональних традицій, зокрема навчитись ліпити горщики. Гончарством тут займаються незаможні селяни, які, рятуючись від кризи, перекваліфікувалися на гончарів і стали європейськими підприємцями.
Як вижити під час кризи незаможному фермеру, який має 2-3 гектари піщаних угідь, а сам живе в селі, розташованому далеко від індустріальних центрів, де нема жодної річки або озера, через що туристи оминали село десятою дорогою?
Перш за все, йому слід дослідити та вивчити народні традиції, архітектуру, стародавні ремесла, характерні для свого регіону. Потім у життєздатності ідеї відродження архаїчного села треба переконати сусідів та місцеву владу. Нарешті слід організувати з партнерами своєрідний кооператив, так званий приватно-громадський консорціум.
Так, мешканці села Камйонка в рамках європейського проекту вирішили відтворити за історичними зразками давню гончарську оселю, якими колись славилися північні регіони Польщі. Ініціатори проекту отримали від Євросоюзу субсидії на суму близько 200 тисяч доларів.
Три тисячі туристів за минулий рік
Про те, як працює зараз підприємство «гончарське село», розповів місцевий координатор європейського проекту EQUAL Кжиштоф Марґол: «У нас працює 10 робітників. Це в основному селяни, які довгий час були безробітними. Зараз вони виробляють глечики, папір за стародавньою технологією, вітражі, регіональні сувеніри».
Щоб опанувати гончарне ремесло, треба було знайти в собі завзяття вивчити його, бо, як виявилось, це досить непроста справа.
Місцевий мешканець села Збіґнєв Міхальський зазначає: «Наприклад жінки, які вчились ліпити горщики, проходили різні курси, вчились близько 3 місяців. Та після року практичних занять вони здобули усі потрібні навички, щоб виробляти гарні глечики, що користуються попитом».
Проект вдало запрацював. Минулого року «село гончарів» відвідало три тисячі туристів.
(Варшава – Прага – Київ)
Перш за все, йому слід дослідити та вивчити народні традиції, архітектуру, стародавні ремесла, характерні для свого регіону. Потім у життєздатності ідеї відродження архаїчного села треба переконати сусідів та місцеву владу. Нарешті слід організувати з партнерами своєрідний кооператив, так званий приватно-громадський консорціум.
Так, мешканці села Камйонка в рамках європейського проекту вирішили відтворити за історичними зразками давню гончарську оселю, якими колись славилися північні регіони Польщі. Ініціатори проекту отримали від Євросоюзу субсидії на суму близько 200 тисяч доларів.
Три тисячі туристів за минулий рік
Про те, як працює зараз підприємство «гончарське село», розповів місцевий координатор європейського проекту EQUAL Кжиштоф Марґол: «У нас працює 10 робітників. Це в основному селяни, які довгий час були безробітними. Зараз вони виробляють глечики, папір за стародавньою технологією, вітражі, регіональні сувеніри».
Щоб опанувати гончарне ремесло, треба було знайти в собі завзяття вивчити його, бо, як виявилось, це досить непроста справа.
Місцевий мешканець села Збіґнєв Міхальський зазначає: «Наприклад жінки, які вчились ліпити горщики, проходили різні курси, вчились близько 3 місяців. Та після року практичних занять вони здобули усі потрібні навички, щоб виробляти гарні глечики, що користуються попитом».
Проект вдало запрацював. Минулого року «село гончарів» відвідало три тисячі туристів.
(Варшава – Прага – Київ)