За умовами ведення бізнесу Україна посідає 97 місце серед 127 держав світу, свободу ділової активності в яких оцінив журнал Forbes. Поряд з Україною у такому рейтингу опинилися Замбія, Буркіна Фасо, Сенегал. Причому в цих африканських державах займатися бізнесом легше, ніж в Україні. Щоправда, наприклад, у Росії й Таджикистані становище підприємців ще гірше, ніж в Україні. А з найбільш привабливих для бізнесу держав - Данія, США і Канада. Чому Україна потрапила ледь не до другої сотні за рівнем свободи ділової активності? Як же вижити українському підприємцеві під час економічної кризи?
При всій суб’єктивності рейтингів свободи ділової активності вони дозволяють об’єктивно оцінити перешкоди, які змушені долати українські «малі» та «середні» бізнесмени, констатує доктор економічних наук Ігор Бурковський. За його словами, оцінка, яка нам може не подобатися, дає можливість знати, як сприймають нашу країну в порівнянні з іншими світові експерти. «Не слід забувати деякі важливі речі: якщо у нас поліпшуються показники, пов’язані зікороченням періоду реєстрації нового бізнесу, то в інших країнах, наприклад, у цей час впроваджується повідомлювальна система реєстрації. Зрозуміло, що за таким показником ми відразу ж будемо програвати. Хоча у нас і є поліпшення, але не такі, як у країнах, де знімаються різного роду обмеження і велика кількість процедурних питань».
Реалії з життя українського підприємця
Харків’янин Олександр Шаруда відчув на собі всі принади ведення бізнесу в Україні, тим більше під час економічних негараздів. Зайнявшись підприємництвом у будівництві, він і гадки не мав, що за кілька років в його фірми майже не залишиться клієнтів, а йому самому доведеться опановувати нову професію. Про бізнесові поневіряння Олександра розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова.
Через шалений стрибок курсу долара і неспроможність сплачувати за кредитами, компанії-забудовники, із якими співпрацювала Олександрова фірма, заморозили будівництво. Відтак замовлень на звичайний та елітний ремонти, а також зведення котеджів майже не лишилося. Після Нового року перестали телефонувати навіть за оголошеннями в газетах. Каже Олександр Шаруда. «Роботи стало значно менше на 70%. Оскільки займаюся будівництвом, зі звичних 5 об’єктів лишився 1».
Це замовлення, за словами Олександра, з-за кордону. У Харкові будуватимуть сусіди з Росії. Українці ж заощаджують і вже не поспішають ані зі зведенням, ані з ремонтом житла. Хоча будувати зараз вигідно. Послуги будівельників та будматеріали подешевшали ледь не вдвічі. Навіть великі і авторитетні компанії, щоб вижити, роблять значні знижки.
Олександрові ж доводиться шукати нові джерела прибутку. Цим «новим» для нього став інтернет. Батько маленького сина тепер працює вдома: розкручує власний сайт та пише статті на замовлення. «Це зараз доступно для мене. Не потребує жодних капіталовкладень, тільки часу і знань. А вільного часу зараз стало більше. Тому вивчив літературу впродовж кількох тижнів і потроху почав писати».
Шалених грошей Олександр поки не має: за матеріал від тисячі знаків отримує 3-5 американських доларів. Здебільшого пише про те, що добре знає: як заощадити на ремонті, де купити дешеві будматеріали, а також як вдома зробити справжній біо-йогурт. Останнє теж зі власного досвіду. Після народження дитини Олександр з дружиною почали вживати лише здорову їжу і пропагувати здоровий спосіб життя.
Бізнес знищують податками!
Навіть за умов кризи уряд підставляє палиці у колеса малого та середнього бізнесу, переконаний екс-прем’єр, глава Української спілки промисловців і підприємців та депутат від опозиції (фракція Партії регіонів) Анатолій Кінах. Перш за все, чиновники чавлять підприємців податками. «Малий та середній бізнес знищують спробами підвищити ставку транспортного збору, спробами підвищення місцевих податків. Також внесені законопроекти, які передбачають збільшення плати за оренду землі. Вартість кредитних ресурсів одна з найвищих в Європі (32%). По суті, малий та середній бізнес ізольовані від доступу до кредитних ресурсів».
Потрібно відмінити усі економічно недоцільні платежі
Українському підприємцю заважає (до того ж під час кризи) не брак законів і не уряд, а ненаситні апетити місцевої влади, вважає голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель. «Місцеве самоврядування, розуміючи кризу, почало задавлювати малий бізнес, піднімаючи їм оренду, податки, збори... Сьогодні максимально допомогти бізнесу можна, лише знявши всі зайві необґрунтовані та економічно недоцільні платежі. До того ж, у кожній галузі є карта регуляторного середовища і працювати потрібно по кожній із них окремо. Наразі ми відпрацювали зауваження у фармацевтичній галузі».
І стимулювати бізнес безробітних
Уряду можна було вбити відразу двох зайців:посприяти підприємництву і допомогти безробітним. Але цього поки так і не почали робити, зазначає експерт Олександр Пасхавер. «Потрібно було якісь міри робити щодо людей, які втратили роботу. Потрібно було б стимулювати бізнес безробітних виключно на пільгових умовах. Наприклад, давати навіть маленькі кредити без застави. Середній та малий бізнес потерпає більше, ніж великий, адже у нього немає таких запасів та ресурсів».
Стати підприємцем у Польщі легко, але працювати складно
У сусідній Польщі підприємцем стати доволі легко, а от зробити свій бізнес стабільним непросто, завадити можуть бюрократичні перепони. Про це розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.
«Підприємцю-початківцю треба подати заяву до відповідних установ, отримати так званий статистичний номер у податківців, дозвіл санітарних служб (якщо бізнес у харчовій промисловості - це набагато важче), відкрити банківський рахунок. Триває процедура близько місяця. До речі, підприємець може мати круглий нуль на своєму банківському рахунку, однак він силою закону має кожного місяця сплачувати за себе та своїх працівників по 220 доларів на державний фонд соціального забезпечення. Під час фінансової кризи банки дуже неохоче надають кредити на купівлю наприклад сировини, техніки».
За версією Forbes, найбільш привабливі для бізнесу держави: Данія, Сполучені Штати і Канада.
Реалії з життя українського підприємця
Харків’янин Олександр Шаруда відчув на собі всі принади ведення бізнесу в Україні, тим більше під час економічних негараздів. Зайнявшись підприємництвом у будівництві, він і гадки не мав, що за кілька років в його фірми майже не залишиться клієнтів, а йому самому доведеться опановувати нову професію. Про бізнесові поневіряння Олександра розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова.
Через шалений стрибок курсу долара і неспроможність сплачувати за кредитами, компанії-забудовники, із якими співпрацювала Олександрова фірма, заморозили будівництво. Відтак замовлень на звичайний та елітний ремонти, а також зведення котеджів майже не лишилося. Після Нового року перестали телефонувати навіть за оголошеннями в газетах. Каже Олександр Шаруда. «Роботи стало значно менше на 70%. Оскільки займаюся будівництвом, зі звичних 5 об’єктів лишився 1».
Це замовлення, за словами Олександра, з-за кордону. У Харкові будуватимуть сусіди з Росії. Українці ж заощаджують і вже не поспішають ані зі зведенням, ані з ремонтом житла. Хоча будувати зараз вигідно. Послуги будівельників та будматеріали подешевшали ледь не вдвічі. Навіть великі і авторитетні компанії, щоб вижити, роблять значні знижки.
Олександрові ж доводиться шукати нові джерела прибутку. Цим «новим» для нього став інтернет. Батько маленького сина тепер працює вдома: розкручує власний сайт та пише статті на замовлення. «Це зараз доступно для мене. Не потребує жодних капіталовкладень, тільки часу і знань. А вільного часу зараз стало більше. Тому вивчив літературу впродовж кількох тижнів і потроху почав писати».
Шалених грошей Олександр поки не має: за матеріал від тисячі знаків отримує 3-5 американських доларів. Здебільшого пише про те, що добре знає: як заощадити на ремонті, де купити дешеві будматеріали, а також як вдома зробити справжній біо-йогурт. Останнє теж зі власного досвіду. Після народження дитини Олександр з дружиною почали вживати лише здорову їжу і пропагувати здоровий спосіб життя.
Бізнес знищують податками!
Навіть за умов кризи уряд підставляє палиці у колеса малого та середнього бізнесу, переконаний екс-прем’єр, глава Української спілки промисловців і підприємців та депутат від опозиції (фракція Партії регіонів) Анатолій Кінах. Перш за все, чиновники чавлять підприємців податками. «Малий та середній бізнес знищують спробами підвищити ставку транспортного збору, спробами підвищення місцевих податків. Також внесені законопроекти, які передбачають збільшення плати за оренду землі. Вартість кредитних ресурсів одна з найвищих в Європі (32%). По суті, малий та середній бізнес ізольовані від доступу до кредитних ресурсів».
Потрібно відмінити усі економічно недоцільні платежі
Українському підприємцю заважає (до того ж під час кризи) не брак законів і не уряд, а ненаситні апетити місцевої влади, вважає голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель. «Місцеве самоврядування, розуміючи кризу, почало задавлювати малий бізнес, піднімаючи їм оренду, податки, збори... Сьогодні максимально допомогти бізнесу можна, лише знявши всі зайві необґрунтовані та економічно недоцільні платежі. До того ж, у кожній галузі є карта регуляторного середовища і працювати потрібно по кожній із них окремо. Наразі ми відпрацювали зауваження у фармацевтичній галузі».
І стимулювати бізнес безробітних
Уряду можна було вбити відразу двох зайців:посприяти підприємництву і допомогти безробітним. Але цього поки так і не почали робити, зазначає експерт Олександр Пасхавер. «Потрібно було якісь міри робити щодо людей, які втратили роботу. Потрібно було б стимулювати бізнес безробітних виключно на пільгових умовах. Наприклад, давати навіть маленькі кредити без застави. Середній та малий бізнес потерпає більше, ніж великий, адже у нього немає таких запасів та ресурсів».
Стати підприємцем у Польщі легко, але працювати складно
У сусідній Польщі підприємцем стати доволі легко, а от зробити свій бізнес стабільним непросто, завадити можуть бюрократичні перепони. Про це розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.
«Підприємцю-початківцю треба подати заяву до відповідних установ, отримати так званий статистичний номер у податківців, дозвіл санітарних служб (якщо бізнес у харчовій промисловості - це набагато важче), відкрити банківський рахунок. Триває процедура близько місяця. До речі, підприємець може мати круглий нуль на своєму банківському рахунку, однак він силою закону має кожного місяця сплачувати за себе та своїх працівників по 220 доларів на державний фонд соціального забезпечення. Під час фінансової кризи банки дуже неохоче надають кредити на купівлю наприклад сировини, техніки».
За версією Forbes, найбільш привабливі для бізнесу держави: Данія, Сполучені Штати і Канада.