Івано-Франківськ – Поки в приміщенні Івано-Франківської обласної держадміністрації підписували Меморандум порозуміння між представниками влади, бізнесу і банків щодо спільних дій для запобігання негативним наслідкам фінансово-економічної кризи, на площі перед білим будинком люди ставили свої підписи біля наметів «Народного антикризового спротиву».
Окремим пунктом у Меморандумі передбачене спільне звернення до Президента України, центральних органів влади, НБУ щодо можливості врегулювання проблеми погашення валютних кредитів. Ідея підписання такого документа належала «Громадському форуму Івано-Франківська». З не надто великим ентузіазмом її зустріли у банках, які не є самостійними фінансовими установами, тож мало що вирішують на місцях. Більше місяця тривали їхні консультації з вищим начальством, та і остаточний варіант дехто підписав із певними засторогами.
Такий меморандум потрібен насамперед малому і середньому бізнесу, який чи не найбільше постраждав від фінансової кризи, наголошує заступник голови регіонального відділення Союзу підприємців і промисловців Валерій Крецул.
«Там закладені кілька хороших позицій. Щоб, по-перше, банки в односторонньому порядку не нав’язували позичальникам збільшення кредитних ставок по валютних кредитах, щоб уникали послуг колекторських фірм, щоб у тих позичальників, які сплатили більше 50% кредитів, не вилучали заставне майно, ще ряд інших хороших пунктів», – зазначив Валерій Крецул.
Порозуміння – замість кулаків
Розуміючи, що такий документ не стане панацеєю від усіх бід, обласна влада переконана: позитивом є вже те, що про напружені відносини між банками та їх клієнтами заговорили, що ці розмови доходять до столиці і Національного банку України. Із більш як 50 банків, які діють на Прикарпатті, Меморандум підписали 17, хоча він відкритий і для інших. Важливим є і морально-психологічний аспект, каже голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Микола Палійчук.
«Це дуже важливо, бо і банки попали в дуже критичну ситуацію, і підприємці, і бізнес. Ми могли вийти з шаблями, з кулаками один на одного і таким способом руйнувати далі систему грошового обігу, систему економіки, систему кредитування, систему підприємництва і т.д. Але, слава Богу, переміг здоровий глузд», – зауважив Микола Палійчук.
Ввести «статус постраждалих від кризи»
У життєздатність таких меморандумів чи угод не вірять члени громадського об’єднання «Народний антикризовий спротив». Понад два тижні тому вони розгорнули перед адміністративним будинком обласної і міської влади наметове містечко, де роздають відозви та збирають підписи. Один намет великий – тут є навіть «буржуйка» і польова кухня, макет упівця при вході.
Голова цієї громадської організації Віктор Неміш каже, що об’єдналися у грудні, коли у нього і в його колег бізнес почав занепадати, багатьох звільнили з роботи. Вважають, що ніхто їх не захищає, а порушуються мінімум три статті Конституції. Тож об’єднуються задля захисту своїх прав.
Віктор Неміш зазначає: «Першою нашою вимогою є визнати надзвичайний фінансовий стан в Україні як такий, що відбувся, і офіційно визнати кризу в Україні – політичну і економічну. Друге – це введення статусу постраждалих від фінансової кризи позичальникам у банків і вкладникам».
«Чому держава не захищає?»
Серед вимог також – визначення переліку видів діяльності та категорій громадян, які постраждали від кризи, надання кредитних канікул, анулювання рішення про право банків забирати заставне майно без суду та інші.
Уже зібрано понад дві тисячі підписів. Пані Марія, яка серед тих, хто теж долучилася до цього, каже: «Я підписалася тому, що прожила 66 років і ще такої кризи не мала. Справа в тому, що я взяла доларовий кредит, бо будую невеличкий кондитерський цех. І я залізла в такі борги, хоч вішайся. Тільки розмови, а ніякого толку. Треба, щоб долар став набагато дешевший і щоб ми вилізли з тої біди. Хіба я, стільки проробивши на державу, заслужила, щоб п’ять разів на день плакала, що не можу заплатити ті гроші? Це держава?»
На наступному тижні в Івано-Франківську запрацюють дві громадські приймальні «Народного антикризового спротиву», планують розкласти намети і у центрі міста, де багатолюдно.
Співпрацюють із такими ж організаціями в інших містах України – «Антикредит» у Миколаєві, «Я львів’янин», «Крок-Луцьк». На 31 березня запланована всеукраїнська акція громадського антикризового руху.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
Такий меморандум потрібен насамперед малому і середньому бізнесу, який чи не найбільше постраждав від фінансової кризи, наголошує заступник голови регіонального відділення Союзу підприємців і промисловців Валерій Крецул.
«Там закладені кілька хороших позицій. Щоб, по-перше, банки в односторонньому порядку не нав’язували позичальникам збільшення кредитних ставок по валютних кредитах, щоб уникали послуг колекторських фірм, щоб у тих позичальників, які сплатили більше 50% кредитів, не вилучали заставне майно, ще ряд інших хороших пунктів», – зазначив Валерій Крецул.
Порозуміння – замість кулаків
Розуміючи, що такий документ не стане панацеєю від усіх бід, обласна влада переконана: позитивом є вже те, що про напружені відносини між банками та їх клієнтами заговорили, що ці розмови доходять до столиці і Національного банку України. Із більш як 50 банків, які діють на Прикарпатті, Меморандум підписали 17, хоча він відкритий і для інших. Важливим є і морально-психологічний аспект, каже голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Микола Палійчук.
«Це дуже важливо, бо і банки попали в дуже критичну ситуацію, і підприємці, і бізнес. Ми могли вийти з шаблями, з кулаками один на одного і таким способом руйнувати далі систему грошового обігу, систему економіки, систему кредитування, систему підприємництва і т.д. Але, слава Богу, переміг здоровий глузд», – зауважив Микола Палійчук.
Ввести «статус постраждалих від кризи»
У життєздатність таких меморандумів чи угод не вірять члени громадського об’єднання «Народний антикризовий спротив». Понад два тижні тому вони розгорнули перед адміністративним будинком обласної і міської влади наметове містечко, де роздають відозви та збирають підписи. Один намет великий – тут є навіть «буржуйка» і польова кухня, макет упівця при вході.
Голова цієї громадської організації Віктор Неміш каже, що об’єдналися у грудні, коли у нього і в його колег бізнес почав занепадати, багатьох звільнили з роботи. Вважають, що ніхто їх не захищає, а порушуються мінімум три статті Конституції. Тож об’єднуються задля захисту своїх прав.
Віктор Неміш зазначає: «Першою нашою вимогою є визнати надзвичайний фінансовий стан в Україні як такий, що відбувся, і офіційно визнати кризу в Україні – політичну і економічну. Друге – це введення статусу постраждалих від фінансової кризи позичальникам у банків і вкладникам».
«Чому держава не захищає?»
Серед вимог також – визначення переліку видів діяльності та категорій громадян, які постраждали від кризи, надання кредитних канікул, анулювання рішення про право банків забирати заставне майно без суду та інші.
Уже зібрано понад дві тисячі підписів. Пані Марія, яка серед тих, хто теж долучилася до цього, каже: «Я підписалася тому, що прожила 66 років і ще такої кризи не мала. Справа в тому, що я взяла доларовий кредит, бо будую невеличкий кондитерський цех. І я залізла в такі борги, хоч вішайся. Тільки розмови, а ніякого толку. Треба, щоб долар став набагато дешевший і щоб ми вилізли з тої біди. Хіба я, стільки проробивши на державу, заслужила, щоб п’ять разів на день плакала, що не можу заплатити ті гроші? Це держава?»
На наступному тижні в Івано-Франківську запрацюють дві громадські приймальні «Народного антикризового спротиву», планують розкласти намети і у центрі міста, де багатолюдно.
Співпрацюють із такими ж організаціями в інших містах України – «Антикредит» у Миколаєві, «Я львів’янин», «Крок-Луцьк». На 31 березня запланована всеукраїнська акція громадського антикризового руху.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)