Київ – Криза удвічі зменшила фінансову базу фундаментальних наукових досліджень. Девальвація гривні призвела до того, що залишене на минулорічному рівні державне фінансування вже не забезпечує всі напрямки наукового пошуку. Зате, за свідченням Українського наукового клубу, значно зріс інтерес держави та бізнесу до розробок у галузі альтернативної енергетики та енергозбереження, біотехнологій вирощування чистих продуктів і модернізації виробництв.
Із 2004 року українська наука переживала період піднесення. Фінансування поступово зростало, і це стимулювало дослідження. Однак цього року видатки заморозили на попередньому рівні.
Криза вплинула на виконання Україною міжнародних угод, пов’язаних із участю у спільних дослідженнях. Оскільки співвідношення гривні до долара фактично переполовинило фінансові можливості українських дослідників.
Між тим голова парламентського комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало переконаний, що питання «не в сумі, а у ставленні».
«Треба підтримувати пріоритетні напрямки, тобто ті, які можуть давати результат. Адже саме тому, що не впроваджувалися інновації, не проводилася модернізація, ми тепер маємо посилення кризи в металургійній і хімічній промисловості. Українська наука пропонувала свої ноу-хау, але олігархічні власники не були зацікавлені в їхньому впровадженні», – каже народний депутат.
Таке бачення поділяють і науковці. Виконавчий директор Українського наукового клубу Наталя Шульга наголошує, криза – це хороший час для «аудиту» наукових досліджень, для посилення найпотрібніших напрямків.
Криза змінила ставлення до науки
Криза може здолати світоглядну суперечність, яка існувала між наукою і суспільством. Досі переважав підхід – «спочатку економіка, а потім наука». Насправді ж, упевнена доктор Шульга, без пріоритету освіти й науки не можна збудувати конкурентну економіку.
«Період кризи можна використати для перегляду стратегій. Україна могла б постати, як країна аграрних біотехнологій, країна вирощування чистих продуктів харчування. Наші ресурси, наші чорноземи цікавлять усіх. До того ж, ми маємо розробки в галузі літакобудування та радіофізики, які не мають аналогів у світі. Цим обов’язково треба скористатися», – наголошує директор Українського наукового клубу.
Гострота українських проблем напряму пов’язана із неправильним стратегічним підходом до використання здобутків науки. «Треба думати наперед, а не хапатися за голову, коли вже хата горить» , – зауважив академік Сергій Комісаренко.
Так, для прикладу, Київ би не мав тепер страшної проблеми зі сміттям, якби у 1994 році тогочасне керівництво міста і країни пішло на пропозиції ЄБРР про будівництво надпотужного сміттєпереробного заводу.
Дорогу інноваціям!
Позитивний бік кризи полягає у тому, що тепер влада сама звертається до науки за допомогою, наголошує Сергій Комісаренко.
Зокрема, уряд звернувся за допомогою до вчених, щоб вирішити «газову кризу». Йшлося про енергозбереження та задіяння усіх можливих альтернативних варіантів: біопалива, атомної енергетики, теплових насосів, енергії сонця, води та вітру.
Учені вважають, що криза «розвернула владу обличчям» до наукового потенціалу і продемонструвала, що без упровадження інновацій нормальний розвиток країни неможливий.
Хоча, вже чотири місяці не вводиться в дію рішення РНБО «Про захист інтелектуальної власності і посилення її ролі у формуванні національного багатства». Десь опрацьовується у Секретаріаті Президента.
(Прага – Київ)
Криза вплинула на виконання Україною міжнародних угод, пов’язаних із участю у спільних дослідженнях. Оскільки співвідношення гривні до долара фактично переполовинило фінансові можливості українських дослідників.
Між тим голова парламентського комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало переконаний, що питання «не в сумі, а у ставленні».
«Треба підтримувати пріоритетні напрямки, тобто ті, які можуть давати результат. Адже саме тому, що не впроваджувалися інновації, не проводилася модернізація, ми тепер маємо посилення кризи в металургійній і хімічній промисловості. Українська наука пропонувала свої ноу-хау, але олігархічні власники не були зацікавлені в їхньому впровадженні», – каже народний депутат.
Таке бачення поділяють і науковці. Виконавчий директор Українського наукового клубу Наталя Шульга наголошує, криза – це хороший час для «аудиту» наукових досліджень, для посилення найпотрібніших напрямків.
Криза змінила ставлення до науки
Криза може здолати світоглядну суперечність, яка існувала між наукою і суспільством. Досі переважав підхід – «спочатку економіка, а потім наука». Насправді ж, упевнена доктор Шульга, без пріоритету освіти й науки не можна збудувати конкурентну економіку.
«Період кризи можна використати для перегляду стратегій. Україна могла б постати, як країна аграрних біотехнологій, країна вирощування чистих продуктів харчування. Наші ресурси, наші чорноземи цікавлять усіх. До того ж, ми маємо розробки в галузі літакобудування та радіофізики, які не мають аналогів у світі. Цим обов’язково треба скористатися», – наголошує директор Українського наукового клубу.
Гострота українських проблем напряму пов’язана із неправильним стратегічним підходом до використання здобутків науки. «Треба думати наперед, а не хапатися за голову, коли вже хата горить» , – зауважив академік Сергій Комісаренко.
Так, для прикладу, Київ би не мав тепер страшної проблеми зі сміттям, якби у 1994 році тогочасне керівництво міста і країни пішло на пропозиції ЄБРР про будівництво надпотужного сміттєпереробного заводу.
Дорогу інноваціям!
Позитивний бік кризи полягає у тому, що тепер влада сама звертається до науки за допомогою, наголошує Сергій Комісаренко.
Зокрема, уряд звернувся за допомогою до вчених, щоб вирішити «газову кризу». Йшлося про енергозбереження та задіяння усіх можливих альтернативних варіантів: біопалива, атомної енергетики, теплових насосів, енергії сонця, води та вітру.
Учені вважають, що криза «розвернула владу обличчям» до наукового потенціалу і продемонструвала, що без упровадження інновацій нормальний розвиток країни неможливий.
Хоча, вже чотири місяці не вводиться в дію рішення РНБО «Про захист інтелектуальної власності і посилення її ролі у формуванні національного багатства». Десь опрацьовується у Секретаріаті Президента.
(Прага – Київ)