Безпомічна Україна (європейська преса)

В. Ющенка і Ю. Тимошенко на Заході критикують усе частіше за іхнє небажання знайти спільну мову.

Прага – Європейські газети не стомлюються публікувати, здавалося б, одне й те саме. Оглядачі й надалі аналізують критичну ситуацію у Східній Європі і звертають увагу на особливо тривожну економічну та фінансову ситуацію в Україні та Латвії. Чимало західних оглядачів, аналітиків і політичних діячів наголошують у ці дні на критичному стані української як внутрішньої, так і зовнішньої політики і попереджають: Київ постав перед вибором - або Європа, або Росія. У другому варіанті не виключений розпад України.
Так, лондонська «Дейлі Телеґраф» вказує у матеріалі свого кореспондента у Києві на те, що «Україна і Латвія попереджають: не допоможуть їм - не уникнути фінансових бід у цілій Західній Європі». Газета вважає, що ЄС може повторити найгірші помилки 30-х, замикаючись в ізоляціонізмі та протекціонізмі. «Дейлі Телеґраф» наводить слова українського віце-прем’єра Григорія Немирі про те, що « ЄС мусить помагати Україні не лише тому, що вона безпомічна, але й тому, що це в особистих інтересах Євросоюзу». Немиря також вважає, що бездіяльність ЄС стосовно України і Латвії буде коштувати значно дорожче, аніж реальні кроки допомоги цим країнам.

У матеріалі «Дейлі Телеґраф» йдеться про те, що часу для ухвалення реального плану допомоги Сходу Європи залишається все менше й менше, і якщо таких кроків з подолання внутрішніх незгод не буде зроблено й до квітневої зустрічі лідерів світової «Двадцятки» у Лондоні, то ситуація стане ще загрозливішою. «Дейлі Телеґраф» вказує на заяви Німеччини і Франції, які вважають, що країни Сходу Європи мають подбати про себе насамперед самі.

Американський історик з Гарварду Найл Ферґюсон ґрунтовно аналізує на сторінках лондонської «Таймз» з приводу небезпеки світової кризи у поєднанні з розпадом поліетнічних імперій на кшталт країн колишнього СРСР, це, на його думку, може призвести до великих потрясінь. Ферґюсон переконаний, що найбільше занепокоєння викликає Україна, «де економічний крах загрожує і політичним розпадом». Найл Ферґюсон наголошує на тому, що розходження між президентом Ющенком, який орієнтується на Європу і українським прем’єром Юлією Тимошенко, яка все більше схиляється у бік Росії, є підтвердженням небезпеки розколу України. Тим більше, зауважує Ферґюсон, що Володимир Путін з кремлівською компанією все більше й більше втручаються у внутрішні справи України, і «суперечка з газопостачання була лише першою фазою російського плану дестабілізації і навіть розколу України».

Австрійська «Дер Штандард» інформує про велику недільну дискусію у віденському міському театрі щодо меж Європи, тобто перспектив розширення Європейського союзу. У цій дискусії взяли участь комісар ЄС із зовнішньої політики Беніта Ферреро- Вальднер, представники німецьких «зелених», лідер грузинської опозиції Ніно Бурджанадзе, колишній президент Польщі Александр Квасневський, європарламентарі, редактори європейських видань.

«Дер Штандард» інформує про критику на адресу України, яка прозвучала у Відні з уст комісара ЄС Беніти Ферреро-Вальднер. Зокрема європейський чільник заявила тут, що процес зближення Києва і Брюсселя сьогодні все більше пригальмовує. Вона також сказала, що «інколи сумнівно, чи діють українські політики в інтересах свого народу».

Беніта Ферреро-Вальднер також сумнівається, чи зможуть Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко домовитися і вести Україну правильним шляхом. Єврокомісар із зовнішньої політики ЄС наголосила під час недільної дискусії у Відні, що для Києва є два варіанти: наближення до Європейського співтовариства або ж усе більший нахил до авторитарної Росії.

Чеська газета «Лідове Новіни» оприлюднила серію матеріалів про колишнього агента КДБ і чеської комуністичної спецслужби СТБ Павла Минаржика, якого суд чеського міста Брно засудив нещодавно за лжебізнесові оборудки на понад 4 роки ув’язнення. Цікаво, що незаконні дії Минаржика як бізнесмена пов’язані з Україною, де він проходив «стажування» у 1980-і роки. Цей комуністичний агент також планував у середині 1970-х терористичний акт у приміщенні Радіо Свобода в Мюнхені, і йому вдалося уникнути покарання за ці цілком конкретні наміри. Вибух у будинку Радіо Свобода в Мюнхені все ж стався, але вже у 1981 році, через шість років по тому, як Минаржик покинув цю радіостанцію.

(Київ–Прага)