Прага – Сьогоднішня зустріч у Женеві між новим державним секретарем США Гілларі Клінтон та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим має пролити світло на те, чи вдасться «перезавантажити» російсько-американські стосунки. На порядку денному стоять питання співпраці в Афганістані, координації зусиль щодо ядерної програми Ірану, суперечливість позицій з приводу протиракетних систем у Європі та розширення НАТО.
Напередодні женевської зустрічі держсекретар Гілларі Клінтон окреслила, з яких позицій Сполучені Штати намагатимуться «рестартувати» свої відносини з Росією. Вона сказала, що США шукатимуть поступу і спільних дій у тих питаннях, де інтереси Америки і Росії збігаються: боротьба з тероризмом, контроль над поширенням ядерної зброї. Також, за її словами, Вашингтонові і Москві варто спробувати домовитися у питаннях енергетичної безпеки та зміни клімату.
США і НАТО вже заручилися підтримкою Росії у питанні поставок вантажів до Афганістану і сподіваються на позитивний відгук Москви щодо іранської ядерної програми.
Але нова американська адміністрація свідома того, що є питання, в яких Білий Дім і Кремль мають діаметрально протилежні позиції. І вони також не замочуватимуться, говорить Гілларі Клінтон.
«Наша співпраця з Росією жодним чином не підірве нашу підтримку таким країнам, як Грузія, країни Балтії чи Балкани, або будь-якій іншій країні в Європі, яка хоче бути незалежною, вільною, ухвалювати власні рішення та йти власним курсом без непотрібного втручання Росії», – наголосила держсекретар.
Полегшити діалог із Москвою мало б учорашнє рішення НАТО відновити в повному обсязі стосунки з Росією, які були перервані після серпневої війни на Кавказі.
Росія має власну думку
Однак це рішення Росія схильна трактувати не як жест доброї волі, а як поступку. Саме так побачив ситуацію, наприклад, представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін.
«Ми вийшли з кризи після серпня минулого року зміцнілими. Криза пішла всім на користь. А наші західні колеги побачили в особі Росії партнера, об якого не можна витирати ноги. Ми сильні, ми переконані, що саме ми маємо рацію, і ми відновлюємо співпрацю в тому числі на наших умовах», – заявив він.
Іще одним каменем спотикання між Вашингтоном і Москвою є питання розташування протиракетних систем США в Європі. Але і в цьому питанні нова адміністрація випромінює оптимізм.
«Ми віримо, що Росія і Сполучені Штати мають можливість співпрацювати у сфері протиракетної оборони, проводити спільні дослідження, спільну розробку, а з часом, за умови, якщо зможемо домовитися, і спільно розгортати такі системи», – вважає Клінтон.
Коментатори вже попереджають, що забагато оптимізму і забагато поступок Росії можуть швидше зашкодити американським інтересам, бо породжуватимуть у Москві саме те відчуття, про яке говорив Дмитро Рогозін.
(Прага – Київ)
США і НАТО вже заручилися підтримкою Росії у питанні поставок вантажів до Афганістану і сподіваються на позитивний відгук Москви щодо іранської ядерної програми.
Але нова американська адміністрація свідома того, що є питання, в яких Білий Дім і Кремль мають діаметрально протилежні позиції. І вони також не замочуватимуться, говорить Гілларі Клінтон.
«Наша співпраця з Росією жодним чином не підірве нашу підтримку таким країнам, як Грузія, країни Балтії чи Балкани, або будь-якій іншій країні в Європі, яка хоче бути незалежною, вільною, ухвалювати власні рішення та йти власним курсом без непотрібного втручання Росії», – наголосила держсекретар.
Полегшити діалог із Москвою мало б учорашнє рішення НАТО відновити в повному обсязі стосунки з Росією, які були перервані після серпневої війни на Кавказі.
Росія має власну думку
Однак це рішення Росія схильна трактувати не як жест доброї волі, а як поступку. Саме так побачив ситуацію, наприклад, представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін.
«Ми вийшли з кризи після серпня минулого року зміцнілими. Криза пішла всім на користь. А наші західні колеги побачили в особі Росії партнера, об якого не можна витирати ноги. Ми сильні, ми переконані, що саме ми маємо рацію, і ми відновлюємо співпрацю в тому числі на наших умовах», – заявив він.
Іще одним каменем спотикання між Вашингтоном і Москвою є питання розташування протиракетних систем США в Європі. Але і в цьому питанні нова адміністрація випромінює оптимізм.
«Ми віримо, що Росія і Сполучені Штати мають можливість співпрацювати у сфері протиракетної оборони, проводити спільні дослідження, спільну розробку, а з часом, за умови, якщо зможемо домовитися, і спільно розгортати такі системи», – вважає Клінтон.
Коментатори вже попереджають, що забагато оптимізму і забагато поступок Росії можуть швидше зашкодити американським інтересам, бо породжуватимуть у Москві саме те відчуття, про яке говорив Дмитро Рогозін.
(Прага – Київ)