Прага – Російський «Газпром» може припинити постачання Україні газу вже 8 березня, якщо вона доти не розплатиться за вже отриманий газ, повідомили російській пресі «газпромівські» джерела. Можливість нового газового конфлікту вже занепокоїла Євросоюз.
Європейський Союз «дуже пильно» стежить за повідомленнями про можливий новий газовий конфлікт між Росією й Україною, заявив у четвер у Брюсселі речник Європейської Комісії Ферран Таррадельяс і Еспунь.
Нинішня ситуація в двосторонніх комерційних стосунках між Україною і Росією може вплинути на постачання газу до ЄС, заявив він.
Але, наголосив речник, це занепокоєння не означає, що ЄС має намір втрутитися.
Раніше в четвер російський щоденник «Коммерсант» написав, що російський газовий монополіст «Газпром» може знову скоротити постачання газу до України 8 березня.
Тягнеться і тягнеться рука до газового крана
Газ перекриють, якщо «Нафтогаз України» до 7 березня включно не заплатить 400 мільйонів доларів за газ, який Україна отримала в лютому. Цю інформацію підтвердили російському виданню відразу два джерела в «Газпромі».
За даними російської газети, таке питання порушив у вівторок перед Радою директорів «Газпрому» головний фінансист компанії Андрій Круглов.
За цим повідомленням, російська компанія наголосила, що виконуватиме свої зобов’язання перед споживачами і транспортуватиме газ у попередніх обсягах, але скоротить обсяги газу на вході до України, бо не буде «безплатно постачати» паливо, призначене для «Нафтогазу».
Офіційно управління інформації «Газпрому» повідомило лише, що Рада директорів «узяла до уваги інформацію про стан розрахунків за природний газ із боку суб’єктів господарювання України і стратегії ВАТ «Газпром» у відносинах із НАК «Нафтогаз України». Про перекривання газу там нічого не сказано.
Гроші де?
Київ уже попередили про таку можливість, пише російська газета. І з посиланням на експертів додає, що «Нафтогазові» ніде взяти ці гроші, крім як отримати кредит від держави.
Прес-секретар «Нафтогазу» Валентин Землянський запевнив газету, що його компанія сподівається таки зібрати потрібну суму до 7 березня й розрахуватися.
Але інше джерело в «Нафтогазі», на яке посилається «Коммерсант», дало знати, що українська компанія зможе сама знайти лише 100–160 мільйонів доларів із необхідних 400 мільйонів.
За нині чинним газовим контрактом між «Газпромом» і «Нафтогазом», у разі невиконання чи несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов’язань, зокрема, умов оплати продавець має право в односторонньому порядку частково чи повністю зупинити чи тимчасово припинити виконання своїх зобов’язань, надіславши покупцеві повідомлення.
Втрутиться – не втрутиться
Російсько-український газовий конфлікт у січні цього року дійшов до того, що Росія припинила постачати газ не лише для України, а й для всіх європейських споживачів через українські газогони.
Тоді Європейський Союз, члени якого були серед найбільш потерпілих, теж довго запевняв, що не буде втручатися, але врешті мусив узяти на себе роль посередника між Росією й Україною.
За нинішніми правилами ЄС блок може братися за допомогу країнам-членам долати наслідки перекривання газу тільки тоді, коли самі ці країни і їхні компанії вживуть власних заходів.
Нині Єврокомісія працює над змінами до цих правил, які мали б на меті зміцнити засади солідарності і кризового менеджменту.
(Прага – Київ)
Нинішня ситуація в двосторонніх комерційних стосунках між Україною і Росією може вплинути на постачання газу до ЄС, заявив він.
Але, наголосив речник, це занепокоєння не означає, що ЄС має намір втрутитися.
Раніше в четвер російський щоденник «Коммерсант» написав, що російський газовий монополіст «Газпром» може знову скоротити постачання газу до України 8 березня.
Тягнеться і тягнеться рука до газового крана
Газ перекриють, якщо «Нафтогаз України» до 7 березня включно не заплатить 400 мільйонів доларів за газ, який Україна отримала в лютому. Цю інформацію підтвердили російському виданню відразу два джерела в «Газпромі».
За даними російської газети, таке питання порушив у вівторок перед Радою директорів «Газпрому» головний фінансист компанії Андрій Круглов.
За цим повідомленням, російська компанія наголосила, що виконуватиме свої зобов’язання перед споживачами і транспортуватиме газ у попередніх обсягах, але скоротить обсяги газу на вході до України, бо не буде «безплатно постачати» паливо, призначене для «Нафтогазу».
Офіційно управління інформації «Газпрому» повідомило лише, що Рада директорів «узяла до уваги інформацію про стан розрахунків за природний газ із боку суб’єктів господарювання України і стратегії ВАТ «Газпром» у відносинах із НАК «Нафтогаз України». Про перекривання газу там нічого не сказано.
Гроші де?
Київ уже попередили про таку можливість, пише російська газета. І з посиланням на експертів додає, що «Нафтогазові» ніде взяти ці гроші, крім як отримати кредит від держави.
Прес-секретар «Нафтогазу» Валентин Землянський запевнив газету, що його компанія сподівається таки зібрати потрібну суму до 7 березня й розрахуватися.
Але інше джерело в «Нафтогазі», на яке посилається «Коммерсант», дало знати, що українська компанія зможе сама знайти лише 100–160 мільйонів доларів із необхідних 400 мільйонів.
За нині чинним газовим контрактом між «Газпромом» і «Нафтогазом», у разі невиконання чи несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов’язань, зокрема, умов оплати продавець має право в односторонньому порядку частково чи повністю зупинити чи тимчасово припинити виконання своїх зобов’язань, надіславши покупцеві повідомлення.
Втрутиться – не втрутиться
Російсько-український газовий конфлікт у січні цього року дійшов до того, що Росія припинила постачати газ не лише для України, а й для всіх європейських споживачів через українські газогони.
Тоді Європейський Союз, члени якого були серед найбільш потерпілих, теж довго запевняв, що не буде втручатися, але врешті мусив узяти на себе роль посередника між Росією й Україною.
За нинішніми правилами ЄС блок може братися за допомогу країнам-членам долати наслідки перекривання газу тільки тоді, коли самі ці країни і їхні компанії вживуть власних заходів.
Нині Єврокомісія працює над змінами до цих правил, які мали б на меті зміцнити засади солідарності і кризового менеджменту.
(Прага – Київ)