Київ – У добу економічної кризи і політичної нестабільності, що її переживає Україна, зменшується довіра громадян до головних владних інституцій. Виняток, згідно з соціологічними опитуваннями, становить українська армія. Але захисників Вітчизни самих час захищати – від ВІЛ-інфекції, адже серед солдатів строкової служби Збройних Сил зафіксовано 476 ВІЛ-позитивних військовослужбовців. Ці дані навели представники Міністерства оборони України та Європейської Комісії при ознайомленні з новою стратегією боротьби з поширенням ВІЛ/СНІД в українській армії та внутрішніх військах.
Україна – донині один із європейських лідерів за темпами поширення ВІЛ-інфекції: у порівнянні з 2000 роком число нових випадків інфікування зросло удвічі. За даними Українського центру профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІД, станом на 1 січня цього року кількість ВІЛ-позитивних українців перевищила 141 тисячу осіб. Серед них і військовослужбовці строкової служби Збройних Сил України.
За словами експерта Європейської Комісії Мартіна Шідера, на заваді поширенню ВІЛ-інфекції серед вояків має стояти не лише пропаганда здорового способу життя і безпечного сексу, а і регулярні тестування, і в першу чергу – військовослужбовців строкової служби.
«План дій Україна – ЄС передбачає, серед іншого, підтримку наукових досліджень та інформаційних кампаній для подолання епідемії ВІЛ/СНІД. Ми розуміємо, наскільки важливо для України не допустити поширення ВІЛ-інфекції у Збройних Силах, адже армія – один зі «стовпів» національної безпеки держави», – каже Мартін Шідер.
Головний санітарний лікар Міністерства оборони України Валерій Баркевич як основні завдання нової стратегії ЄС для подолання поширення ВІЛ/СНІД називає розробку та впровадження комплексних навчальних програм попередження ВІЛ/СНІД серед особового складу Міноборони, поліпшення діагностичної роботи для попередження СНІДу і впровадження добровільного консультування і тестування серед особового складу силових відомств України.
Іще один напрямок співпраці між Україною, Євросоюзом та міжнародними донорськими організаціями – це підготовка тренерів серед офіцерського складу, які роз’яснюють особливості ВІЛ-інфекції, шляхи її поширення і можливості запобігання.
Навколо СНІДу у війську забагато таємниці
Представники Міністерства оборони не дали журналістам можливості поспілкуватися з ВІЛ-позитивними вояками, пояснивши, що це закрита, секретна інформація.
Про «закритість» обговорення проблеми ВІЛ-СНІД у силових структурах казали і представники Всеукраїнської мережі ВІЛ-позитивних та Міжнародного альянсу боротьби з поширенням СНІДу.
Хоча, на їхню думку, якраз громадська дискусія й може вплинути на психологію і свідомість українців: у питанні поширення ВІЛ/СНІД принцип «моя хата, або моя казарма, скраю» лише погіршує ситуацію.
(Київ – Прага)
За словами експерта Європейської Комісії Мартіна Шідера, на заваді поширенню ВІЛ-інфекції серед вояків має стояти не лише пропаганда здорового способу життя і безпечного сексу, а і регулярні тестування, і в першу чергу – військовослужбовців строкової служби.
«План дій Україна – ЄС передбачає, серед іншого, підтримку наукових досліджень та інформаційних кампаній для подолання епідемії ВІЛ/СНІД. Ми розуміємо, наскільки важливо для України не допустити поширення ВІЛ-інфекції у Збройних Силах, адже армія – один зі «стовпів» національної безпеки держави», – каже Мартін Шідер.
Головний санітарний лікар Міністерства оборони України Валерій Баркевич як основні завдання нової стратегії ЄС для подолання поширення ВІЛ/СНІД називає розробку та впровадження комплексних навчальних програм попередження ВІЛ/СНІД серед особового складу Міноборони, поліпшення діагностичної роботи для попередження СНІДу і впровадження добровільного консультування і тестування серед особового складу силових відомств України.
Іще один напрямок співпраці між Україною, Євросоюзом та міжнародними донорськими організаціями – це підготовка тренерів серед офіцерського складу, які роз’яснюють особливості ВІЛ-інфекції, шляхи її поширення і можливості запобігання.
Навколо СНІДу у війську забагато таємниці
Представники Міністерства оборони не дали журналістам можливості поспілкуватися з ВІЛ-позитивними вояками, пояснивши, що це закрита, секретна інформація.
Про «закритість» обговорення проблеми ВІЛ-СНІД у силових структурах казали і представники Всеукраїнської мережі ВІЛ-позитивних та Міжнародного альянсу боротьби з поширенням СНІДу.
Хоча, на їхню думку, якраз громадська дискусія й може вплинути на психологію і свідомість українців: у питанні поширення ВІЛ/СНІД принцип «моя хата, або моя казарма, скраю» лише погіршує ситуацію.
(Київ – Прага)