Київ – На етапі вступу до вишів корупції поменшало. Технічною перепоною для хабарництва стало запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Такий головний результат дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) під керівництвом компанії Менеджмент Сістемс Інтернешнл (МСІ) в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гiдна Україна», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Дослідники працювали у містах та селах усіх регіонів України. Було опитано понад 3 тисячі випускників, їхніх батьків, учителів та керівників шкіл, а також студентів.
Аби оцінити перші результати впливу процедурних змін на рівень корупції, було проведено дві хвилі дослідження: у 2007 році, перед впровадженням зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та в 2008 році – вже після тестування.
Представники усіх чотирьох груп засвідчили, що «рівень корупції суттєво зменшився на всіх етапах вступної кампанії порівняно із 2007 роком». Так, наприклад, удвічі більше батьків, аніж рік тому, сказали, що не стикалися з проявами корупції під час вступу їхніх дітей до вищих навчальних закладів.
У 2007 році 70% студентів вважали поширеною корупцію в роботі приймальних комісій, а у 2008 – 48%. На 15% більше студентів, на 18% більше випускників, на 24% більше батьків і на 39% більше викладачів і представників шкільної адміністрації вважають, що рівень корупції при вступі до ВНЗ зменшився порівняно із 2007 роком.
Результати дослідження дуже обнадійливі, вважає начальник відділу моніторингу Міністерства освіти та науки України Микола Фоменко. За його словами, соціологічні виміри показують, що «2008 рік став переломним для системи освіти і поклав початок реальним реформам. Безперечно, що суспільство сприйняло зовнішнє тестування і повірило, що цей процес є незворотнім».
Зовнішнє опитування треба постійно вдосконалювати
Однак не варто перебільшувати позитивні тенденції, оскільки тестування – це лише технічний засіб протидії корупції, – наголошує директор проекту «Гідна Україна» Юхані Гросман. Його необхідно постійно вдосконалювати, щоб винахідливі хабарники та ті, хто хоче за гроші отримати добрий результат – не встигали налагоджувати шляхи «обходу системи».
Окрім того, ще дуже багато треба зробити для поліпшення самого процесу зовнішнього опитування.
Адже дослідження вказало на основні проблеми: списування, користування мобільними телефонами, перешіптування і виявило лідерів регіонального «антирейтингу», – розповіла менеджер досліджень проекту «Гідна Україна» Світлана Горна.
Найбільший досвід корупції показали учасники опитування у регіональному центрі Сімферополя, який охоплює усю Автономну Республіку Крим та Севастополь.
Досвід корупції під час випускних іспитів в Сімферопольському районі становив 9% проти середнього показника по країні – 5%; під час складання ЗНО – 4% проти середнього показника по країні в 1%, і під час вступного процесу загалом – 15% проти 5%.
Також відносно багато випадків порушень було зафіксовано при проведенні ЗНО у Київській області: частіше використовувались шпаргалки, відбувався обмін відповідями та використовувались мобільні телефони.
Головні висновки дослідження щодо ефективності ЗНО:
– ставлення до ЗНО з боку суспільства не є однозначним, але позитивне сприйняття переважає. Довіра до ЗНО з боку випускників, які завдяки йому вступили до ВНЗ та їхніх батьків зростає;
– зводить до мінімуму «людський фактор» у вступному процесі, що гарантує об’єктивнішу оцінку знань абітурієнтів;
– знижує рівень корупції на етапі вступу до вишів;
– дає можливість навчальному закладу відібрати справді найкращих абітурієнтів;
– спрощує проведення вступної кампанії і зменшує обсяг роботи для приймальних комісій;
– стимулює вчителів підвищувати рівень знань своїх учнів, а учнів – краще вчитися;
– дає можливість діагностувати рівень навчальних закладів;
Із тих, хто пройшов у минулому році зовнішнє незалежне оцінювання знань – 92% вступили до вишів. Студентами стали майже 252 тисячі абітурієнтів. А опитування викладачів, засвідчило, що вперше за багато років першокурсники демонструють кращі знання та більшу зацікавленість у спеціалізації.
(Київ – Прага)
Аби оцінити перші результати впливу процедурних змін на рівень корупції, було проведено дві хвилі дослідження: у 2007 році, перед впровадженням зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та в 2008 році – вже після тестування.
Представники усіх чотирьох груп засвідчили, що «рівень корупції суттєво зменшився на всіх етапах вступної кампанії порівняно із 2007 роком». Так, наприклад, удвічі більше батьків, аніж рік тому, сказали, що не стикалися з проявами корупції під час вступу їхніх дітей до вищих навчальних закладів.
У 2007 році 70% студентів вважали поширеною корупцію в роботі приймальних комісій, а у 2008 – 48%. На 15% більше студентів, на 18% більше випускників, на 24% більше батьків і на 39% більше викладачів і представників шкільної адміністрації вважають, що рівень корупції при вступі до ВНЗ зменшився порівняно із 2007 роком.
Результати дослідження дуже обнадійливі, вважає начальник відділу моніторингу Міністерства освіти та науки України Микола Фоменко. За його словами, соціологічні виміри показують, що «2008 рік став переломним для системи освіти і поклав початок реальним реформам. Безперечно, що суспільство сприйняло зовнішнє тестування і повірило, що цей процес є незворотнім».
Зовнішнє опитування треба постійно вдосконалювати
Однак не варто перебільшувати позитивні тенденції, оскільки тестування – це лише технічний засіб протидії корупції, – наголошує директор проекту «Гідна Україна» Юхані Гросман. Його необхідно постійно вдосконалювати, щоб винахідливі хабарники та ті, хто хоче за гроші отримати добрий результат – не встигали налагоджувати шляхи «обходу системи».
Окрім того, ще дуже багато треба зробити для поліпшення самого процесу зовнішнього опитування.
Адже дослідження вказало на основні проблеми: списування, користування мобільними телефонами, перешіптування і виявило лідерів регіонального «антирейтингу», – розповіла менеджер досліджень проекту «Гідна Україна» Світлана Горна.
Найбільший досвід корупції показали учасники опитування у регіональному центрі Сімферополя, який охоплює усю Автономну Республіку Крим та Севастополь.
Досвід корупції під час випускних іспитів в Сімферопольському районі становив 9% проти середнього показника по країні – 5%; під час складання ЗНО – 4% проти середнього показника по країні в 1%, і під час вступного процесу загалом – 15% проти 5%.
Також відносно багато випадків порушень було зафіксовано при проведенні ЗНО у Київській області: частіше використовувались шпаргалки, відбувався обмін відповідями та використовувались мобільні телефони.
Головні висновки дослідження щодо ефективності ЗНО:
– ставлення до ЗНО з боку суспільства не є однозначним, але позитивне сприйняття переважає. Довіра до ЗНО з боку випускників, які завдяки йому вступили до ВНЗ та їхніх батьків зростає;
– зводить до мінімуму «людський фактор» у вступному процесі, що гарантує об’єктивнішу оцінку знань абітурієнтів;
– знижує рівень корупції на етапі вступу до вишів;
– дає можливість навчальному закладу відібрати справді найкращих абітурієнтів;
– спрощує проведення вступної кампанії і зменшує обсяг роботи для приймальних комісій;
– стимулює вчителів підвищувати рівень знань своїх учнів, а учнів – краще вчитися;
– дає можливість діагностувати рівень навчальних закладів;
Із тих, хто пройшов у минулому році зовнішнє незалежне оцінювання знань – 92% вступили до вишів. Студентами стали майже 252 тисячі абітурієнтів. А опитування викладачів, засвідчило, що вперше за багато років першокурсники демонструють кращі знання та більшу зацікавленість у спеціалізації.
(Київ – Прага)