Львів – Генеральна прокуратура України поновила розслідування причин та обставин смерті відомого українського композитора Володимира Івасюка. Подання в Генпрокуратуру зробила група народних депутатів. Однак раніше з таким проханням неодноразово звертались українські митці. За повідомленням Генпрокуратури, до Львова відбула слідчо-оперативна група, яка й опитає свідків. Чи стане відома правда у рік, коли відзначатимуть 60-річчя від дня народження і 30-річчя від дня смерті автора «Червоної рути», «Водограю», «Запроси мене у сни свої» і ще близько ста відомих пісень?
Запроси мене у сни свої,
В ті, що досі не збулись.
Запроси мене у сни свої,
В ті, що збудуться колись…
Що відчувають ті, хто вбив Володимира Івасюка чи давав таку команду, чи планував ретельно його смерть, коли слухають його пісні? 4 березня Володимирові Івасюкові було б 60 років. У період від 24 квітня (це останній день, коли його бачила сестра ) і до 18 травня 1979 року (коли Володимира Івасюка знайшли повішеним у лісі неподалік Львова ) мине 30 років.
30 років кримінальна справа не розслідувалась, а матеріали перебували під «грифом таємно».
Кілька років тому у Львівському обласному управлінні СБУ Радіо Свобода повідомили, що матеріали у справі Володимира Івасюка перебувають у Києві в архіві Міністерства внутрішніх справ, у Московському архіві КДБ, а ще чимало документів знищені.
Таємнича смерть
Смерть композитора оповита таємницею. 24 квітня 1979 року зранку Володимир вийшов із дому до консерваторії. В обід повернувся, взяв деякі свої ноти і знову пішов, сказавши, що через годину повернеться. Наступного дня однокурсники нібито бачили, як він крокував дорогою Винники-Львів.
У відповідь на заяву матері 27 квітня міліціонери опитали всіх знайомих Володимира, проте безрезультатно. І лише 18 травня 1979 року знайшли тіло Івасюка в лісі у Брюховичах.
«Володя не міг вчинити самогубство»
Поновлення кримінальної справи стало несподіванкою як для рідних Володимира Івасюка, так і його приятеля поета-пісняра Богдана Стельмаха. Поет каже, якщо Генеральна прокуратура забажає, то справу розкриють. Богдан Стельмах ніколи не вірив у версію КДБ і міліції – самогубство.
Кому заважав тоді, у 1979 році, Володимир, коли його пісні звучали по усіх теле- та радіоканалах СРСР, коли він був народним улюбленцем. «Можливо, він комусь був невигідний на якомусь побутовому рівні, були нерівні сили і його вбили», – припускає Богдан Стельмах.
На похорон Володимира Івасюка на вулиці вийшов чи не увесь Львів, багатьом у той день забороняли покидати робочі місця. Прокуратура через кілька днів заявила, що композитор вчинив самогубство. У це ніхто не повірив. Пошепки казали – вбили…
«Пісні мають бути оптимістичні»
Цей рік на Львівщині та Буковині, краю, де народився композитор, оголошені роком Володимира Івасюка. Поет-пісняр Богдан Стельмах хоче вірити, що таки стане відома правда, за яких обставин і чому не стало його приятеля.
«А яким він був цікавим за роялем! Він, коли сідав за рояль, він на нього нападав, клавіші обома руками, він немов зростався з ним … Так з’являлись мелодії... «Поглянь усе навколо зацвіло». Так з’явилась і ця «Лиш раз цвіте любов», – ділиться спогадами Богдан Стельмах.
Понад 100 пісень залишив Володимир Івасюк. Їх співають і знають. Композитор був дуже прискіпливий і вимогливий до поетичного влова. Він завжди говорив, що пісня має бути оптимістичною, нести людям радість і надію, щось світле і чисте…Немов та ріка у горах, які так любив талановитий митець.
(Львів – Київ – Прага)
В ті, що досі не збулись.
Запроси мене у сни свої,
В ті, що збудуться колись…
Що відчувають ті, хто вбив Володимира Івасюка чи давав таку команду, чи планував ретельно його смерть, коли слухають його пісні? 4 березня Володимирові Івасюкові було б 60 років. У період від 24 квітня (це останній день, коли його бачила сестра ) і до 18 травня 1979 року (коли Володимира Івасюка знайшли повішеним у лісі неподалік Львова ) мине 30 років.
30 років кримінальна справа не розслідувалась, а матеріали перебували під «грифом таємно».
Кілька років тому у Львівському обласному управлінні СБУ Радіо Свобода повідомили, що матеріали у справі Володимира Івасюка перебувають у Києві в архіві Міністерства внутрішніх справ, у Московському архіві КДБ, а ще чимало документів знищені.
Таємнича смерть
Смерть композитора оповита таємницею. 24 квітня 1979 року зранку Володимир вийшов із дому до консерваторії. В обід повернувся, взяв деякі свої ноти і знову пішов, сказавши, що через годину повернеться. Наступного дня однокурсники нібито бачили, як він крокував дорогою Винники-Львів.
У відповідь на заяву матері 27 квітня міліціонери опитали всіх знайомих Володимира, проте безрезультатно. І лише 18 травня 1979 року знайшли тіло Івасюка в лісі у Брюховичах.
«Володя не міг вчинити самогубство»
Поновлення кримінальної справи стало несподіванкою як для рідних Володимира Івасюка, так і його приятеля поета-пісняра Богдана Стельмаха. Поет каже, якщо Генеральна прокуратура забажає, то справу розкриють. Богдан Стельмах ніколи не вірив у версію КДБ і міліції – самогубство.
Кому заважав тоді, у 1979 році, Володимир, коли його пісні звучали по усіх теле- та радіоканалах СРСР, коли він був народним улюбленцем. «Можливо, він комусь був невигідний на якомусь побутовому рівні, були нерівні сили і його вбили», – припускає Богдан Стельмах.
«А можливо КДБ схиляло Володю до співпраці. Але він був не з тих, хто робив те, що йому не гідне і чого він бридився. КДБ вміло допитувати, можливо його кинули у підвал СІЗО, закатували і вивезли у ліс, інсценізувавши самогубство. Але третя версія, що він покінчив сам життя, це аж ніяк не може бути реальністю. Це не міг вчинити Володя, повний сил, слави, життя і планів», – зазначає Богдан Стельмах.
На похорон Володимира Івасюка на вулиці вийшов чи не увесь Львів, багатьом у той день забороняли покидати робочі місця. Прокуратура через кілька днів заявила, що композитор вчинив самогубство. У це ніхто не повірив. Пошепки казали – вбили…
«Пісні мають бути оптимістичні»
Цей рік на Львівщині та Буковині, краю, де народився композитор, оголошені роком Володимира Івасюка. Поет-пісняр Богдан Стельмах хоче вірити, що таки стане відома правда, за яких обставин і чому не стало його приятеля.
«А яким він був цікавим за роялем! Він, коли сідав за рояль, він на нього нападав, клавіші обома руками, він немов зростався з ним … Так з’являлись мелодії... «Поглянь усе навколо зацвіло». Так з’явилась і ця «Лиш раз цвіте любов», – ділиться спогадами Богдан Стельмах.
Понад 100 пісень залишив Володимир Івасюк. Їх співають і знають. Композитор був дуже прискіпливий і вимогливий до поетичного влова. Він завжди говорив, що пісня має бути оптимістичною, нести людям радість і надію, щось світле і чисте…Немов та ріка у горах, які так любив талановитий митець.
(Львів – Київ – Прага)