Рівне – 80 років тому 3 лютого 1929 року у Відні завершилась конференція, на якій була започаткована Організація українських націоналістів. Зрозуміла для кожного українця мета організації – створення суверенної української держави – стала черговим приводом для очорнення національно-визвольного руху з боку імперій – противників української державності.
Повернути українцям історію їхнього патріотизму намагаються історики Національного університету «Острозька академія». Поряд з Інститутом досліджень середньовічної Острогіани тут досліджують історію повстанського руху.
Історія УПА – частина історії Волині
Якщо Україна – перехрестя європейських доріг, то Рівненщина – перехрестя доріг українських – переконані дослідники, котрі не перший рік вивчають тему повстанської боротьби на теренах Волині. Підняті з небуття архіви про легендарного командира Поліської Січі Тараса Бульбу-Боровця та його побратима Клима Савура, тривають розкопки й увічнення пам’яті героїв найбільшої в історії УПА битви під Гурбами, розкриті невідомі епізоди Конференції поневолених народів, котра відбулася в часи Другої Світової тут, під Здолбуновим, готується проект створення музею Повстанської республіки у легендарній Гуті під Костополем… Тим часом нинішній ювілей став приводом для запрошення в Острог вчених з усієї України, котрі досліджують діяльність Організації українських націоналістів та її провідника Степана Бандери.
На конференціях і зустрічах йшлося про необхідність розкриття якомога більшої частини архівних документів. Ці матеріали розповідають про особливості переговорних процесів з воюючими сторонами та польським рухом опору, ілюструють приклади протистояння радянських карально-репресивних органів не лише підпільникам, а й населенню, більшість якого на теренах Західної України підтримувало повстанців, розкривають тактику і методи оперативно-військових дій радянської сторони у протиборстві з підпіллям ОУН – каже завідувач кафедри оперативного мистецтва та історії спецслужб Національної академії Служби безпеки України Дмитро Вєдєнєєв.
«Досить сказати, що існувало так зване легендоване підпілля – фальшиві групи, які суцільно маскуватися під оунівців, розігрували цілі сцени з кривавим дійством… Лише на Станіславщині за допомогою таких груп були захоплені понад 300 учасників Опору. Тим часом у радянських правоохоронних органах була жалюгідна частка місцевого населення, і взагалі етнічних українців», – зазначив Дмитро Вєдєнєєв.
Степан Бандера радить українцям більше подорожувати
Для Степана Бандери – онука Степана Бандери – нинішній рік насичений зустрічами. В Острозі спілкуватися легко, бо тут – однодумці, - каже він, вражений небайдужістю студентів до теми національно-визвольного руху та особистості свого діда. А ось проблема прямо протилежного ставлення до повстанців у різних регіонах України є перш за все проблемою державної політики – переконаний він.
«Я був у Східній Україні кілька разів, і люди з одного боку Дніпра й з іншого – ті ж самі, однак на сході люди живуть у тотальному інформаційному полоні російських ЗМІ. Нам потрібно більше внутрішнього українського туризму – замало людей так рухаються – одні зі Львова не виїжджають, інші бояться туди поїхати до Львова, бо розмовляють російською, ніби їх там поб’ють – це міфи, але вони існують…»
Саме обмін студентами й науковцями між українськими вишами є одним із напрямків патріотичної роботи в НУ «Острозька академія» - зазначив ректор університету Ігор Пасічник. Щодо актуальності нинішньої конференції, він, зокрема, зазначив: «Природньо, що історію України раніше писали ті, хто були переможцями. Але за 17 років ми не написали власної історії. Інтерпретатори нашої історії зараз чітко розділили Україну на два табори – на цій ниві точиться справжня війна. У нас тут були присутні відомі вчені з Донеччини, Луганська, Миколаївщини, вони вже ведуть діалог, тож у нас з’явилася надія, що ми скоро напишемо справжню історію Національно-визвольного руху».
Студенти вишу взяли участь у конкурсі студентських робіт, приуроченому ювілею Степана Бандери, котрий спонсорувала заступниця Світової Федерації українських жіночих організацій Наталка Даниленко.
(Київ–Прага)
Історія УПА – частина історії Волині
Якщо Україна – перехрестя європейських доріг, то Рівненщина – перехрестя доріг українських – переконані дослідники, котрі не перший рік вивчають тему повстанської боротьби на теренах Волині. Підняті з небуття архіви про легендарного командира Поліської Січі Тараса Бульбу-Боровця та його побратима Клима Савура, тривають розкопки й увічнення пам’яті героїв найбільшої в історії УПА битви під Гурбами, розкриті невідомі епізоди Конференції поневолених народів, котра відбулася в часи Другої Світової тут, під Здолбуновим, готується проект створення музею Повстанської республіки у легендарній Гуті під Костополем… Тим часом нинішній ювілей став приводом для запрошення в Острог вчених з усієї України, котрі досліджують діяльність Організації українських націоналістів та її провідника Степана Бандери.
На конференціях і зустрічах йшлося про необхідність розкриття якомога більшої частини архівних документів. Ці матеріали розповідають про особливості переговорних процесів з воюючими сторонами та польським рухом опору, ілюструють приклади протистояння радянських карально-репресивних органів не лише підпільникам, а й населенню, більшість якого на теренах Західної України підтримувало повстанців, розкривають тактику і методи оперативно-військових дій радянської сторони у протиборстві з підпіллям ОУН – каже завідувач кафедри оперативного мистецтва та історії спецслужб Національної академії Служби безпеки України Дмитро Вєдєнєєв.
«Досить сказати, що існувало так зване легендоване підпілля – фальшиві групи, які суцільно маскуватися під оунівців, розігрували цілі сцени з кривавим дійством… Лише на Станіславщині за допомогою таких груп були захоплені понад 300 учасників Опору. Тим часом у радянських правоохоронних органах була жалюгідна частка місцевого населення, і взагалі етнічних українців», – зазначив Дмитро Вєдєнєєв.
Степан Бандера радить українцям більше подорожувати
Для Степана Бандери – онука Степана Бандери – нинішній рік насичений зустрічами. В Острозі спілкуватися легко, бо тут – однодумці, - каже він, вражений небайдужістю студентів до теми національно-визвольного руху та особистості свого діда. А ось проблема прямо протилежного ставлення до повстанців у різних регіонах України є перш за все проблемою державної політики – переконаний він.
«Я був у Східній Україні кілька разів, і люди з одного боку Дніпра й з іншого – ті ж самі, однак на сході люди живуть у тотальному інформаційному полоні російських ЗМІ. Нам потрібно більше внутрішнього українського туризму – замало людей так рухаються – одні зі Львова не виїжджають, інші бояться туди поїхати до Львова, бо розмовляють російською, ніби їх там поб’ють – це міфи, але вони існують…»
Саме обмін студентами й науковцями між українськими вишами є одним із напрямків патріотичної роботи в НУ «Острозька академія» - зазначив ректор університету Ігор Пасічник. Щодо актуальності нинішньої конференції, він, зокрема, зазначив: «Природньо, що історію України раніше писали ті, хто були переможцями. Але за 17 років ми не написали власної історії. Інтерпретатори нашої історії зараз чітко розділили Україну на два табори – на цій ниві точиться справжня війна. У нас тут були присутні відомі вчені з Донеччини, Луганська, Миколаївщини, вони вже ведуть діалог, тож у нас з’явилася надія, що ми скоро напишемо справжню історію Національно-визвольного руху».
Студенти вишу взяли участь у конкурсі студентських робіт, приуроченому ювілею Степана Бандери, котрий спонсорувала заступниця Світової Федерації українських жіночих організацій Наталка Даниленко.
(Київ–Прага)