Прага – Морські кордони України з Румунією визначаться сьогодні об 11 годині за київським часом. Міжнародний Суд в Гаазі має ухвалити рішення щодо того, де проходитиме кордон між Україною і Румунією. Обидві країни сперечаються про багатий на поклади енергоносіїв шельф Чорного моря вже понад десятиліття. Понад 4 роки цією справою займається Міжнародний Суд.
Сьогоднішнє рішення суду буде остаточним і не підлягатиме оскарженню. Але яким би воно не було, воно дасть можливість обом країнам почати розробку своєї частини шельфу, без загрози його втратити.
О 9 годині ранку за Києвом 15 постійних суддів Міжнародного суду в Гаазі та ще двоє суддів, яких обрали собі Румунія та Україна спеціально для розгляду цієї справи, винесуть рішення, яке не просто владнає багаторічну суперечку навколо морських кордонів. Воно визначатиме питання енергетичної безпеки для обох країн на багато десятиліть вперед. Адже обидві країни вважають, що саме на спірних 12 тисячах квадратних кілометрах є настільки великі поклади енергоносіїв, що вони зможуть повністю забезпечити їх власним газом і нафтою.
Зокрема румунські і закордонні компанії, які отримали ліцензії на розробку родовищ, чекають лише на завтрашнє «зелене світло» від Міжнародного суду. Ба більше, за повідомленнями румунської преси, румунське Національне агентство з мінеральних ресурсів вже готує публічні аукціони на право експлуатації тих ділянок, які Румунія очікує отримати за рішенням суду.
Ключове питання – острів чи скеля
Обидві країни розраховують на позитивне для себе судове рішення. А ключовим питанням у ньому є питання про те, чи вважати острів Зміїний скелею, чи повноправним островом. Цей маленький острів у Чорному морі, площею лише 17 гектарів належить Україні, хоча до 1948 року був румунською територією. Якщо Зміїний є островом, то він має право на навколишню морську територію, а якщо його вважати скелею, то його взагалі не мали би брати в розрахунок при проведенні морського кордону. У цьому випадку, шельф навколо острова має відійти Румунії.
Не розкриваючи подробиць сьогоднішнього рішення, в кулуарах Міжнародного суду натякають на те, що рішення може бути компромісним. І жодна зі сторін не отримає повного задоволення свого позову. З іншого боку, навіть таке рішення мало би примирити сусідів, бо воно є остаточне, не підлягає оскарженню і вносить повну ясність у питання територіальної приналежності. А отже, дає можливість почати розробку енергоносіїв на своїй ділянці, не ризикуючи тим, що сусід може відібрати вже знайдені копалини.
(Прага – Київ)
О 9 годині ранку за Києвом 15 постійних суддів Міжнародного суду в Гаазі та ще двоє суддів, яких обрали собі Румунія та Україна спеціально для розгляду цієї справи, винесуть рішення, яке не просто владнає багаторічну суперечку навколо морських кордонів. Воно визначатиме питання енергетичної безпеки для обох країн на багато десятиліть вперед. Адже обидві країни вважають, що саме на спірних 12 тисячах квадратних кілометрах є настільки великі поклади енергоносіїв, що вони зможуть повністю забезпечити їх власним газом і нафтою.
Зокрема румунські і закордонні компанії, які отримали ліцензії на розробку родовищ, чекають лише на завтрашнє «зелене світло» від Міжнародного суду. Ба більше, за повідомленнями румунської преси, румунське Національне агентство з мінеральних ресурсів вже готує публічні аукціони на право експлуатації тих ділянок, які Румунія очікує отримати за рішенням суду.
Ключове питання – острів чи скеля
Обидві країни розраховують на позитивне для себе судове рішення. А ключовим питанням у ньому є питання про те, чи вважати острів Зміїний скелею, чи повноправним островом. Цей маленький острів у Чорному морі, площею лише 17 гектарів належить Україні, хоча до 1948 року був румунською територією. Якщо Зміїний є островом, то він має право на навколишню морську територію, а якщо його вважати скелею, то його взагалі не мали би брати в розрахунок при проведенні морського кордону. У цьому випадку, шельф навколо острова має відійти Румунії.
Не розкриваючи подробиць сьогоднішнього рішення, в кулуарах Міжнародного суду натякають на те, що рішення може бути компромісним. І жодна зі сторін не отримає повного задоволення свого позову. З іншого боку, навіть таке рішення мало би примирити сусідів, бо воно є остаточне, не підлягає оскарженню і вносить повну ясність у питання територіальної приналежності. А отже, дає можливість почати розробку енергоносіїв на своїй ділянці, не ризикуючи тим, що сусід може відібрати вже знайдені копалини.
(Прага – Київ)