Прага – У вівторок уранці Міжнародний суд оголосить своє рішення в «справі про острів Зміїний». Найвищий судовий орган ООН визначить принцип розмежування між Румунією і Україною в Чорному морі, який залежить від статусу цього українського острівця. Дві країни не змогли самі домовитися про нього. А від цього розмежування залежатиме й розподіл чималих покладів нафти і газу на шельфі навколо Зміїного. Фахівці вважають, що рішення буде компромісне.
Об 11-й ранку за Києвом Україна і Румунія дізнаються, як розподіляться між ними десь понад 10 мільйонів тон нафти і, можливо, й більш як 100 мільярдів кубометрів газу – саме так оцінюють поклади енергоносіїв на суперечливій ділянці морського шельфу поблизу українського острова Зміїний.
Дві країни так і не змогли самі узгодити лінію морського кордону, який розмежував би від 12 до 14 тисяч квадратних кілометрів шельфу й виключні економічні зони в Чорному морі навколо острівця.
Єдине, що не викликає суперечки, – що сам Зміїний нині належить Україні, хоча до 1948 року він був румунським. Іще раніше, до середини позаминулого століття, він разом із усією Україною належав Російській імперії, хоч і недовго, з чверть сторіччя, а в іще давніші часи – турецькій Оттоманській імперії, перед тим Візантійській, Римській…
Цілий «острів» чи всього лише «скеля»
Та Румунія стверджує, що Зміїний – не «острів», а «скеля». Від вибору терміну за міжнародним морським правом і залежатиме територіальний розподіл: «острови» впливають на це розмежування, а «скелі» – ні. Тож іще 2004 року Румунія звернулася в цій справі до Міжнародного суду.
На думку Бухареста, ця скеляста частка суші кілометрів майже за 40 від берега, площею, за різними даними, чи то тільки 17, чи то лише 20 з половиною гектарів, практично без постійного населення, не має права називатися «островом», а відтак Румунії має припасти стільки шельфу з покладами газу, що це забезпечить її енергонезалежність від Росії (а ще й від України як транзитної держави) років на 20.
Для України ставки значно менші: з її темпами споживання енергоносіїв їхніх запасів навколо Зміїного вистачить менш як на 2 роки.
Але Київ переконує, що Зміїний – це повноцінний острів. І останніми роками робить усе, щоб так воно й було: тепер там постійно перебувають не тільки прикордонники, а й науковці, чоловік сто загалом, хоч і їздять туди вахтовим методом, на камінні висадили кількадесят дерев, а кілька будинків оголосили селищем Біле Кілійського району Одеської області, в якому тепер є і пошта, і відділення банку, і станція мобільного зв’язку.
Рішення суду виконають і чекають на компроміс
На думку експертів, схожі попередні справи про морське розмежування, які вирішував Міжнародний суд, не дають однозначних підстав спрогнозувати його рішення в нинішній справі.
Говорять лише про те, що цей високо поважаний міжнародний судовий орган Організації Об’єднаних Націй у Гаазі, який переважно вирішує міждержавні прикордонні суперечки і рішення якого досі беззаперечно виконувалися, аж ніяк не виконає вимог жодної зі сторін.
Тож рішення, яке оголосять у вівторок, буде компромісне, переконаний, наприклад, голова української делегації на засіданнях Міжнародного суду, посол, професор Володимир Василенко.
І воно буде вигідне обом сторонам, бо створить їм сприятливі умови для залучення іноземних інвесторів до видобування копалин поблизу острова, заявив він агентству Reuters у понеділок.
А тим часом і Україна, і Румунія вже уклали контракти з кількома провідними світовими й європейськими нафтогазовими компаніями на очікувану розробку цих покладів.
Чільні представники обох країн також не раз уже заявляли, що виконають ухвалу Міжнародного суду, яка б вона не була.
(Прага – Київ)