Місцеві скарбниці. Як виконуються бюджети українських міст?

Столичний бюджет не виконаний на 5 мільярдів гривень, тобто не на половину, як заявляв київський градоначальник, а лише на 20% , зазначає Наталія Новак, начальник міського управління з питань бюджету. «За рахунок чого недовиконується бюджет? За рахунок орендної плати за землю, продажу землі, сплати пайової участі. Недовиконані надходження до загального фонду бюджету становить десь 2,5 мільярди. Отже, по цим якраз основним джерелам надходжень бюджет недовиконаний. Крім того, бюджет був роздутий наперед, наперед було відомо, що це нереально. Заклавши цифру 25 мільярдів, одразу пару мільярдів можна було відняти».

Що стосується формування бюджету, то Київ - у порівнянні з іншими українськими містами - перебуває у привілейованому стані, зазначає , заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Юрій Ключковський. «Київ перебуває у привілейованому становищі порівняно з іншими містами. Бо Київ має спеціальну дотацію на виконання столичних функцій, не дає відрахувань із загальнодержавних податків, які збираються на території Києва до держбюджету. Тому з усіх міст Київ мав би нарікати на щось останнім».

Цього місяця столичні лікарі не отримали зарплати і оголосили попереджувальний страйк. Вчора вони, хоч і вийшли на роботу, але частина медпрацівників пацієнтів протягом півгодини не приймала. За словами Світлани, терапевта київської міської лікарні, на її пам’яті таке відбувається вперше. «Нам не виплатили зарплату за грудень 2008 року, лише вчора дали аванс за січень. Раніше заборгованостей не було. Строки виплати зарплати були перенесені офіційно. Ходять чутки, що зарплату ще й зменшать».

Через економічну скруту в цьому році бюджети не будуть виконанні, зазначає економіст Олександр Рябченко. Це стосується, як місцевих, так і зведених кошторисів, а також і державного бюджету. За його словами, нині бюджети не розраховані на кризовий стан української економіки. «Січень завжди давав не найпотужніший економічний показник, далі ситуація буде трохи виправлятися. Але було б добре, якби враховувався реальний стан справ і були внесені зміни для бюджетів, щоби вони відповідали тим фінансовим надходженням, які є на сьогодні».

Місцеві бюджети Львова та області нереальні для виконання, і є радше політичними, такої думки місцеві депутати та експерти. За їхніми словами, місцеві кошториси стали заручниками недосконалого державного бюджету.

Депутати облради заклали дефіцит бюджету у розмірі 21-го мільйона гривень. Однак ця цифра, кажуть, буде більшою. Зрозуміло, якби до літа відбувся стрімкий розвиток промисловості, збільшення зарплат, то такого дефіциту не було б. Але вже протягом 2 місяців на Львівщині стало на 10 тисяч безробітних більше, і, за прогнозами, їх кількість лише зростатиме.

Зеновій Бермес, голова асоціації роботодавців, каже, що бюджет ухвалили лише для того, щоб вчителі, лікарі, правоохоронці, тобто бюджетними, мали зарплати. Сам бюджет Зеновій Бермес називає мильною бульбашкою. «Він нічим не підкріплений, ніякими реаліями. Але, дай Бог, щоб ми цих грошей набрали».

Депутати Львівської міськради не вірять, що в час економічної та політичної кризи в Україні можна зібрати доходів на майже 1,8 мільярдів гривень. Посадовці львівської мерії планують цього року отримати 45 мільйонів гривень від оренди землі і 67 мільйонів гривень від її продажу. «Від продажу землі і майна можна заробити 150 мільйонів гривень, але цих грошей не вистачить. Ситуація критична і нас підштовхують на те, щоб ми брали запозичення» ,- вважає депутат Андрій Стецьків.

До того ж Львів будує стадіон за власні гроші. 610 мільйонів гривень планує мерія взяти з бюджету розвитку міста. Тобто з кишені громадян. А це - третина загального фонду бюджету Львова на 2009 рік.

Цьогорічний міський бюджет Дніпропетровська досі не ухвалений. Документ мали розглядати 28 січня, але перенесли на наступний тиждень. Головні донори бюджету - промислові підприємства області - скорочують виробництва і відрахування до бюджету відповідно. А за минулий рік вони поклали до місцевої скарбниці понад 1 мільярд гривень.

На державну скарбницю також сподівань мало. В останні кілька років з міського бюджету на користь державного вилучають десятки і сотні мільйонів гривень, надсилають же суми, яких не вистачає ані на будівництво метро, ані на нові інфраструктурні проекти.

На всілякі екзотичні місцеві податки та збори, як-то, збір від власників собак чи збір за використання символіки міста, надій теж не покладають: суттєвого зиску ці податки не дають.

Тож на одному зі засідань визріла радикальна ідея – зупинити комунальний електротранспорт як збитковий. Мовляв, трамваї і тролейбуси легше взагалі не випускати на лінії, аніж утримувати. Та трохи порадившись, від цієї думки все ж відмовились: поки обмежать тільки маршрути і час роботи транспорту.

Ще одна ідея – зекономити на чиновницькому апараті. Міський голова заборонив проводити у будівлі міськвиконкому ремонтні роботи і купувати нові меблі та комп’ютери для посадовців. Керівників управлінь зобов’язали уважно постежити за підлеглими – чи всі вони працюють на повну потужність. Подейкують, що після такого аналізу на апарат міськвиконкому чекає скорочення, зокрема, деяким начальникам доведеться відмовитись від секретарок.

Основний податок, що утворює місцеві бюджети, – це податок на доходи громадян, констатує експерт Олександр Жолудь. Однак, під час економічної кризи надходження від такого податку знецінилися, звідки й виникли складнощі. А наявні кошти в містах витрачають передусім на соціальні видатки, на інше (ремонт шляхів, каналізації, мостів тощо) грошей – кіт наплакав. «Фінансування інвестиційних потреб відкладаються з року в рік. Це призводить до великих проблем, які ми бачили, наприклад, нещодавно в Алчевську, в і інших містах. Щороку можна спостерігати і у Львові, де постійні проблеми з постачанням гарячої води…»

Бюджетами проїдання називають економісти як місцеві бюджети, так і головний фінансовий документ держави. Левова доля коштів у них спрямовується на соціальні виплати, та й тих, з огляду на фінансову скруту, цього року не вистачатиме.