Прага – Під час конфлікту в Південній Осетії в серпні минулого року відбувалися спроби етнічних чисток. Південні осетинці за підтримки російських військ намагалися вигнати з цієї території грузинське цивільне населення. Такого висновку доходить звіт міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, оприлюднений сьогодні. Під час самого конфлікту та після нього російська влада заявляла про те, що Росія мусила заступитися за осетин, бо вони страждали від «геноциду» з боку грузинських військ.
П’ятиденний конфлікт навколо Південної Осетії залишить пам’ять по собі ще не одному поколінню, зазначають міжнародні правозахисники. У своєму звіті вони звинувачують у порушенні людських прав та гуманітарного законодавства всі сторони цього конфлікту і закликають до покарання винних у смерті сотень людей, вигнанні десятків тисяч та знищенні їхніх домівок.
Human Rights Watch наголошує, що метою дослідження не було з’ясування того, чия вина під час конфлікту була більшою. Йшлося тільки про те, чи сторони дотримувалися міжнародного права.
Однак правозахисники зауважують, що Грузія більше співпрацює у розслідуваннях, ніж Росія. Крім того, більша частина висновків правозахисної організації говорить про більшу відповідальність Росії як окупаційної влади. Це, за словами речниці Human Rights Watch Джейн Б’юканан, передусім стосується етнічних чисток, які здійснювали південно-осетинські ополченці в грузинських селах на території Південної Осетії.
«Від початку війни, з того моменту, як російські війська увійшли на територію Південної Осетії, і до нинішнього моменту Росія фактично контролює цю територію. Тому саме Росія, як окупаційна сила, повинна за міжнародних законодавством забезпечити здійснення справедливості на цій території», – наголошує Джейн Б’юканан.
Понад 20 тисяч біженців не можуть повернутися додому
За даними Human Rights Watch, понад 20 тисяч грузинських біженців, які втекли зі своїх домівок у Південній Осетії, досі не можуть туди повернутися через те, що їхні будинки були знищені. Крім цього, вони побоюються переслідувань з боку південних осетинів і закриття кордону з Грузією.
Звіт складається з 200 сторінок і базується, за словами авторів, на понад 460 інтерв’ю із жертвами та свідками конфлікту.
Радіо Свобода поцікавилося, чи правозахисники під час своєї ґрунтовної роботи не стикнулися зі слідами присутності громадян інших країн, про яких часто повідомляли російські офіційні особи та засоби масової інформації. На це запитання Джейн Б’юканан, речниця Human Rights Watch відповіла так: «Ні, ми не маємо жодних даних про це. Тому ми не можемо робити з цього приводу якісь висновки».
На закінчення, правозахисники закликають Грузію і Росію докласти більше зусиль для того, щоб провести розслідування всіх злочинів, здійснених під час конфлікту.
(Прага – Київ)