Прага – Чимало експертів розглядають і Барака Обаму, і Дмитра Медведєва як ровесників і молодих, прагматично налаштованих лідерів, скоріше технократів, які можуть більше покладатися на здоровий глузд, аніж на політичні уподобання. Чи допоможуть ці, здавалося б, спільні риси двох нових лідерів подолати недовіру та відчуженість, які були між Вашингтоном та Москвою за часів Путіна і Буша? Про це йшлося у четвер під час дискусії в нью-йоркському офісі Ради з міжнародних відносин США.
Адміністрацію Джорджа Буша-молодшого часто критикували на Заході за недалекоглядні і поступливі позиції щодо Москви. Разом з тим, як відзначали учасники дискусії в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку, росіяни розглядали Буша як одного з найменш дружніх американських президентів. І цьому, на думку учасників дискусії, служили розбіжності між сторонами з проблем енергетики, Ірану, відносин Росії до її сусідів.
Стівен Біган, віце-президент із міжнародних відносин автомобільного гіганта «Форд», вважає, що тепер два нових лідери, особливо американський президент Барак Обама, мають шанси розпочати все з чистої сторінки і щодо старих, і щодо нових проблем. «Президент Обама насолоджується набагато більшими можливостями позбутися того, що так гнітило минулу адміністрацію, і виїхати на гору за рахунок стосунків між США та Росією. А президент Медведєв має шанс не лише як представник нової генерації, а й завдяки своєму характерові. Таким чином, я би спонукав президента Обаму до налагодження особистих стосунків також», – зазначає Стівен Біган.
Втім, учасники дискусії вважають, що політичні умови, в яких працюють два президенти, Обама і Медведєв, залишаються абсолютно відмінними. Попри задатки лібералізму, які можуть сприяти більш настирливому просуванню Медведєва до незалежної політики, все ж, він, як вважають американські аналітики, все ще в глибокому фарватері свого набагато потужнішого попередника – Володимира Путіна.
Чи спроможеться Медведєв колись змістити Путіна?
Тімоті Колтон, директор Гарвардського центру російських і євро-азійських досліджень, не дуже сподівається, що Медведєв спроможеться колись змістити Путіна з його прем’єрського крісла, але, як каже Колтон, ставлення багатьох росіян до Путіна як до єдиного керманича може змінитися під впливом обставин. «Можу сказати вам, я так міркую, що деякі обставини починають змушувати багатьох росіян вже так думати, що це можливо. Не завтра, але перед 2012 роком, перед президентськими виборами», – зауважив Тімоті Колтон.
Маша Ліпман із московського Центру Карнеґі не виключає, що економічні труднощі Росії обов’язково викличуть посилення соціального тиску, який послабить політичну структуру, створену при Путіну.
Стівен Сестанович, експерт із американської Ради з міжнародних відносин, прогнозує, що, окрім вивчення проблем стосунків Росії з Грузією та Україною, нова адміністрація США, мабуть, могла б покращити стосунки з Росією у галузі енергетики, стратегічних ядерних проблем, де потрібні нові угоди між сторонами.
Колишній посол США в Німеччині, а нині радник багатьох американських впливових компаній Річард Берт, взагалі радить, що доброю увертюрою до нових стосунків між США та Росіє була б демонстрація адміністрацією Барака Обами готовності сприймати Росію з усією серйозністю як глобального партнера.
(Прага – Київ)