Прага – У столиці Росії вже третій день поспіль на місце загибелі адвоката Станіслава Маркелова москвичі приносять квіти. Його колеги з правозахисної організації «Міжнародна Амністія» вважають, що причиною загибелі відомого адвоката, який не боявся братися за найскладніші справи, стала саме його правозахисна діяльність. Однією з найгучніших його справ був захист інтересів родини чеченської дівчини, яку викрав, зґвалтував, а потім убив російський полковник Буданов. Радіо Свобода запитало директора московського офісу «Міжнародної Амністії» Сергія Нікітіна, чому він вважає, що саме правозахисна діяльність Маркелова стала причиною його смерті.
– Це цілком очевидно. Перше, що спало на думку, коли ми почули про вбивство, це те, що його вбили саме за захист прав людини. Маркелов був дуже відомий серед захисників прав людини. Він був дуже сміливою людиною і не боявся працювати над такими справами. Він вів кілька з них останнім часом. Тож для нас це було очевидно, що вбивство пов’язане з його роботою.
– Декілька останніх політичних вбивств у Росії оглядачі пов'язували зі владою, говорили навіть про участь спецслужб. Чи ви пов’язуєте вбивство Маркелова також з російською владою?
– Я думаю, що зарано говорити про те, чи була тут причетна російська влада. Ми лише сподіваємося, що влада проведе детальне розслідування і повідомить про те, хто насправді стоїть за цим вбивством. Я б не казав, що це ще одне політичне вбивство. За ним міг стояти і бізнес.
– Вбивство адвоката Маркелова, на Вашу думку, вплине якось на імідж Росії в світі?
– Дивлячись на саме це вбивство, що сталося в понеділок у центрі міста, серед дня, коли навколо було багато людей, тобто обставини цього вбивства дійсно зачіпають почуття людей у цій країні. І, звичайно, вони не можуть не впливати на імідж країни.
– А як самі правозахисники почуваються після цього вбивства, чи Ви не почуваєтеся у небезпеці?
– Я був на місці загибелі сьогодні. Там були сотні людей. Букети квітів лежать на снігу. Навколо горять свічки. Очевидно, що люди не бояться. Тут ще є багато правозахисників. Люди прийшли сказати, що вони не бояться. І що вони продовжуватимуть цю справу.
(Прага – Київ)