На Івано-Франківщині пройшов фестиваль «Різдво в Карпатах»

Івано-Франківщина – Відкрити для себе край гір і автентичні звичаї та обряди гуцулів, бойків, покутян, опільців, а потім все це пропагувати у своїх регіонах зможуть учасники Міжнародного культурно-мистецького фестивалю «Різдво в Карпатах», який відбувся в Яремчі. Майже 100 журналістів із різних областей України та з-за кордону знайомилися з Прикарпаттям, а згодом свої творчі доробки подадуть на конкурс. Переможців чекає 5-денний відпочинок в Карпатах.
Молодятинських людей на Коломийщині впізнають по своєрідних кептарях і солом’єнках – капелюхах, на які іде 250 метрів густої плетінки із зеленого жита. Їх робили тільки у цьому селі. Уже не роблять – нікому, останній майстер помер півтора року тому. Місцеві артисти кажуть, що ті солом’єнки, в яких вони ходять колядувати, то від батька-діда. Не знайшлося молодих, хто б хотів опанувати те ремесло. Юрій Філкач, який грає на зробленій власними руками флоярі, побоюється, що і народне музикування з часом може зникнути.

«Молоді не хочуть. Мій син на цимбалах грає. Їх 12-ро вчив Ковцуняк Микола – один мій грає. Молоді – самі видите. Нам би си хотіло – та що з того», – зауважив Юрій Філкач.

У народних звичаях – душа народу


Коли приходять Різдвяні свята, колядників, вертепів, Маланок у галицьких селах багато. Це обнадіює, що традиції не зникнуть. Але підтримувати їх не буде зайвим – хоча б як одну з туристичних принад Прикарпаття, де чи не кожне село має свої автентичні звичаї новорічно-різдвяних свят. Побачити їх змогли учасники міжнародного культурно-мистецького фестивалю «Різдво в Карпатах», який зібрав в Яремчі журналістів із різних регіонів України, а також гостей з Польщі, Румунії, Литви. Були ознайомчі поїздки в чотири етнорегіони – Гуцульщину, Опілля, Покуття, Бойківщину.

У Коломиї, приміром, учасники фестивалю потрапили на конкурс вертепів біля Ратуші. Журналістка з Дніпропетровська Тетяна Чорнобильська насамперед зачарована душею і природністю колядок і колядників. «Це ж прості люди – ось у чому різниця. Вони тут не грають. Все, що є, це насправді, це вони все відчувають. Це не награне. Я бачу: люди налаштовані на добро», – каже вона.

Інформація як спосіб розвитку туризму

Мета фестивалю «Різдво в Карпатах» потрійна – відродження і пропагування національних традицій, звичаїв і обрядів, ознайомлення з туристичним потенціалом області і зміцнення міжнародних та міжрегіональних зв’язків. Журналісти, на думку організаторів фестивалю, якраз можуть поширити інформацію і про ці збережені на Прикарпатті традиції, і про туристичну привабливість краю у своїх регіонах.

Заступник голови обласної держадміністрації Василь Гладій зазначає: «Туристична Івано-Франківщина ще добре не вивчена і постійно готова прийняти гостей, які могли б приїхати, ознайомитися як зі звичаями, традиціями, так і просто відпочити. Тому що Карпати – особливий регіон України, куди можна приїжджати завжди – як на Різдво, так і на Івана, як навесні, так і влітку, восени. Карпати завжди гарні».

Старі технології варто змінювати

Та ці дві складові – відродження і популяризація народних звичаїв та ознайомлення з туристичним потенціалом краю не вийшли рівнозначними. Ізраїльський журналіст, який представляв журнал «Публічні люди», Алекс Штрай каже, що Карпати могли б стати європейським Тибетом, тут надзвичайна природа, звичаї, кухня, щирість людей, та бракує вміння це подати.

«Єдине: старі радянські технології, які треба змінювати. Варіант, при якому все дуже мило і береться за рахунок танцю чи пісні, не проходить. Я був на багатьох курортах світу і бачив, що крім танцю живота потрібен ще чистий пляж, вчасно увімкнена вода, гарний під’їзд і гарні дороги. Якщо цього не буде, навіть при гарному фольклорному компоненті туристичного бізнесу ніхто не приїжджатиме, крім бідняків. Капіталізм вам потрібен. Коли економічні проблеми вирішуватимуть всі інші. Ви берете за рахунок культурологічних, а економічні на другому плані», – зауважив ізраїльський журналіст.

Організатори фестивалю «Різдво в Карпатах» не виключають, що формат його може змінюватися. А в Яремчі між журналістами виникла ідея проведення схожих фестивалів у різних областях – адже свої принади має кожний регіон України. І час усім відкривати для себе не лише далекі краї.

(Івано-Франківщина – Київ – Прага)