(Гієни дуже полюбляють яйця молодих крокодилів – зі спостережень науковців-зоологів)
Україну ми заторкнемо через кілька рядків. А почнемо з Лондона.
Архієпископ Кентерберійський, доктор Рован Уільямс далеко не вперше дозволяє собі гостро сперечатися з прем'єр-міністром Великої Британії. Остання серія обопільних контрударів стосувалася економічних струсів у країні. Буквально на початку цього тижня практично найвищий ієрарх Англіканської Церкви в газеті «Дейлі Телеграф» наважився на абсолютне вибухове порівняння. Аналізуючи загальну дорогу, яку обрав уряд Ґордона Брауна, архієпископ узяв за контекст ситуацію, яка склалася у 1930-х роках... в Третьому рейху.
Тут ми робимо досить рішучий крок до України.
Пояснюючи свою досить несподівану точку відліку, архієпископ Кентерберійський зокрема наголосив, що гітлерівський режим у тридцятих роках базував свою політику на принципі, який, здавалося, був скерований на права та інші життєві цінності великої кількості людей, а виявилося, що це було вельми далеким від дійсності.
Доктор Уільямс вважає, що насамперед існує індикатор-імператив, він його називає «конкретна людська ціна» в кожному конкретному випадку, і що саме цю категорію повністю зігнорувала нацистська Німеччина. Мало що у цьому плані, на думку архієпископа, вдається зробити нинішньому британському уряду на тлі економічної кризи. А те, що уряд пропонує, як раз і не заторкує життя пересічного громадянина. Ціна людського життя як найуразливіша категорія не береться до належної уваги тими, хто керує, підсумовує доктор Уільямс.
Ось тут ми з усіма нашими потрохами завалилися в Україну.
Так немов би архієпископ пише не про Лондон і Манчестер, а про Житомир і Севастополь. І хто йому тепер повірить, що у них, у тій славетній Британії може бути так, як у харківській чи тернопільській області!!! Навіть якщо він один із найпотужніших релігійних авторитетів Великої Британії!!!
Адже кожний пластун або кожний піонер в Україні знає, що Британія не переживала жодного транзиту від комунізму до капіталізму. Кожний п'ятикласник із Києва, чи з Вінниці, чи, пробачте, з Одеси, знає звідки прийшли нагору і чиновники оті, яких називають міфічним прямо-таки марксівсько-ленінським прізвиськом – олігархи. Кожний студент, як і кожний пенсіонер, дуже добре знають, що ледве не вирішальну роль у створенні ново-хижацького світу в Україні відіграв партійний молодняк під галасливо-дзвінкою назвою Комсомол. Саме звідти ростуть ноги, хребти, лікті і зуби влади в центрі, влади на місцях. Вже не йдеться про кулаки.
В українських чиновників почали переважати смоктально-ковтаючі рефлекси
Як же розвивається ця кількадесятитисячна маса вожаків?
Чи є там якийсь внутрішній рух? Якесь вдосконалення рефлексів?
В українських чиновників, читай: міні і максі-олігархів вельми скоро почали переважати смоктально-ковтаючі рефлекси. Процес вгризання і вигризання вже поступово відійшов на другий план. Практично вже нема кого загризати. Все це в основному розквітло і захлинулось у кривавих розборках 90-х років. Тоді чимало гризунів полягло на зоологічному мурашнику України.
Гієни – представники родини гієнових (Hyaenidae), загону хижаків-ссавців (Carnivora). Характерні ознаки їх складають (не шукайте прямих алюзій!): коротка товста голова з коротким товстим або загостреним рилом; задні ноги в них коротше передніх, від цього спина збігає від плеча аж до крижі. Довга, груба скуйовджена шерсть породжує на шиї та вздовж спини гриву.
В решті-решт гору стрімко взяли комсомольці. Вони були більш дисципліновані і методично озброєні. Допомогли партійні гени. Придивіться до сьогоднішніх олігархів. Вони працюють як воли. Один за тисячу. Але ще охочіше усього вони інтригують одне проти другого, включно, до речі, з родичами. Інколи доходить до вершин творіння. Інтриги не бувають самоцільними. Все прямує до розправ. Український олігарх може не помітити, як з'їв сина. При чому, якщо за сина встигне вступитися дід, то його обнесуть таким отруйним матом, що ліпше було б, якби з'їли. Звісно, йдеться насамперед про духовне людоїдство.
Якщо не забувати справжніх коренів походження сьогоднішньої владної олігархії в Україні, то буде зрозумілішим, чому вона так далека до закликів і пересторог, висловлюваних архієпископом Кентерберійським. Тим часом доктор Рован Уільямс ще і ще раз наголошує, що лише настійливе врахування людських цінностей і потреб рядового громадянина може бути єдиним моральним компасом керівників країни. Тим моральним компасом, про який одного разу вже заявляв його опонент британський прем'єр Ґордон Браун. Час дуже скоро покаже, наскільки британські керівники дотримуються своїх же переконань в необхідності врахування людських цінностей. Залишається відкритим питання, чи зможуть українські керівники сприйняти як свої потреби мільйонів співвітчизників.
Чи вони все-таки залишаться на рівні своїх комсомольських ритуалів?
Плямові гієни можуть сміятися. Коли ця гієна полює або чимось роздратована, із неї виривається своєрідне ричання, яке може викликати неабиякий страх. Це ричання нагадує хіхікання або навіть сміх. Протягом дня гієна спить у норі або печері. З темнотою гієна виповзає у пошуках здобичі. Чуття наводить її на труп, і вона з'їдає усе без залишку. Гієна по-своєму ляклива і підла тварюка. Вона без зволікань нападає на хворих, дуже молодих або, навпаки, вельми старих тварин.
Архієпископ Кентерберійський доходить висновку, що є серйозна небезпека в безумовній лояльності до існуючої системи. Саме ця лояльність перетворила на жах ситуацію в Німеччині за Гітлера, коли лише одні групи людей, одні ідеї були цінними, тоді, як інші люди були приречені на страждання та інші ідеї були повністю проігноровані, наголошує доктор Уільямс. На завершення архієпископ Кентерберійський сказав, що Різдво несе у собі один із головних задумів – врахування і захист кожного людського життя без винятку. Хотів він того, чи не хотів, але, обстоюючи принцип, британський архієпископ виступив проти проявів хижацтва не лише у Лондоні, а й у Мінську, або у Києві.
Оскільки факт залишається неминучим : гієна тварюка підла...
(Лондон – Прага – Київ)