Харків – Майже половина учасників Новорічного балу доброти, який відбувся в Харкові, – люди з обмеженими можливостями. За допомогою танців вони вирішили довести, що так само є рівноправними членами суспільства.
Вальс, полонез, східний танець… До балу готувались понад місяць, розповідає Олена Грабовська. Дівчина з червоною квіткою у волоссі, яка через страшну аварію вже шістнадцять років прикута до інвалідного візка, натхненно танцює сальсу.
«Звичайно, бал – це завжди така яскрава подія, яка переповнює… Але оскільки це ще й благодійний бал, приємно, що в ньому беруть участь не лише здорові люди. Щоб показати людям, що інваліди можуть жити повноцінним життям, і так само, як і здорові люди, можуть виступати, показувати свої здібності, що не все так погано і життя триває», – каже Олена Грабовська.
«Ці дівчата краще чують музику»
Цього року в Харкові працювала соціальна школа танцю. Але навіть попри величезне бажання займатись більше ніж раз на тиждень неможливо.
Адже «Інватаксі» – мікроавтобуси зі спеціальними підйомниками, на які легко заїжджає інвалідний візок, треба замовляти заздалегідь. Таких машин у Харкові лише дві, і черга на них на місяць уперед.
Тому на репетиціях працювали з подвійною енергією. Як зізнається хореограф Віктор Бурмістров, у деяких моментах дівчата навіть перевершують своїх здорових однолітків.
«Дівчата краще чують музику, я вам скажу. У мене стільки груп, я тренер. Але є такі люди, яким важко дається слух. Дівчата дуже здібні, дуже класні. Добре чують, сприймають усе швидко. Ми з перших тренувань вже робили все. Не було такого, щоб підігнати або прискорити, щоб щось не вдавалося. Робили все як справжні танцюристи», – розповідає Віктор Бурмістров.
Доброта – не антикварні меблі
Готували бал студенти всіх харківських вишів. До карнавалу залучили ровесників не лише з вадами опорно-рухового апарату, а також хлопців і дівчат із проблемами слуху та зору.
Головне – пробудити в людях такі духовні цінності, як доброта та милосердя. Саме вони, на думку організаторів, у цей нестабільний для країни час можуть стати основою для об’єднання суспільства.
«Вперше в Україні, ніхто цього не проголошував, саме під час кризи, коли виникає агресія і все йде в мінус, – вони хочуть, навпаки, привнести плюс сюди, в місто», – наголошує одна з організаторів балу, директор благодійного фонду Людмила Гуцол.
Організатори наголошують: доброта – не антикварні меблі. Її собі можуть дозволити всі.
(Харків – Прага – Київ)
«Звичайно, бал – це завжди така яскрава подія, яка переповнює… Але оскільки це ще й благодійний бал, приємно, що в ньому беруть участь не лише здорові люди. Щоб показати людям, що інваліди можуть жити повноцінним життям, і так само, як і здорові люди, можуть виступати, показувати свої здібності, що не все так погано і життя триває», – каже Олена Грабовська.
«Ці дівчата краще чують музику»
Цього року в Харкові працювала соціальна школа танцю. Але навіть попри величезне бажання займатись більше ніж раз на тиждень неможливо.
Адже «Інватаксі» – мікроавтобуси зі спеціальними підйомниками, на які легко заїжджає інвалідний візок, треба замовляти заздалегідь. Таких машин у Харкові лише дві, і черга на них на місяць уперед.
Тому на репетиціях працювали з подвійною енергією. Як зізнається хореограф Віктор Бурмістров, у деяких моментах дівчата навіть перевершують своїх здорових однолітків.
«Дівчата краще чують музику, я вам скажу. У мене стільки груп, я тренер. Але є такі люди, яким важко дається слух. Дівчата дуже здібні, дуже класні. Добре чують, сприймають усе швидко. Ми з перших тренувань вже робили все. Не було такого, щоб підігнати або прискорити, щоб щось не вдавалося. Робили все як справжні танцюристи», – розповідає Віктор Бурмістров.
Доброта – не антикварні меблі
Готували бал студенти всіх харківських вишів. До карнавалу залучили ровесників не лише з вадами опорно-рухового апарату, а також хлопців і дівчат із проблемами слуху та зору.
Головне – пробудити в людях такі духовні цінності, як доброта та милосердя. Саме вони, на думку організаторів, у цей нестабільний для країни час можуть стати основою для об’єднання суспільства.
«Вперше в Україні, ніхто цього не проголошував, саме під час кризи, коли виникає агресія і все йде в мінус, – вони хочуть, навпаки, привнести плюс сюди, в місто», – наголошує одна з організаторів балу, директор благодійного фонду Людмила Гуцол.
Організатори наголошують: доброта – не антикварні меблі. Її собі можуть дозволити всі.
(Харків – Прага – Київ)