До 2 років позбавлення волі загрожує лікарям Ялтинської міської лікарні, у яких на операційному столі помер пацієнт. Кримська прокуратура порушила проти них кримінальну справу за статтею «неналежне виконання професійних обов’язків». Експертиза встановила, що медики поставили хворому помилковий діагноз, призначили неправильне лікування, що й призвело до трагічних наслідків. Як часто українці стикаються з некваліфікованими і недбалими лікарями? Наскільки кваліфікованих спеціалістів випускають українські медичні вузи? Чи мають самі медики право на помилку? Чи може пацієнт відшкодувати матеріальні і моральні збитки за те, що йому надали неналежну медичну допомогу? Як змусити людину у білому халаті відповідати у суді за невчасно надану медичну допомогу чи помилково виписані ліки?
У Криму прокуратура порушила кримінальну справу проти медиків
За інформацією кримської прокуратури, у ялтинській міській лікарні пацієнтові поставили помилковий діагноз і призначили неправильне лікування. Це призвело до серйозних ускладнень і стало причиною смерті людини, розповідає від кримського кореспондента Радіо Свобода Володимира Притули.
############################
6 жовтня до лікарні з колото-різаною раною шиї потрапив 40-річний місцевий мешканець. Ялтинські медики недооцінили ступінь небезпеки отриманого пацієнтом поранення – обробили рану і відправили додому.
Наступного дня постраждалому стало погано, він знову потрапив до лікарні, де йому зробили операцію. Але було уже пізно – через ускладнення 16 жовтня він помер.
Керівник прес-служби Прокуратури Криму Наталя Бояркіна сказала Радіо Свобода, що цього року правоохоронці порушили 6 кримінальних справ за фактами неналежного виконання професійних обов`язків медпрацівниками. У трьох випадках бездіяльність лікарів коштувала кримчанам життя. На такі факти реагували прокуратури м. Керчі та Центрального району м. Сімферополя Бахчисарайського району. А через помилки працівників КРУ «Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів», медустанов Керчі, Красногвардійського і Джанкойського районів хворі стали інвалідами й отримали тілесні ушкодження.
У Ялтинській міській лікарні відмовилися коментувати ситуацію, як і в Міністерстві охорони здоров’я Криму. Міністерські працівники лише повідомили, що кожна кримінальна справа проти медиків стає приводом для серйозних висновків Міністерства.
Тим часом у Прокуратурі Криму не змогли сказати, скільки подібних справ доводиться до суду, хоча заявили, що такі випадки не поодинокі.
############################
Лікар може помилитися, але чи має він право на помилку?
Медичний працівник, як будь-яка людина, має право на помилку, зазначає лікар-терапевт Яніна Вікторівна. Інша справа, що вона не може ним постійно користуватися. «Велике значення має професіоналізм. Лікар повинен знайти спільну мову з пацієнтом і ставить конкретні задачі. Проблеми виникають тоді, коли виникають емоції. А емоції в пацієнта виникають тоді, коли хворий стикається з невідомим, не знає свого діагнозу і не знає, що робити».
Через лікарську недбалість шестирічний Тарас став інвалідом. Від народження медики поставили хлопчику помилковий діагноз, і нині він кульгає - розповідає історію з сином своєї приятельки Інна, працівник однієї з київських поліклінік. «У нього були порушення в кульшовому суглобі. Дитячі лікарі нічого не помітили. І лише коли Тарасик починав ходити і не міг підвестися, лише тоді схопилися й почали знову водити його по лікарях. З’ясувалося, що в нього серйозні порушення в суглобах. Хлопчик лежав кілька років у санаторіях, нещодавно йому зробили дуже складну й дорогу операцію, а можна було обійтися без операції. І, можливо, ця дитина тепер буде кульгати все життя».
Закон «Про медичні послуги» досі не ухвалений
В Україні й досі не ухвалили закон «Про медичні послуги», говорить юрист з товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Відтак, пацієнтові досить важко розраховувати на грошову компенсацію за помилковий діагноз чи неправильне лікування. «У нас є цивільний кодекс, в якому сказано: «Якщо комусь нанесено збитків, то винуватець повинен відшкодувати збитки в повному обсязі». Усім хворим потрібно засвоїти, що всі ці фактори треба доводити самому споживачу особисто. До нас зверталася особа, якій замість того, щоб вирвати один зуб, лікар навмисне вирвав 4 зуби, готуючи її на дорогу операцію протезування, і судилася 4 роки».
Лікар у США мусить купувати страховку
Щоб отримати дозвіл на лікарську практику, студент медичних вузів у Сполучених Штатах Америки має вчитися в середньому 10 років, підрахувала директор української редакції Радіо Свобода Ірина Халупа. Якщо хворий вважає, що лікар або навмисно, або через непрофесійність завдав йому шкоди, тоді він іде до суду. «Процес досить складний. Для лікарів це також є нелегко, бо кожен лікар мусить купувати страховку (тобто, він захищає себе і свої медичні професійні рішення перед потенційними цільовими процесами своїх пацієнтів), що дуже дорого коштує».
Третина студентів-медиків – випадкові люди в професії
Ще під час навчання у медичних вузах варто було б відсіювати тих студентів, які не здатні стати лікарями. Однак в Україні такого сита немає, констатує Марта Джус, викладач Національного медичного університету імені О. Богомольця, кандидат медичних наук. От і виходить, що третина студентів – випадкові люди в професії. «У нас усі, хто вступає у вузи, їх закінчують. У нас немає відсіву на перших курсах, який повинен відсіяти студентів, які випадково сюди потрапили. Уже після закінчення вузу вони не йдуть працювати за професією і таких 30% є точно».
Справа ялтинських лікарів, дії яких призвели до смерті людини, навряд чи закінчиться покаранням винних, припускають кримські правозахисники. На їхню думку, тут варто говорити не стільки про недбале ставлення лікарів до своїх обов’язків, скільки про наслідки корупції, якою просякнута медична сфера. Коли лікар забуває про клятву Гіппократа і починає поклонятися Золотому Тільцю.
За інформацією кримської прокуратури, у ялтинській міській лікарні пацієнтові поставили помилковий діагноз і призначили неправильне лікування. Це призвело до серйозних ускладнень і стало причиною смерті людини, розповідає від кримського кореспондента Радіо Свобода Володимира Притули.
############################
6 жовтня до лікарні з колото-різаною раною шиї потрапив 40-річний місцевий мешканець. Ялтинські медики недооцінили ступінь небезпеки отриманого пацієнтом поранення – обробили рану і відправили додому.
Наступного дня постраждалому стало погано, він знову потрапив до лікарні, де йому зробили операцію. Але було уже пізно – через ускладнення 16 жовтня він помер.
Керівник прес-служби Прокуратури Криму Наталя Бояркіна сказала Радіо Свобода, що цього року правоохоронці порушили 6 кримінальних справ за фактами неналежного виконання професійних обов`язків медпрацівниками. У трьох випадках бездіяльність лікарів коштувала кримчанам життя. На такі факти реагували прокуратури м. Керчі та Центрального району м. Сімферополя Бахчисарайського району. А через помилки працівників КРУ «Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів», медустанов Керчі, Красногвардійського і Джанкойського районів хворі стали інвалідами й отримали тілесні ушкодження.
У Ялтинській міській лікарні відмовилися коментувати ситуацію, як і в Міністерстві охорони здоров’я Криму. Міністерські працівники лише повідомили, що кожна кримінальна справа проти медиків стає приводом для серйозних висновків Міністерства.
Тим часом у Прокуратурі Криму не змогли сказати, скільки подібних справ доводиться до суду, хоча заявили, що такі випадки не поодинокі.
############################
Лікар може помилитися, але чи має він право на помилку?
Медичний працівник, як будь-яка людина, має право на помилку, зазначає лікар-терапевт Яніна Вікторівна. Інша справа, що вона не може ним постійно користуватися. «Велике значення має професіоналізм. Лікар повинен знайти спільну мову з пацієнтом і ставить конкретні задачі. Проблеми виникають тоді, коли виникають емоції. А емоції в пацієнта виникають тоді, коли хворий стикається з невідомим, не знає свого діагнозу і не знає, що робити».
Через лікарську недбалість шестирічний Тарас став інвалідом. Від народження медики поставили хлопчику помилковий діагноз, і нині він кульгає - розповідає історію з сином своєї приятельки Інна, працівник однієї з київських поліклінік. «У нього були порушення в кульшовому суглобі. Дитячі лікарі нічого не помітили. І лише коли Тарасик починав ходити і не міг підвестися, лише тоді схопилися й почали знову водити його по лікарях. З’ясувалося, що в нього серйозні порушення в суглобах. Хлопчик лежав кілька років у санаторіях, нещодавно йому зробили дуже складну й дорогу операцію, а можна було обійтися без операції. І, можливо, ця дитина тепер буде кульгати все життя».
Закон «Про медичні послуги» досі не ухвалений
В Україні й досі не ухвалили закон «Про медичні послуги», говорить юрист з товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Відтак, пацієнтові досить важко розраховувати на грошову компенсацію за помилковий діагноз чи неправильне лікування. «У нас є цивільний кодекс, в якому сказано: «Якщо комусь нанесено збитків, то винуватець повинен відшкодувати збитки в повному обсязі». Усім хворим потрібно засвоїти, що всі ці фактори треба доводити самому споживачу особисто. До нас зверталася особа, якій замість того, щоб вирвати один зуб, лікар навмисне вирвав 4 зуби, готуючи її на дорогу операцію протезування, і судилася 4 роки».
Лікар у США мусить купувати страховку
Щоб отримати дозвіл на лікарську практику, студент медичних вузів у Сполучених Штатах Америки має вчитися в середньому 10 років, підрахувала директор української редакції Радіо Свобода Ірина Халупа. Якщо хворий вважає, що лікар або навмисно, або через непрофесійність завдав йому шкоди, тоді він іде до суду. «Процес досить складний. Для лікарів це також є нелегко, бо кожен лікар мусить купувати страховку (тобто, він захищає себе і свої медичні професійні рішення перед потенційними цільовими процесами своїх пацієнтів), що дуже дорого коштує».
Третина студентів-медиків – випадкові люди в професії
Ще під час навчання у медичних вузах варто було б відсіювати тих студентів, які не здатні стати лікарями. Однак в Україні такого сита немає, констатує Марта Джус, викладач Національного медичного університету імені О. Богомольця, кандидат медичних наук. От і виходить, що третина студентів – випадкові люди в професії. «У нас усі, хто вступає у вузи, їх закінчують. У нас немає відсіву на перших курсах, який повинен відсіяти студентів, які випадково сюди потрапили. Уже після закінчення вузу вони не йдуть працювати за професією і таких 30% є точно».
Справа ялтинських лікарів, дії яких призвели до смерті людини, навряд чи закінчиться покаранням винних, припускають кримські правозахисники. На їхню думку, тут варто говорити не стільки про недбале ставлення лікарів до своїх обов’язків, скільки про наслідки корупції, якою просякнута медична сфера. Коли лікар забуває про клятву Гіппократа і починає поклонятися Золотому Тільцю.
| Чи стикалися Ви з недбалістю чи непрофесіоналізмом медиків? | |
| Марія, прибиральниця: У мене були болі, і лікар призначив лікування, але, пройшовши курс лікування, я не позбавилася болей. Мені довго не могли встановити діагноз. | |
| Юрій, будівельник: Я не стикався з непрофесіоналізмом лікарів, але хотів би, щоб вони менше брали грошей за свої медичні послуги. | |
| Людмила, менеджер: Аналізи часто роблять неправильні. Я робила аналіз на рівень холестерину і отримала правильні показники лише в платній клініці (7,2), а в державній, за тиждень до цього,— 10,2. | |
| Зіновій, науковець: Я обслуговуюся в поліклініці вчених. В Україні є проблема в підготовці лікарів, у яких має бути клінічне мислення. У нас лікарям стають тоді, коли є родичі в цій професії. | |
| Рита Михайлівна, пенсіонерка: Лікують нас сьогодні лише за гроші, аналізи безкоштовно теж не роблять. У мене була температура майже 40, але лікар сказав, що я абсолютно здорова. |
