Прага – Що є спільним для України, Росії, Латвії й Румунії? Це те, що міжнародні агентства понизили їхній кредитний рейтинг. Це ще один сигнал, що світова фінансова криза нависла над Східною Європою. Але що означає така оцінка на практиці?
Нікому не подобається діставати погані оцінки. Наслідки пониження рейтингу також негативні – позичати буде дорожче. «Одна річ це сприйняття інвесторів, інша – вартість боргу. Якщо падає Ваш кредитний рейтинг, то зростає і вартість позики, бо люди очікують, що ризик дати вам у борг буде вищим», – пояснює британський професор Еґнус Дафф.
Цього тижня агентство Standard & Poor's понизило рейтинг Росії. Це реакція на різке скорочення валютних резервів внаслідок того, що Центробанк витратив мільярди доларів на порятунок російського рубля.
Наприкінці жовтня Румунія стала єдиною державою Євросоюзу, яка отримала так званий «сміттєвий» статус, тобто найнижчу можливу категорію.
Ляпас отримала і Україна
Свій ляпас також отримала Україна – восени знизили і кредитний рейтинг держави, і низки українських банків. Головна причина – економіка занепадає, а валютні ризики зростають.
Але ще кілька років тому розгорілися дискусії про те, що подібні рейтинги до кінця не віддзеркалюють реальної ситуації. На це звертає увагу Радіо Свобода головний редактор українського інтернет-сайту «Фінансист» Ігор Луценко. «Частка правди в цих дискусіях є, адже донедавна рейтинг облігацій, які були забезпечені нерухомістю в США, був вищим, ніж рейтинг України, але бачите, що банкротство з ними відбулося, а от Україна ще, слава Богу, не оголосила дефолт за своїми зобов’язаннями», – говорить економіст.
І без рейтингів отримати кредит сьогодні дуже важко, тому погані оцінки міжнародних агентств уже не можуть істотно вплинути на долю українських корпорацій, вважає Ігор Луценко.
Міжнародні кредитні агентства критикують і за надто мляву реакцію і за надто швидку. Коли фінансові негаразди прокотилися Азією 10 років тому, то дехто вважає, що саме негативні рейтинги ще більше підживили кризу.
А тим часом фінансові аналітики готуються жити за новими правилами. Минулого тижня Сполучені Штати затвердили вимогу, яка забороняє людям, що беруть участь у проведенні кредитного рейтингу, також домовлятися про оплату цих послуг. Подібну норму також пропонують запровадити у Європі.
(Прага – Київ)
Цього тижня агентство Standard & Poor's понизило рейтинг Росії. Це реакція на різке скорочення валютних резервів внаслідок того, що Центробанк витратив мільярди доларів на порятунок російського рубля.
Наприкінці жовтня Румунія стала єдиною державою Євросоюзу, яка отримала так званий «сміттєвий» статус, тобто найнижчу можливу категорію.
Ляпас отримала і Україна
Свій ляпас також отримала Україна – восени знизили і кредитний рейтинг держави, і низки українських банків. Головна причина – економіка занепадає, а валютні ризики зростають.
Але ще кілька років тому розгорілися дискусії про те, що подібні рейтинги до кінця не віддзеркалюють реальної ситуації. На це звертає увагу Радіо Свобода головний редактор українського інтернет-сайту «Фінансист» Ігор Луценко. «Частка правди в цих дискусіях є, адже донедавна рейтинг облігацій, які були забезпечені нерухомістю в США, був вищим, ніж рейтинг України, але бачите, що банкротство з ними відбулося, а от Україна ще, слава Богу, не оголосила дефолт за своїми зобов’язаннями», – говорить економіст.
І без рейтингів отримати кредит сьогодні дуже важко, тому погані оцінки міжнародних агентств уже не можуть істотно вплинути на долю українських корпорацій, вважає Ігор Луценко.
Міжнародні кредитні агентства критикують і за надто мляву реакцію і за надто швидку. Коли фінансові негаразди прокотилися Азією 10 років тому, то дехто вважає, що саме негативні рейтинги ще більше підживили кризу.
А тим часом фінансові аналітики готуються жити за новими правилами. Минулого тижня Сполучені Штати затвердили вимогу, яка забороняє людям, що беруть участь у проведенні кредитного рейтингу, також домовлятися про оплату цих послуг. Подібну норму також пропонують запровадити у Європі.
(Прага – Київ)