«Дорогою ціною». Споживчі ціни невпинно повзуть вгору. Що здатен протиставити інфляції уряд?

Купівельна спроможність дніпропетровців різко впала в останні 2 місяці

Дніпропетровщина залишалася однією з найстабільніших областей України за цінами. Але восени інфляція таки стала набирати обертів, а з іншого боку - люди почали втрачати роботу через кризу, зазначає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська. «Через низьку купівельну спроможність дніпропетровців слідом за металургією «ляже» й харчова промисловість регіону, кажуть спеціалісти. Із власниками харчових та переробних підприємств влада домовляється про те, що вони утримаються від підвищення цін на харчі, а з супермаркетами — про зниження торговельних закруток, але це поки не допомагає».

Деякі закарпатці їздять за харчами до Європи, бо там дешевше

Кілограм свинини за 35 грн., а вареної ковбаси вищого ґатунку лише за 15 грн. — це не новорічні мрії, а реалії, які час від часу можуть спостерігати закарпатці, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Ужгороді Надія Петрів.

Закарпатці мало вірять у те, що інфляцію вдасться приборкати (лише за офіційною статистикою, овочі та фрукти на закарпатських ринках подорожчали за рік у середньому на 43 %, а м'ясо - більше, як наполовину), тому намагаються врятуватися від стрибка цін за допомогою Євросоюзу. Принаймні окремі з них, ті, котрі можуть дозволити собі їздити до Європи за продуктами. «Так робить і ужгородка Мар’яна Ковач, яка оформила собі «малий прикордонний рух» і зараз один раз на тиждень їздить до найближчих з українським кордоном угорських містечок в супермаркети за продуктами. Навіть, якщо підрахувати витрати на страхування авто та паливо, все одно купувати харчі за кордоном дешевше, за словами жінки».

Щоправда, так вільно їздити й таким чином рятуватися від фінансової кризи можуть далеко не всі закарпатці, лише ті, котрі живуть в 50-кілометровій зоні від українсько-угорського кордону.

Причини інфляції

Передумови для інфляції були закладені в Україні ще до того, як уряд очолила Юлія Тимошенко, вважає депутат, член БЮТ, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. «У першу чергу, це пояснюється неузгодженою політикою Нацбанку, який у минулому році більше ніж на 40% збільшив кількість грошей в обігу (надрукував гривню) і колишнього уряду, який перед черговими виборами на початку цього року повиплачував соціальних зобов’язань не передбачених законом».

Натомість депутат від Партії регіонів Олексій Плотников покладає відповідальність за інфляцію саме на нинішній Кабмін. «Я взагалі не бачу будь-яких дій уряду щодо протидії зростання споживчих цін. Колись (у травні чи квітні) була якась начебто програма, яку ніхто не бачив. Потім уряд чекав, коли буде сезонне зниження інфляції, а це відбувається кожного липня-серпня. Якихось реальних дій щодо зниження інфляції я не бачу».

«2009 рік для нас буде найбільш тяжким». Антиінфляційні заходи

Зі свого боку, в Національному банку відкидають такі звинувачення на адресу НБУ. Якщо уряду не заважатимуть, він здатен приборкати інфляцію, вважає депутат, член БЮТ Сергій Терьохін. Він також пояснив по пунктах, що саме можна протиставити зростанню цін. «Наступного року, зрозуміло, якщо Нацбанк не буде проводити такої безладної політики, як він робив у минулому та нинішньому році, то уряд зможе стримати зростання цін. Тим паче, що уряд планує бездефіцитний бюджет на наступний рік, скорочення непродуктивних бюджетних витрат, відмови від позичань на зовнішньому ринку, тому не буде підстав з боку уряду для зростання цін. Монетарний чинник є головним у зростанні цін, а не бюджетний».

Як це не парадоксально, але одним із чинників, які гальмують інфляцію, є економічна криза, говорить експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Ігор Бураковський. Менша купівельна спроможність — і, звичайно, менше купують. Як наслідок цінам немає куди зростати. «Можна сподіватися на загальмування інфляції, але це гальмування відбувається внаслідок гальмування ділової активності. Таким чином ми маємо дуже небезпечну ситуацію – це падіння і перехід до мінусових показників. Паралельно з цим,умовно кажучи, зменшуються ціни, бо падає попит. У кінцевому результаті ми маємо дефляцію».

Водночас Ігор Бурковський наголошує – наступного року в боротьбі з економічною кризою взагалі та інфляцією зокрема всім доведеться затягти паски. «2009 рік для української економіки, для населення, для бізнесу і, звичайно, для тих, хто при владі, буде найбільш тяжким. Якщо говорити про антиінфляційні, то зрозуміло, що нам потрібно переглядати систему соціального забезпечення і економити на соціальних витратах , хочеми ми цього чи не хочемо».

До речі, уряд не прогнозував на нинішній рік такий показник інфляції. Спочатку йшлося про понад 9%, потім, улітку, прогнозували майже 16%, а вже наприкінці листопада Мінекономіки знову відкоригувало прогноз, передбачивши інфляцію за підсумками року на рівні близько 21, 5%.