Рига – Латвія стала членом НАТО у 2004 році, а минулого року латвійська армія повністю перейшла на контрактну основу. Які ж відбулися зміни у збройних силах Латвії? Про мінуси та плюси професійної армії Радіо Свобода намагалося розпитати на базі Національних збройних сил Латвії, розташованій у містечку Адажі.
На території Адажської бази Національних збройних сил Латвії раніше був розташований мотопіхотний полк Прибалтійського військового округу радянської армії. Зараз тут два сухопутні батальйони, регіональний центр забезпечення та школа з нейтралізації вибухонебезпечних предметів. Серед контрактників є ті, хто пам’ятає колишню службу.
За словами капрала Оскара Набугса, у нинішній латвійській професійній армії зовсім інша культура відносин. Молоді військовослужбовці навіть не знають про таке поняття, як «дідівщина».
«Якщо можна назвати нестатутними відносинами те, що я прослужив 20 років, а цей хлопець рік — ну, якщо треба, прикрикну я на нього. Але шкарпетки мені ніхто не пере. Для цього є пральна машина. Просто немає такої можливості, немає скупченості і вечірнього неробства. Зокрема у нас є солдатський клуб, куди можна піти після 17:00. Телебачення, настільні ігри, більярд, можна випити пару келихів пива», – розповів про життя латвійських військових капрал Набургс.
20% особового складу – жінки
На сьогодні у збройних силах Латвії на контрактній основі служить 5600 осіб. Майже 20% особового складу латвійських військовослужбовців становлять жінки.
На контрактній військовій службі молодих латвійців приваблюють стабільність, перспектива кар’єри, соціальні гарантії та висока плата.
«Мені гарантоване місце в казармі, у теплі, душ, у їдальні я можу харчуватися домашньої їжею. Сім’я? Я отримую плату, до речі дуже добру. Якщо в латах – то це 900 (приблизно 1600 доларів США)», – каже один із вояків.
Для контрактників не обов’язкова цілодобова присутність на військовій базі. Вони приходять на службу, як на роботу.
Капрал Оскар Набургс зазначає: «Якщо ви не в наряді, чи не зайняті якоюсь справою, то будь ласка, о п’ятій годині додому, до родини, а завтра о восьмій годині, як звичайно, на роботу. Але якщо є навчання і якщо це у вашому контракті відзначено, то тоді на два дні, місяць, або півроку взяв сумку — і на полігон».
Економічна криза підвищила потік бажаючих служити
Однак робота професійного військового постійно пов’язана з ризиком. Зокрема, це участь у миротворчих місіях НАТО, де побувало понад 200 латвійських вояків, троє з них загинуло. А вміння випускників Адажської школи з нейтралізації вибухонебезпечних предметів потрібне не тільки в гарячих точках, але й у мирних умовах у Латвії.
Капітан Дайніс Силіньш розповів: «Тут понад 100 тисяч гектарів землі з вибухонебезпечними предметами. Перша, Друга світова війни, потім ще радянський час. Склади, полігони, де проводилися стрільбища. Кожного року ми знищуємо десь сім тисяч предметів».
Нинішня економічна криза військовим не завада. Вона навіть сприяє притоку охочих служити у збройних силах Латвії.
«Як тільки економічна ситуація в країні погіршується, одразу з’являється черга охочих служити в армії. Зараз ми за брамою маємо 120 осіб, які вже майже прийняті, і 200, які очікують на комісію», – зауважив підполковник Евалс Крієвіньш.
За словами керівного складу, нині актуальною проблемою є незадовільна фізична підготовка молоді, яка приходить служити до армії. Були також випадки, коли латвійські військовослужбовці продавали зброю. Водночас дані соціологічного опитування свідчать, що понад 80% латвійців вважають, що Національні збройні сили Латвії є гарантом безпеки держави. На думку ж 60% респондентів, професійна військова служба є престижною і дає добрі кар’єрні можливості для молодої людини.
(Рига – Прага – Київ)