Харків – Харківська влада просить Кабінет Міністрів обмежити імпорт м'яса до України, а аграрії – посприяти підвищенню цін на зерно. Через велику кількість закордонного м'яса деякі агрокомбінати області скорочують обсяги виробництва, а аграрії несуть збитки попри рекордний врожай. Щоб змусити владу підтримати галузь, сільгоспвиробники готові вдатися до акцій протесту.
Головною причиною економічних негараздів у державі голова Харківської обласної держадміністрації вважає помилки у внутрішній політиці. За його словами, прогалини ледь не в кожній галузі, від металургійної до аграрної.
«Україна, яка називає себе провідним виробником металів, у той же час у машинобудуванні використовує 60% імпортної продукції», – зауважив Арсен Аваков.
Кожний четвертий кілограм м'яса теж із-за кордону. Торік за демпінговими цінами в Україну завезли 350 тисяч тонн м'яса, цього року вже майже півмільйона тонн.
«6 гривень за кілограм м'яса без мита, без ПДВ. При цьому собівартість живої ваги в нас 8 гривень за кілограм. Це вам відповідь про урядову політику», – зазначив голова облдержадміністрації.
Такі дії вбивають вітчизняного виробника, стверджує вже заступник голови облдержадміністрації Віктор Звєрєв, який відповідає за агропромисловий комплекс. Один із Харківських агрокомбінатів уже вдвічі скоротив обсяги виробництва. І замість 90 тисяч свиней сьогодні тримає лише 40 тисяч. До того ж вітчизняні споживачі все одно не побачили дешевої свинини. Мінімальна ціна на ринках 35 гривень за кілограм. Тому обласна адміністрація звернулась до уряду з проханням обмежити імпорт м'яса до України. Хоча просять про це Кабмін уже давно і не вперше.
У Мінагрополітики тим часом запевнили : готують нову правову базу для підтримки аграрного сектору. На дотації селянам-постачальникам м'ясо-молочної продукції із наступного року передбачили понад три мільярди гривень.
Рекордний врожай загрожує селянам розоренням
Наразі уряд домовився із банками про прологацію кредитів аграріям до 1 червня. Ця звістка потішила фермерів, але вигідно продати врожай пролонгація кредитів не допоможе, бо ціни на збіжжя впали в кілька разів. І через це рекордний врожай в чотири мільйони тонн – такого не знали на Харківщині із 1913 року – обернувся на справжнє розорення для селян.
«Ціна на кукурудзу сьогодні складає 400 гривень за тонну. Тоді як на початку року ціна однієї тонни кукурудзи становила 1100 гривень. Тобто, у понад два з половиною рази зменшилась ця ціна за умов собівартості більше ніж 600 гривень за тонну. Це означає, що аграрії несуть збитки», – каже віце-губернатор Віктор Звєрєв.
Ще влітку Прем'єр-міністр України твердила: рік гарного врожаю може стати стартом для підйому українського селянства. Уряд обіцяв відшкодовувати покупцям зерна податок на додану вартість і закуповувати до Аграрного фонду фуражне зерно. Насправді ж Аграрний фонд не хоче, чи то не може купувати рекордний врожай Харківської області. Немає грошей, пояснює Віктор Звєрев. Найскладніша ситуація саме з зерном шостого сорту.
«На продовольче зерно і без Аграрного фонду є попит. У нас є млини, є хлібозаводи, які успішно вирішують це завдання. Тут немає проблем. Проблеми сьогодні в тому, що фуражне зерно, якого в нас велика кількість, і яке зберігається на елеваторах, сьогодні не затребуване», – каже Звєрєв.
Шукайте покупців самі!
На закупівлю зерна уряд обіцяв виділити 1,5 мільярда гривень. А поки, як розповідають аграрії, запропонував шукати покупців самим.
800 тисяч тонн зернових Харківщина вже запропонувала купити Азербайджану. Голова облдержадміністрації Арсен Аваков погодився навіть, якщо покупець забажає, піддати зерно додатковій перевірці на якість і взяти на себе вирішення питань щодо транспортування продукції. Щоправда, ані про ціну, ані про обсяги поставок сторони не домовились. Кажуть: вирішуватимуть фахівці та зернотрейдери.
А поки що вітчизняні аграрії вирішують, чи вдаватись їм до рішучих дій, щоб змусити уряд нарешті думати про сільське господарство, чи ще трохи почекати.
Ніна Байбакова, голова обласної профспілки робітників агропромислового комплексу, заявила: «Чи то об'їду, чи сюди запрошу знову наших керівників. І якщо вони скажуть, що попустило, що нам те-то і те-то допомогли, держава потурбувалась про нас у цей період кризи, виводити (людей на протест) не будемо. Якщо ж скажуть, що ще сильніше затягли віжки, що навесні орати та сіяти нема чим, значить тоді людей на площу виводимо».
Наразі працівники агропромислового комплексу сподіваються, що державні мужі все ж самі схаменуться і почнуть нарешті рятувати аграрний сектор, без якого країні не вижити.
(Харків – Прага – Київ)