Лісабонський договір про реформи в Євросоюзі відповідає Конституції країни, постановив Конституційний суд Чехії. Сьогоднішнє рішення знімає перешкоду для ратифікації договору парламентом Чеської республіки, яка перебирає головування в ЄС у січні.
***
Сьогодні Конституційний суд Чехії має схвалити резолюцію, яка вирішить долю Лісабонського договору. Ця угода визначає на багато років шляхи розвитку ЄС, форми його співпраці зі світом.
Позов до суду подав Сенат – верхня палата чеського парламенту, мотивуючи свої дії тим, що окремі статті Договору можуть суперечити положенням Конституції Чехії. Саме на цьому зосередив свій виступ на засіданні Конституційного суду президент Чехії Вацлав Клаус.
Договір обмежує суверенітет Чехії?
За словами керівника держави, «якщо цей договір набере чинності, зміниться як міжнародна позиція, так і внутрішні відносини в нашій країні. Буде послаблена вага Чехії при ухваленні рішень в Європейському Союзі. Це змінить і умови нашого членства, з якими громадяни нашої країни, вступаючи до Союзу, погодились у ході референдуму».
На думку чеського президента, окремі положення Лісабонського договору обмежують суверенітет країни. Зокрема, позбавляють країну можливості відстоювати власні інтереси у випадку, якщо рішення ухвалюватимуться більшістю країн ЄС. Вацлав Клаус вважає, що з ухваленням Лісабонського договору не потрібно поспішати ще й тому, що його й так відкинула Ірландія.
Натомість за ухвалення Лісабонського договору виступає чеський уряд. Прем’єр Мірек Тополанек не приховує, що приєднання Чехії до Договору підтримає авторитет країни, яка 1 січня наступного року перебере від Франції головування в ЄС.
Станом на сьогодні з 27 країн Європейського Союзу 25 держав Лісабонський договір ухвалили. В Німеччині й Польщі Договори ще мають підписати президенти країн.
Громадяни Ірландії Договір відкинули. І лише в Чехії Лісабонський договір взагалі в парламенті ще не розглядали. Його подальша доля залежить саме від нинішнього вердикту чеського Конституційного суду.
***
Сьогодні Конституційний суд Чехії має схвалити резолюцію, яка вирішить долю Лісабонського договору. Ця угода визначає на багато років шляхи розвитку ЄС, форми його співпраці зі світом.
Позов до суду подав Сенат – верхня палата чеського парламенту, мотивуючи свої дії тим, що окремі статті Договору можуть суперечити положенням Конституції Чехії. Саме на цьому зосередив свій виступ на засіданні Конституційного суду президент Чехії Вацлав Клаус.
Договір обмежує суверенітет Чехії?
За словами керівника держави, «якщо цей договір набере чинності, зміниться як міжнародна позиція, так і внутрішні відносини в нашій країні. Буде послаблена вага Чехії при ухваленні рішень в Європейському Союзі. Це змінить і умови нашого членства, з якими громадяни нашої країни, вступаючи до Союзу, погодились у ході референдуму».
На думку чеського президента, окремі положення Лісабонського договору обмежують суверенітет країни. Зокрема, позбавляють країну можливості відстоювати власні інтереси у випадку, якщо рішення ухвалюватимуться більшістю країн ЄС. Вацлав Клаус вважає, що з ухваленням Лісабонського договору не потрібно поспішати ще й тому, що його й так відкинула Ірландія.
Натомість за ухвалення Лісабонського договору виступає чеський уряд. Прем’єр Мірек Тополанек не приховує, що приєднання Чехії до Договору підтримає авторитет країни, яка 1 січня наступного року перебере від Франції головування в ЄС.
Станом на сьогодні з 27 країн Європейського Союзу 25 держав Лісабонський договір ухвалили. В Німеччині й Польщі Договори ще мають підписати президенти країн.
Громадяни Ірландії Договір відкинули. І лише в Чехії Лісабонський договір взагалі в парламенті ще не розглядали. Його подальша доля залежить саме від нинішнього вердикту чеського Конституційного суду.