Київ – Нині прем’єрними показами документальних стрічок «Живі» та «Хлібна гільйотина» розпочався тиждень документального кіно, присвячений пам‘яті жертв Голодомору.
Ще 50 років тому знаменитий італійський режисер Федеріко Фелліні назвав документальне кіно «мистецьким трибуналом», а для Папи Римського Іоанна Павла Другого кіно – документалістика була «молитвою в ім‘я життя».
Стрічки Сергія Буковського «Живі» та Євгена Шафранського «Хлібна гільйотина», за визначенням самих авторів, це і свідчення злочинів комуністичного режиму, і молитви за душі тих мільйонів життів, яких режим знищив під час Великого Голоду. Це також спроба показати причини Голодомору, надавши слово і його ініціаторам, і виконавцям, і жертвам: архівна кінохроніка межується зі спогадами очевидців і виступами радянських вождів.
З цих стрічок в Україні розпочинається тиждень кіно пам‘яті жертв Голодомору; до 30 листопада документальні стрічки та архівні фотографії про Голодомор переглядатимуть українці, що мешкають у різних куточках держави. Крім того, у багатьох містах – наприклад, Дніпропетровську, Харкові, Полтаві – місцеві телеканали демонструватимуть стрічки про Великий Голод у цих регіонах.
Цей удар по генофонду нації був дійсно геноцидом
Кінокритик Лариса Брюховецька в інтерв’ю Радіо Свобода зазначила: «Починаючи з 1989 р., з’явився перший фільм про Голодомор. Із того, що я бачила, це фільмів близько десяти. Цього року, очевидно, багато зроблено: для мене рівень світової майстерності – це «Живі» Буковського. Я дуже пишаюся тим, що у нас зняли такий фільм!».
Режисер Євген Шафранський каже, що висновок дуже простий: «Так, дійсно, коли був цей Голодомор, в українському селі вмирали не тільки українці. Вмирали росіяни, німці, болгари, греки. Навіть єврейські колгоспи були, і там теж вмирали люди. Але за статистикою, 86 відсотків сільського населення були українцями. І тому цей удар по генофонду нації був дійсно геноцидом».
Крім повнометражних «документалок», сюжет про Великий Голод наявний серед 30-секундних пізнавальних відео-роликів про Україну, що їх цього тижня почав транслювати телеканал CNN. Сюжети зняв знаменитий український режисер Лесь Санін, повідомив заступник міністра закордонних справ Юрій Костенко. А отже, про трагедію українського народу у час Великого Голоду дізнаються не лише іноземні політики та науковці, а й пересічні глядачі західних каналів.
(Київ – Прага)
Стрічки Сергія Буковського «Живі» та Євгена Шафранського «Хлібна гільйотина», за визначенням самих авторів, це і свідчення злочинів комуністичного режиму, і молитви за душі тих мільйонів життів, яких режим знищив під час Великого Голоду. Це також спроба показати причини Голодомору, надавши слово і його ініціаторам, і виконавцям, і жертвам: архівна кінохроніка межується зі спогадами очевидців і виступами радянських вождів.
З цих стрічок в Україні розпочинається тиждень кіно пам‘яті жертв Голодомору; до 30 листопада документальні стрічки та архівні фотографії про Голодомор переглядатимуть українці, що мешкають у різних куточках держави. Крім того, у багатьох містах – наприклад, Дніпропетровську, Харкові, Полтаві – місцеві телеканали демонструватимуть стрічки про Великий Голод у цих регіонах.
Цей удар по генофонду нації був дійсно геноцидом
Кінокритик Лариса Брюховецька в інтерв’ю Радіо Свобода зазначила: «Починаючи з 1989 р., з’явився перший фільм про Голодомор. Із того, що я бачила, це фільмів близько десяти. Цього року, очевидно, багато зроблено: для мене рівень світової майстерності – це «Живі» Буковського. Я дуже пишаюся тим, що у нас зняли такий фільм!».
Режисер Євген Шафранський каже, що висновок дуже простий: «Так, дійсно, коли був цей Голодомор, в українському селі вмирали не тільки українці. Вмирали росіяни, німці, болгари, греки. Навіть єврейські колгоспи були, і там теж вмирали люди. Але за статистикою, 86 відсотків сільського населення були українцями. І тому цей удар по генофонду нації був дійсно геноцидом».
Крім повнометражних «документалок», сюжет про Великий Голод наявний серед 30-секундних пізнавальних відео-роликів про Україну, що їх цього тижня почав транслювати телеканал CNN. Сюжети зняв знаменитий український режисер Лесь Санін, повідомив заступник міністра закордонних справ Юрій Костенко. А отже, про трагедію українського народу у час Великого Голоду дізнаються не лише іноземні політики та науковці, а й пересічні глядачі західних каналів.
(Київ – Прага)