Лондон – На теренах Великої Британії є кілька меморіалів, пов’язаних із Голодомором 1932–33 років. Вони постали передусім завдяки зусиллям української громади в цій країні. Перші з них з’явилися 1983 року, коли вшановували 50-ті роковини штучного голоду. А монумент у британській столиці є найстаршим пам’ятником жертвам Голодомору в Європі.
У Лондоні до 50-х роковин штучного голоду 1932–33 років в Україні було споруджено найперший пам’ятник жертвам на Старому Континенті. А до того, у світі були лише два пам’ятники, що вшановували жертв Голодомору – в Сполучених Штатах.
А за тиждень перед відкриттям монументу у британській столиці на півночі Англії відбулася ще одна подія, пов’язана з Голодомором: відкриття пам’ятної дошки на честь жертв. Саме цю дошку можна вважати хронологічно найпершим британським меморіалом Голодомору.
Велику таблицю було встановлено завдяки пожертвам українського громадянства на стіні церкви Святої Покрови у місті Галіфаксі, що у графстві Йоркшир. 22 травня 1983 року її відкрив член британського парламенту Доналд Томсон, а посвятили священики української католицької та православної автокефальної церков Микола Матичак та Іван Водолазький. На церемонію відкриття, а також меморіальне віче тоді з’їхалися українські громади з інших йоркширських міст: Тодмордена, Брадфорда, Гуддерсфілда, Галіфакса, Лідса, Кітлі.
«Це було у час, коли навіть історики на Заході не визнавали...»
А вже наступної неділі після події у Галіфаксі, 29 травня, було посвячено пам’ятник жертвам Голодомору у Лондоні, згадує секретар Союзу українців у Великій Британії Федір Курляк.
«Українська громада у Великій Британії ще за часів Радянського Союзу вшановувала пам’ять жертв Голодомору. Можна сказати, що це було у час, коли навіть історики на Заході не визнавали, що така подія сталася взагалі. З нагоди 50-ліття Голодомору українська громада встановила пам’ятник жертвам біля Української автокефальної православної церкви. І це був перший такий пам’ятник жертвам Голодомору в усій Європі», – наголошує Федір Курляк.
Пам’ятник у Лондоні – це мармуровий хрест із написом двома мовами «На вічну пам’ять семи мільйонів жертв штучного голоду в Україні 1932–1933».
Відтак 29 жовтня того таки 1983 року було посвячено пам’ятний хрест у місті Челтенгамі, а 4 грудня 1983 року в Українському гаї в самому центрі міста Брадфорда тодішній лорд-мер міста посадив дерево у пам’ять жертв Голодомору. Біля дерева було покладено пам’ятний камінь. Цього року у день, коли «Незгасима Свіча пам’яті про жертв Голодомору», що подорожувала 33 країнами світу, прибула до Брадфорда, біля цього меморіалу було проведено спеціальну церемонію з молитвою.
Минуло 23 роки, і у Великій Британії з’явився ще один меморіал, пов’язаний із Голодомором. 2 травня 2006 року в Старому коледжі Університету Велсу, що в Абериствиті, було відкрито пам’ятну дошку Ґаретові Джонзу – журналістові, що став одним із перших західних очевидців і викривачів Голодомору. Організатором виступила Українсько-канадська фундація громадянських свобод за підтримки Союзу українців Британії та інших жертводавців. Автором є скульптор із Торонто Олег Лесюк. Таблиця є тримовною (англійсько-валійсько-українською).
Цього року на галявині біля Українського дому у Ноттінґгемі також встановлено пам’ятний камінь для вшанування жертв Голодомору. Планується встановити пам’ятну дошку і на Українській домівці в Аштоні.
(Лондон – Прага – Київ)