Гість Свободи: Володимир Поляченко, народний депутат (НУНС), почесний президент ХК «Київміськбуд»
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Володимир Поляченко: Я чесно і відверто скажу, що 30-40% ніколи не буде. Ви знаєте, чому? Україна сьогодні будує 0,16 кв. м. на людину.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Будівельна галузь найпершою підказала, що економічна криза на порозі.
Ще на початку літа девелопери забили на сполох – їхній бізнес давав ознаки спаду. Купівля-продаж нерухомості взагалі були замороженими.
Банки почали підвищувати відсоткові ставки на кредити. Самі ж банкіри пошепки говори, що НБУ робить усе, щоб значно зменшити обсяги кредитування.
І ось світова фінансова криза. Її пам’ятником в Україні можуть стати довгобуди, розпочате, але не завершене будівництво…
Пане Поляченко, Вам, очевидно, буде ближчою тема «Київміськбуду». Правда ж? Оскільки Ви його знаєте, що називається, від маківки до п’ят.
Скажіть, ціни на нерухомість падатимуть? Ну, всі очікують падіння там на 30-40%. Давайте так, відверто.
Володимир Поляченко: 30-40% ніколи не буде. Ви знаєте, чому? Україна сьогодні будує 0,16 кв. м. на людину.
- В сенсі 0,16%? Це скільки виходить по-людськи? Якщо стати однією ногою на яку площу? 16 см. кв.? Чи що?
- Я тоді порівняю. У 1986-1987 роках Україна будувала 20 мільйонів квадратних метрів житла. 20 мільйонів. Порахуйте на людину, то це буде 0,42 кв. м. на людину.
У 2007 році, коли казали, що у нас бум, пік, я з усмішкою до цього відносився, тому що я був, коли будували 20.
У 2007 на так званому піку - 10 мільйонів, з них 5 мільйонів – це так зване індивідуальне житло. Це котеджі і таке інше. Це не дядькові будинки, це будинки, які понад усіма містами, де по 400-500 метрів.
Таким чином оцей бум – це всього 5 тисяч квадратних метрів житла, тобто 0,16 кв.м.
Тому, як на Бесарабці, якщо виходить баба з двома кусками м’яса, а треба вам, мені і комусь іншому весілля чи щось таке, то баба та замовить, щоб вартувало 150 гривень, і його куплять, бо ринок сьогодні регулює все це.
Тому сьогодні є попит, а пропозиції майже немає, бо будуємо дуже мало. Тому оці розмови, що буде величезне поменшання ціни…
- Ви говорити про первинний ринок, очевидно. А на вторинному ринку?
- Я можу говорити про те, що я добре знаю. Я вторинний ринок не відчуваю. Я думаю, що на вторинному ринку буде.
- Ну, там немає стимулу, щоб ціни падали насправді.
Подивіться, куплена квартира їсти не просить. Ну, тобто, квартплата якась є, вона на нормальному рівні. Людина, яка купила квартиру за великі гроші, навряд чи вона піде її продавати. Хіба що вона дуже нужденна буде.
- Пане Романе, мені здається, що там може бути подешевлення, але в таких обсягах, як зараз говорять, повірте моєму досвіду, 46-річниму досвіду…
Я перший починав будувати житло. Це був 1986 рік. Перший будинок на Осокорках, перший будинок. Зневіра людей. Як бульки, лопалися трасти тоді. «Меркурій», «Європейський», «Столиця», все, що хочеш там такі були. І ми вийшли на ринок, «Київміськбуд».
Може, довіра до мене як до людини, може, довіра до «Київміськбуду» втілила надію людей, щоб вкладали кошти…
- Ну, Ви порівнюєте такі речі. Ви тоді запропонували людям купували метри квадратні, тобто фінансувати будівництво.
Мало того, у «Київміськбуду» був свій банк «Аркада». Так, Ви починали з дрібних кроків, коли ніхто не давав кредитів на житло…
- Абсолютно точно.
- Це була єдина альтернатива для того, щоб отримати житло, тобто звернутися в «Київміськбуд».
На сьогодні пропозицій набагато більше. Інша річ, що людям грошей тепер не дають на нерухомість.
- Я чув, що зараз фахівці говорили…
Володимир Поляченко: Криза в будівництві є. Вперше за 5-6 років ми маємо у квітні мінус, 2,6 було падіння капіталовкладень, зараз за 9 місяців - 7,4. Я хочу сказати, що до кінця року буде десь 15-20%.
На щастя…
- Тобто, це реальне падіння інвестицій?
- Абсолютно точно.
Але ми вчора збирали Будівельну палату. Це найповажніші елітні будівники, які э регіональними керівниками по всій Україні. Будівельна палата має 27 регіональних відділень по всій Україні. До цього ми збиралися, і я просив, мене підтримали в тому, не вчора, а це було, коли тільки криза розпочалася, я казав: хлопці, якщо ми зробимо так, щоб члени Будівельної палати стали вимушеними людьми, ну, керівниками, які не виконають свої зобов’язання перед інвесторами, то це буде жахливо.
Тому всі, в тому числі й «Київміськбуд», переорієнтувалися на те, щоб будувати те житло, яке Ви замовили, умовно кажучи, що Ви, Іван Іванович і там Марія Петрівна.
Таким чином за 9 місяців при спаді в грошах зорієнтувалися на об’єктах, де інвестування людей. І сьогодні в квадратних метрах Україна йде з розрахунку плюс 5-6%.
Ми ніби радіємо — метри йдуть. Але це жахливо. І я вчора про це говорив і показував на діаграму Віктору Андрійовичу, що в 1995-1996 роках «Київміськбуд» робив по мільйону квадратних метрів житла. Всі занепали. Вже перша криза 1990-их років працювала. «Київміськбуд» зате мав величезний маховик заділу.
Що таке заділ? Це коли будинок здається, поруч закладається нуль будинку, а поруч десь 50-60% будинку. Тоді нормально йде будівництво. Один квадратний метр здається людям, другий на підході, а третій в нулях.
Так сталося, що в 1996 році мільйон, то мільйон, а от того заділу вже майже немає. Вже впали на 700 тисяч, потім впали на 300 тисяч. І тільки в 2004 році, коли оцей заділ став 50 на 50, тобто 50 здача, а 50 в заділі, то ми знову вийшли на 500, 600, 700 тисяч.
Я сказав, Вікторе Андрійовичу, якщо сьогодні не зрозуміють всі… Я привів, бо там сміх був у залі, тому що це правда, я взяв антикризову програму Китаю і слово в слово те, що вчора ми розглядали на цій нараді, був проект указу, добре, що він був десь 10 днів до того, слово в слово китайський прем’єр сказав: в першу чергу треба піднімати будівництво.
Володимир Поляченко: В першу чергу треба піднімати будівництво. Не тому, що я лобіюю будівництво, а тому, що всі країни виходять з кризи, першими лягають будівельники і першими виходять з кризи, і першими допомагають усім.
Ну, Німеччина 1930-их років як вийшла з кризи? Дороги, мости..
- Вони автобани будували і мости. Гітлер зробив Німеччину сильною, власне, через це.
А ми не будуємо автобани.
- Франція…
Треба це робити.
Ви знаєте, що сказав Ахметов на останній конференції? Я думав, що він буде казати: допомагайте металургам, робіть все, що завгодно. А він сказав: нам не треба допомагати, ви допоможіть машинобудуванню і допоможіть будівництву.
Нарешті зрозуміли про те, що сьогодні металургів на зовнішньому ринку вже ніхто не чекає. Там Китай, там Індія, там усі ці інші. Сьогодні треба розвивати внутрішній ринок. І нарешті це починають розуміти.
Володимир Поляченко: Нарешті зрозуміли про те, що сьогодні металургів на зовнішньому ринку вже ніхто не чекає. Там Китай, там Індія, там усі ці інші. Сьогодні треба розвивати внутрішній ринок.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)