Брюссель – Привернути увагу Європи до толерантності та взаємоповаги, щоб побудувати кращий світ – із такою місією до Брюсселя приїхав колишній президент Польщі Александер Кваснєвський. Він очолює Європейську раду з толерантності та примирення і переконаний, що Європу зробить гуманнішою добра освіта й історична пам’ять. Роздуми Александра Кваснєвського про толерантність, майбутню структуру світу та український Голодомор в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода.
– На Вашу думку, саме толерантність має стати основою поведінки людей. Але з чого треба починати, щоб «вписати» це правило до життєвого кодексу кожного європейця?
– По-перше, треба про це думати й говорити. Толерантність потрібна всім нам, бо всі люди різні. Є багато непорозумінь, конфліктів, егоїзму. З цим треба боротися, і першим кроком у цьому процесі має бути толерантність. Це згода на діалог. Для досягнення толерантності потрібна добра освіта, яку наша група визначає за основу. Треба знати історію і нічого з неї не викидати, навіть при тому, що вона була драматичною і неприємною. А вже розуміючи історію, розуміючи причини того, що сталося, треба організувати діалог, базований на таких цінностях, як мир, взаєморозуміння й толерантність.
– Днями президент Єврейського конгресу Європи В’ячеслав Моше Кантор, перебуваючи у Брюсселі, заявив, що побудувати толерантний світ можливо, тільки об’єднавши зусилля Євросоюзу, Сполучених Штатів та Росії. Чи згодні Ви з цим твердженням?
– На мою думку, це дуже важливо, і я б хотів це бачити, адже йдеться про найголовніший і стабільний міжнародний трикутник. Сьогодні це має теоретичний і нереалістичний вигляд, але, гадаю, протягом наступних 20 років такий трикутник треба буде реалізувати. З одного боку – Євросоюз, що стає чимраз потужнішим. З іншого – США, що змінюється у правильному напрямку. Я радий, що Америка показала нам приклад, що можна толерантно і з ентузіазмом вибрати небілошкірого президента. Нарешті, Росія дуже потрібна для стабільності цього трикутника. Він колись таки буде побудований. Питання лише у тому, коли і які зусилля потрібні для його завершення.
– Ви зустрічалися в Брюсселі з головами Європарламенту, Єврокомісії та Ради Європи. Про що йшла мова?
– Перше – це заклик до толерантності та примирення. Друге – ми говорили про те, як парламентам країн-членів ЄС та Ради Європи, коли вони ухвалюють рішення та закони, не забувати про ці дві речі. Ми закликали, щоб депутати переглянули і відкинули закони, що призводять до перекривлень. Звичайно, ми добре розуміємо, що толерантність та примирення – це довгий, складний, але вкрай потрібний усім процес, бо це зробить світ кращим.
– Яка Ваша думка про Голодомор в Україні, адже це теж сторінка історії, яку можна розцінити як науку всьому людству?
– Голодомор був політичним рішенням Сталіна і Комуністичної партії Радянського Союзу, використаний для цієї жахливої класової боротьби. Звичайно, треба дослідити всі факти, кількість жертв. Тепер стоїть теоретичне питання: «Чи був Голодомор геноцидом»? Та попри все, слід пам’ятати, що його жертвами стали мільйони людей. І, звичайно, рішення не допомагати українським селянам, щоб їх пригнобити, було політичним рішенням Центрального Комітету Компартії. У цьому немає жодних сумнівів.
(Брюссель – Прага – Київ)