Варшава – Лідери 16 країн світу, в тому числі президент України Віктор Ющенко, у вівторок взяли участь у відзначенні Дня незалежності Польщі. У зв’язку з 90-ю річницею відновлення незалежності по всій країні відбуваються демонстрації історичної військової техніки, військові паради, патріотичні віча та спортивні ігри.
Урочисті відзначення почались опівдні парадом Збройних сил Польщі. Поруч із президентом Лехом Качинським та прем’єром Дональдом Туском, представниками парламенту та духовенства на почесній трибуні були канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент України Віктор Ющенко та президент Литви Валдас Адамкус.
Крім представників збройних сил країн Європейського Союзу у торжествах брали участь солдати Почесної варти збройних сил України та США.
Під час офіційного виступу президент Лех Качинський згадав визвольні повстання у польській історії, громадський рух «Солідарність» та патріотизм, що був рушійною силою в боротьбі поляків за незалежність.
«Той факт, що нині 93 відсотки поляків вважають себе патріотами, а 71 відсоток готовий віддати життя за батьківщину, це надзвичайна вістка. Зараз нам потрібний патріотизм у Європейському Союзі. Він потрібний нам і в НАТО, тому що НАТО – це експортер миру та стабільності», – заявив Лех Качинський.
Саме любов до батьківщини, за словами польського президента, була стимулом, який 90 років тому, після 123 років поневолення Польщі, привів країну до відновлення незалежності.
На відзначення Дня незалежності до Варшави прибули, крім президента України Віктора Ющенка, також президенти балтійських країн, Грузії, Сербії, Словаччини, Угорщини, Словенії, Афганістану, Македонії. Із керівниками балканських держав та Румунії Лех Качинський мав неформальну зустріч у понеділок. З іншими він проводив кулуарні розмови віч-на-віч.
Свято в тіні протистоянь
Великого резонансу набула вістка про те, що серед запрошених на святкування немає колишнього президента Польщі, лауреата Нобелівської премії Леха Валенси. Президент Лех Качинський пояснив це тим, що колишній президент різко критикував його починання.
Водночас інший колишній президент Польщі Александр Квасневський, який отримав запрошення, сказав, що відсутність колишнього лідера «Солідарності» Леха Валенси на президентському балі у Великому театрі – це прояв провінційності польської політики.
Додатковою ложкою дьогтю у національних торжествах Польщі є те, що через політичне протистояння між урядом та президентом від участі у заходах, проведених Лехом Качинським у Великому театрі, відмовились прем’єр Дональд Туск та інші представники уряду. Єдиним міністром, присутнім на урочистостях, був лише Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі.
Свято Незалежності Польщі встановлене на честь 11 листопада 1918 року, коли головнокомандувача Польських легіонів Юзефа Пілсудського було звільнено з німецької в’язниці у Маґдебурзі, після чого він прибув до Варшави й очолив польський уряд.
Поляки по-різному оцінюють свій патріотизм
Пересічні поляки, до яких зверталася кореспондентка Радіо Свобода, по-різному ставляться до ідеї патріотизму, про що говорив президент Польщі.
Кшиштоф із Ряшева:
«90-та річниця незалежності Польщі навіює думки про те, що ми весь час шукаємо нову формулу патріотизму, нове значення цього слова. Живемо зараз у добу глобалізації, коли прогресує інтернаціоналізм. Треба знайти відповідь на запитання, як у наш час зберегти національні почуття, за які боролись наші діди. Багато поляків намагаються вирішити цю проблему. І я в тому числі».
Ельжб’єта Домбковська, підприємець із Варшави:
«Для мене почуття патріотизму не існує. Коли б була така змога, я б за 5 хвилин виїхала кудись із Польщі. Однак мій чоловік залишається твердим патріотом. Він, так би мовити, людина минулої епохи, не зможе жити деінде. Для нього найважливішою у світі залишається Польща».
Пані Зося, пенсіонерка, яка мешкає неподалік Варшави, пояснює, звідки у поляків береться патріотизм:
«Звідки він береться? Думаю, що з коріння, з серця людини, також із сімейних традицій. Це «щось» є всередині кожної людини. Думаю, що поляки вміють єднатися, лише коли погано, коли над ними нависає загроза. Тоді ми одностайно голосуємо «за» або «проти».
(Варшава – Прага – Київ)