Харків – Найбільше фінансова нестабільність вдарила по тракторному заводу. Але від звільнень працівників там відмовились, на відміну від приватних компаній Харкова.
Ганні Тарасенко пощастило. Скорочення штату у видавничій фірмі, де вона працює, її поки не торкнулося. Але нервів попсувало чимало. Нещодавно шеф попередив про намір звільнити кількох співробітників. А в сусідній компанії вдвічі урізали зарплату.
Ганна Тарасенко розповіла: «Люди прийшли на роботу. Їм постфактум говорять: ви такі чудові фахівці, але нам ваші послуги більше не потрібні. Будьте ласкаві, напишіть заяву за власним бажанням. Це люди, методисти, займаються продажем. А от у нас є контора, там прийшли і сказали: усім зменшуємо ставку на 50 відсотків. Щоб ви дуже гарно не жили, так як криза світова має торкнутись усіх».
Така ситуація на багатьох, як приватних так і державних підприємствах. Там, де керівництво вирішило не звільняти людей, скорочують робочий день. Найбільше за всіх постраждав Харківський тракторний завод. Сільгоспвиробники не можуть брати банківські кредити, тому робочий тиждень на підприємстві скоротили до чотирьох днів.
Директор з персоналу Харківського тракторного заводу Віктор Логачов зазначив: «Довелося обмежити виробництво, тобто п'ять днів не потрібно, щоб ці обсяги робити. Є цехи в нас, які зовсім не скорочували обсяги виробництва і там заробітна плата збереглася. А є цехи, де зарплата зменшилась. А для «почасовиків» – так, вони страждають. Робочого часу на 20 відсотків менше, тому і зарплата буде меншою.
На неповний робочий день перейшли також Ізюмський тепловозоремонтний, Чугуєвський авіаремонтний та Харківський приладобудівний заводи, а ще Вовчанський сироробний та авторемонтний.
«Про масове звільнення людей говорити не можна»
Перед тим, як звільнити робітників, будь-яке підприємство має за два місяці до або впродовж 10 днів за фактом попередити про це Центр зайнятості. Але там списків не отримували, тож про масове звільнення людей говорити не можна, стверджує директор обласного Центру зайнятості Володимир Миненко. Хоча і визнає – людей, що звертаються до центрів зайнятості, таки побільшало.
«Зростання чисельності громадян, які звертаються до Центрів зайнятості за послугами, це теж той фактор, який відбиває світову ситуацію, яка існує. Тобто, більше людей звертаються. Небагато, на 500-600 осіб більше в цілому по області. Але все одно це більше. Тому це ті перші, на мій погляд, ознаки, які,найімовірніше, будуть розвиватись надалі», – зауважив Володимир Миненко.
Не звільняти людей, а навпаки, брати на роботу, закликають роботодавців у Центрі зайнятості. Там нагадують: держава готова компенсувати підприємствам витрати по зарплаті робітників. На це в бюджеті передбачено 35 мільйонів гривень. Тож використання дотації дозволить зберегти штат і не втратити кваліфіковані кадри.
Як не втратити виробництво? Це питання найбільше хвилює як директорів підприємств, так і обласну владу. Зростають ціни на електроенергію та газ, різко впала платоспроможність вітчизняного та іноземного покупця, інвестори припиняють вкладати гроші в українську промисловість.
20 відсотків може сягнути падіння в легкій промисловості
Віце-губернатор Володимир Бабаєв прогнозує, що 20 відсотків може сягнути падіння виробництва лише в легкій промисловості , яка дає третину від загального доходу області. Підприємства чекають активних урядових дій, а поки перейшли на суворий режим економії.
«Основні дії мають відбуватися на рівні уряду та Національного банку. Деякі речі, що стосуються нас, ми також намагаємося оперативно виконати. Насамперед підприємства сьогодні мінімально використовують кошти на підготовку до зими, фарбування і таке інше. Питання, пов'язані з технічним переоснащенням, закінчують лише те, що розпочате. Тобто, всі оборотні кошти концентруються для випуску продукції».
Проблемні питання харківські чиновники і керівники підприємств обговорили ще минулого тижня. Визначили навіть шляхи їх вирішення і свої пропозиції пообіцяли направити Кабінету Міністрів України.
(Харків – Київ – Прага)
Ганна Тарасенко розповіла: «Люди прийшли на роботу. Їм постфактум говорять: ви такі чудові фахівці, але нам ваші послуги більше не потрібні. Будьте ласкаві, напишіть заяву за власним бажанням. Це люди, методисти, займаються продажем. А от у нас є контора, там прийшли і сказали: усім зменшуємо ставку на 50 відсотків. Щоб ви дуже гарно не жили, так як криза світова має торкнутись усіх».
Така ситуація на багатьох, як приватних так і державних підприємствах. Там, де керівництво вирішило не звільняти людей, скорочують робочий день. Найбільше за всіх постраждав Харківський тракторний завод. Сільгоспвиробники не можуть брати банківські кредити, тому робочий тиждень на підприємстві скоротили до чотирьох днів.
Директор з персоналу Харківського тракторного заводу Віктор Логачов зазначив: «Довелося обмежити виробництво, тобто п'ять днів не потрібно, щоб ці обсяги робити. Є цехи в нас, які зовсім не скорочували обсяги виробництва і там заробітна плата збереглася. А є цехи, де зарплата зменшилась. А для «почасовиків» – так, вони страждають. Робочого часу на 20 відсотків менше, тому і зарплата буде меншою.
На неповний робочий день перейшли також Ізюмський тепловозоремонтний, Чугуєвський авіаремонтний та Харківський приладобудівний заводи, а ще Вовчанський сироробний та авторемонтний.
«Про масове звільнення людей говорити не можна»
Перед тим, як звільнити робітників, будь-яке підприємство має за два місяці до або впродовж 10 днів за фактом попередити про це Центр зайнятості. Але там списків не отримували, тож про масове звільнення людей говорити не можна, стверджує директор обласного Центру зайнятості Володимир Миненко. Хоча і визнає – людей, що звертаються до центрів зайнятості, таки побільшало.
«Зростання чисельності громадян, які звертаються до Центрів зайнятості за послугами, це теж той фактор, який відбиває світову ситуацію, яка існує. Тобто, більше людей звертаються. Небагато, на 500-600 осіб більше в цілому по області. Але все одно це більше. Тому це ті перші, на мій погляд, ознаки, які,найімовірніше, будуть розвиватись надалі», – зауважив Володимир Миненко.
Не звільняти людей, а навпаки, брати на роботу, закликають роботодавців у Центрі зайнятості. Там нагадують: держава готова компенсувати підприємствам витрати по зарплаті робітників. На це в бюджеті передбачено 35 мільйонів гривень. Тож використання дотації дозволить зберегти штат і не втратити кваліфіковані кадри.
Як не втратити виробництво? Це питання найбільше хвилює як директорів підприємств, так і обласну владу. Зростають ціни на електроенергію та газ, різко впала платоспроможність вітчизняного та іноземного покупця, інвестори припиняють вкладати гроші в українську промисловість.
20 відсотків може сягнути падіння в легкій промисловості
Віце-губернатор Володимир Бабаєв прогнозує, що 20 відсотків може сягнути падіння виробництва лише в легкій промисловості , яка дає третину від загального доходу області. Підприємства чекають активних урядових дій, а поки перейшли на суворий режим економії.
«Основні дії мають відбуватися на рівні уряду та Національного банку. Деякі речі, що стосуються нас, ми також намагаємося оперативно виконати. Насамперед підприємства сьогодні мінімально використовують кошти на підготовку до зими, фарбування і таке інше. Питання, пов'язані з технічним переоснащенням, закінчують лише те, що розпочате. Тобто, всі оборотні кошти концентруються для випуску продукції».
Проблемні питання харківські чиновники і керівники підприємств обговорили ще минулого тижня. Визначили навіть шляхи їх вирішення і свої пропозиції пообіцяли направити Кабінету Міністрів України.
(Харків – Київ – Прага)