Нью-Йорк – Сьогодні у Сполучених Штатах день виборів. Американці обирають нового президента. Хоча це трапляється що чотири роки, цього разу вибори називають історичними.
Від Демократичної партії на посаду президента найпотужнішої держави світу претендує чорношкірий кандидат, сенатор Барак Обама. Він, щоправда, не є нащадком рабів. Його батько з Кенії, а мати – біла жінка зі штату Канзас. Але ще якихсь півстоліття тому у південних штатах люди з кольором його шкіри вважалися громадянами другого ґатунку. Їм забороняли обідати в одному ресторані з білими, займати передні місця у громадському транспорті, сидіти на одній лаві з білими школярами тощо. То була сегрегація, тобто расове розділення.
Джордж Воллес, переконаний расист, губернатор Алабами і президентський кандидат 1968 року, заповідав «сегрегацію назавжди». Але нині інші часи. Америка за 40 років змінилася настільки, що сьогодні за афроамериканця Обаму голосують мільйони білих. Їм байдуже як ісламське ім’я кандидата, так і свідчення про його минулі зв’язки з радикальними і афро-центристськими діячами. У пострасовій Америці Обама має цілком реальні шанси оселитися у Білому домі на наступні чотири роки, і в цьому історичне значення нинішніх виборів.
За підсумками останніх опитувань громадської думки, Обама випереджає принаймні на 6-7 відсотків свого республіканського суперника сенатора Джона МакКейна.
72-річний Джон МакКейн став найстаршим кандидатом в історії США, що висувається на перший термін на посаду президента країни. Разом із ним кандидатом на посаду віце-президента делегати з’їзду Республіканської партії на початку вересня висунули 44-річну Сару Пейлін, губернатора штату Аляска. Вперше на цю посаду від республіканців висунуто жінку.
Америка обирає не лише президента
Сьогоднішні вибори є загальними. Переобранню підлягає увесь склад Палати Представників – це 435 депутатів, і 33 сенатори, третина верхньої палати Конгресу.
Невдоволення Республіканською партією настільки значне, у зв’язку з непопулярною війною в Іраку і фінансовою кризою, що президент Джордж Буш, республіканець, за рівнем популярності стоїть нижче президента Ричарда Ніксона періоду його вимушеної відставки під загрозою судового переслідування внаслідок Вотергейтської справи.
Отож, очікують, що демократи, які нині становлять більшість в обох палатах Конгресу, ще більше зміцнять свою перевагу. Зокрема, передбачають, знову ж таки на підставі опитувань, що демократичні кандидати до Сенату переможуть республіканців у таких штатах, як Джорджія, Міннесота, Місісіпі, Нью-Гемпшир, Північна Кароліна і Ореґон.
Обиратимуть також губернаторів окремих штатів, мерів багатьох міст, інших посадовців. Але, звичайно, головну увагу не тільки в Америці, а й либонь в усьому світі, прикуто до боротьби за Білий Дім. Передбачається величезна активність виборців, не близько 50 відсотків, як раніше доволі часто траплялося, а, як очікують, у голосуванні візьмуть участь понад 60 відсотків виборців, якщо не більше.
За останні 100 років було дві вікопомні дати: 1908-й рік, коли голосувало 65,7 відсотка громадян, і 1960-й рік – майже 64 відсотки. Можливо, цього разу буде встановлено рекорд виборчої активності американців.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Джордж Воллес, переконаний расист, губернатор Алабами і президентський кандидат 1968 року, заповідав «сегрегацію назавжди». Але нині інші часи. Америка за 40 років змінилася настільки, що сьогодні за афроамериканця Обаму голосують мільйони білих. Їм байдуже як ісламське ім’я кандидата, так і свідчення про його минулі зв’язки з радикальними і афро-центристськими діячами. У пострасовій Америці Обама має цілком реальні шанси оселитися у Білому домі на наступні чотири роки, і в цьому історичне значення нинішніх виборів.
За підсумками останніх опитувань громадської думки, Обама випереджає принаймні на 6-7 відсотків свого республіканського суперника сенатора Джона МакКейна.
72-річний Джон МакКейн став найстаршим кандидатом в історії США, що висувається на перший термін на посаду президента країни. Разом із ним кандидатом на посаду віце-президента делегати з’їзду Республіканської партії на початку вересня висунули 44-річну Сару Пейлін, губернатора штату Аляска. Вперше на цю посаду від республіканців висунуто жінку.
Америка обирає не лише президента
Сьогоднішні вибори є загальними. Переобранню підлягає увесь склад Палати Представників – це 435 депутатів, і 33 сенатори, третина верхньої палати Конгресу.
Невдоволення Республіканською партією настільки значне, у зв’язку з непопулярною війною в Іраку і фінансовою кризою, що президент Джордж Буш, республіканець, за рівнем популярності стоїть нижче президента Ричарда Ніксона періоду його вимушеної відставки під загрозою судового переслідування внаслідок Вотергейтської справи.
Отож, очікують, що демократи, які нині становлять більшість в обох палатах Конгресу, ще більше зміцнять свою перевагу. Зокрема, передбачають, знову ж таки на підставі опитувань, що демократичні кандидати до Сенату переможуть республіканців у таких штатах, як Джорджія, Міннесота, Місісіпі, Нью-Гемпшир, Північна Кароліна і Ореґон.
Обиратимуть також губернаторів окремих штатів, мерів багатьох міст, інших посадовців. Але, звичайно, головну увагу не тільки в Америці, а й либонь в усьому світі, прикуто до боротьби за Білий Дім. Передбачається величезна активність виборців, не близько 50 відсотків, як раніше доволі часто траплялося, а, як очікують, у голосуванні візьмуть участь понад 60 відсотків виборців, якщо не більше.
За останні 100 років було дві вікопомні дати: 1908-й рік, коли голосувало 65,7 відсотка громадян, і 1960-й рік – майже 64 відсотки. Можливо, цього разу буде встановлено рекорд виборчої активності американців.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)